Справа № 2-91/2010

ЗАОЧНЕ  РІШЕННЯ

Іменем   України

26 січня 2010 року                                           м. Нова Одеса

    Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді – Ітріна М.В.,

при секретарі Андреєвій Ю.В., за участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нова Одеса справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Миколаїв» (далі – підприємство) про стягнення не середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, –

ВСТАНОВИВ :

08.10.2009 р. позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача. В обґрунтування свої вимог зазначив, що працює у відповідача з 01.04.1976 р. на начальника служби експлуатації радіотехнічного обладнання і зв’язку. Вказав, що до цього часу відповідачем не виплачена йому заробітна плата за листопад, грудень 2008 р., а також за січень, квітень, травень, червень та липень 2009 р. включно, що складає 12651,60 грн.

Крім того, має право на виплату грошової компенсації 4465,45 грн за несвоєчасно виплачену заробітну плату за відпрацьовані 2005, 2006 і 2007 роки.

На підставі статей 115, 235 КЗпП просив стягнути з відповідача на його користь зазначені грошові суми.

    У судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Відповідач будучи своєчасно та належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи у судове засідання свого представника без поважних причин не надіслав. Про причини неявки до суду не повідомив. Позивач погодився на постановлення судом рішення в заочному порядку.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши обставини справи  та перевіривши їх письмовими доказами, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню у повному обсязі з таких підстав.

    За правилами ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статей 115 КЗпП України, статей 1, 21, 22 – 24, 30 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і на підставі укладеного трудового договору. Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний виплачувати заробітну плату працівнику регулярно, але не рідше двох разів на місяць, повідомляючи працівника про дні виплати заробітної плати, про загальну суму заробітної плати з  розшифровкою за видами виплат, розміри і підстави відрахувань із заробітної плати, що належить до виплати.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває з відповідачем у трудових відносинах з 01 квітня 1976 року на посаді начальника служби експлуатації радіотехнічного обладнання і зв’язку.

У судовому засіданні позивач пояснив, що не отримав заробітну плату, а саме за  листопад і грудень 2008 р., а також за січень, квітень, травень, червень та липень 2009 р. включно, що складає 12651,60 грн.

Заборгованість по заробітній платі на вказану суму підтверджується наданими позивачем розрахунковим листком та оборотно-сальдовою відомістю, а також довідкою відповідача, що свідчить про визнання відповідачем заборгованості.

За таких умов, суд дійшов висновку, що в цій частині позов слід задовольнити.

Судом встановлено, що у відповідача перед позивачем існувала заборгованість по виплаті заробітної плати за 2005, 2006 і 2007 роки, яка на підставі рішення суду, через орган примусового виконання була повернута позивачу в липні 2008 року, що підтверджується банківською роздруківкою.

Згідно ст. 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати  у зв’язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у звязку з порушенням термінів її виплати (затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 р. за № 1427) передбачено, що така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати, нарахованої працівникові за період роботи починаючи з 1 січня 1998 року, якщо індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги за цей період зріс більш як на один відсоток.

При цьому сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати за відповідний місяць (після утримання податків і платежів) на коефіцієнт приросту споживчих цін.

Коефіцієнт приросту споживчих цін визначається як різниця між часткою від ділення індексу споживчих цін в останній місяць перед виплатою суми заборгованості на індекс споживчих цін у тому місяці, за який виплачується заробітна плата, та коефіцієнтом 1.

Таким чином, позивачу належить виплата грошової компенсації в сумі 4465,45 грн.  

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь держави судові витрати по справі в розмірі 118,96 грн державного мита і витрати пов’язані з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду справи в сумі 30 грн.

    Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Миколаїв» (р/р 26004060117096 в НФ «ПриватБанк», МФО 326610) на користь ОСОБА_1 12651,60 (дванадцять тисяч шістсот п’ятдесят один гривень 60 коп.) гривень заборгованості по заробітній платі та 4465,45 (чотири тисячі чотириста шістдесят п’ять гривень 45 коп.) компенсації втрати частини заробітної плати  у зв’язку із порушенням строків її виплати, а всього 17 117,05  (сімнадцять тисяч сто сімнадцять гривень 05 коп.) гривень, без урахування утримання податку й інших обов’язкових платежів.

Стягнути з комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Миколаїв» (р/р 26004060117096 в НФ «ПриватБанк», МФО 326610) на користь держави судовий збір у виді державного мита в розмірі 171,17  грн і витрати пов’язані з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду справи в сумі 30  грн.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд шляхом подачі в 10 –ти денний термін з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом 10 днів з дня отримання  копії рішення.

Головуючий