0555

                                                                                                     Справа N 2-А-1289/2010

    ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

25 січня  2010 року    Ясинуватський міськрайонний суд  Донецької області в складі:

               головуючого -                                         судді Губської Л.В.

               при секретарі                                                    Кобяковій О.М.

               за участю:

позивача                                                            ОСОБА_1

представника відповідача                                ОСОБА_2.

     розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ясинуватій справу за адміністративним позовом

ОСОБА_1  до  управління праці та соціального захисту населення Ясинуватської міської ради   про визнання неправомірними дій, стягнення недоплаченої допомоги  по догляду за дитиною  та зобов»язання вчинити певні дії,                                              

                                                    в с т а н о в и в:

03.12.2009 року ОСОБА_1  звернулась до суду з вказаним позовом про визнання неправомірними дій Управління праці та соціального захисту населення, про зобов’язання відповідача зробити перерахунок та виплату державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Позивачка вказувала, що вона має доньку, ІНФОРМАЦІЯ_1 і згідно зі ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» - має право на одержання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, разом з тим, відповідач нараховує і виплачує допомогу в значно меншому розмірі.

На звернення позивачки відповідач відмовив їй у виплаті допомоги у вказаних розмірах, а тому просила визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення, зобов’язати відповідача зробити перерахунок та виплату державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, стягнути недоплачену суму допомоги за період з квітня 2007 року по лютий 2009 року в розмірі 11027,19 грн., а також зобов”язати управління в подальшому нараховувати і виплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку  в розмірі, встановленому  Законом.

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги в повному обсязі та наполягала на   їх задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_2  позовні вимоги не визнала та зазначила, що  Управління праці та соціального захисту населення діє в межах повноважень, передбачених чинним законодавством при здійсненні бюджетного процесу в Україні. Відповідач вказав, що статтею 95 Конституції України визначено, що будь-які видатки на загальносуспільні потреби, а також розмір і цільове їх спрямування визначається Законом про Державний бюджет України. Норми, які вводяться цим законом, діють протягом бюджетного року та є пріоритетними відносно інших законів. Відповідно до Бюджетного кодексу, виключно Законом України про Державний бюджет України затверджуються повноваження на реалізацію у відповідному році державних програм і заходів на здійснення платежів з конкретною метою. Витрати на виплату допомоги в більшому розмірі, чим встановлено законом, бюджетом не передбачено, допомогу позивачці Управління праці та соціального захисту населення виплачувало згідно з  постановами Кабінету Міністрів України, оскільки вирішення цього питання віднесено до компетенції КМУ.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані сторонами документи,  з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов до наступних висновків.

Позивачка має дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини (а.с.9), з  травня  2007 року перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Ясинуватської міської ради, отримує допомогу по догляду за дитиною  до досягнення нею трирічного віку – до 17 березня 2010 року в розмірі 144,10 грн. (а.с.10-12).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до ч.1 ст.14 Закону, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку  виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по день досягнення дитиною трьох років.

Однак, на підставі  Закону України  «Про Державний бюджет України на 2007 рік»  дію ст.15 Закону №2811 було зупинено.

Проте рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України  положення  ч.2 ст.56 та п.п.7,14 ст.71 ЗУ «Про Державний бюджет на 2007 рік», а саме про зупинення дії статті 15 Закону №2811,  визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до ст.152 Конституції України закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх  неконституційність.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що  позовні вимоги  за період, що настав після прийняття Конституційним  Судом України  рішення від  09.07.2007 року, підлягають задоволенню по 31.12.2007 р. включно.

Що стосується позовних вимог про виплату недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік, то вони задоволенню не підлягають, тому що  в цій частині дії УПСЗН відповідають вимогам Закону, оскільки  пунктом 23 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»  статтю 15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» викладено в новій редакції, яка передбачає , що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим законодавством для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім»ї  в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.

За період з 01 січня  по 31 грудня 2008 року позивачка отримувала державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у розмірі 144,10 гривень щомісяця, тобто у розмірі та в порядку, передбаченому ст.ст.13-15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI від 28 грудня 2007 року.

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року ці положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", неконституційними не визнані.

Зазначені  зміни прийняті 28 грудня 2007 року, набули чинності з 1 січня 2008 року і були чинними по 31 грудня 2008 року.

Враховуючи викладене, суд вважає, що дії Управління праці та соціального захисту населення по нарахуванню та виплаті позивачці державної допомоги по догляду за дитиною за період з 1 січня по 31 грудня 2008 року, відповідали вимогам закону і позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Пунктом 2 Розділу №3 “Прикінцеві положення” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” встановлено, що Розділ II цього закону - "Внесення  змін  до деяких   законодавчих актів  України" діє по 31 грудня 2008 року.

Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, при вирішенні даного спору   підлягає застосуванню стаття 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», яка з 01 січня 2009 року  діє в редакції цього закону від 21 листопада 1992 року, і якою передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а не стаття 46 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік”, якою право встановлювати розміри д опомоги при  народженні  дитини  та по догляду за дитиною до
досягнення нею трирічного віку, надано Кабінету Міністрів України.

До того ж, Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему  (про що, зокрема, зазначено у рішенні № 8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року по справі № 1-21/2005), пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким  соціальна допомога призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.

Суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на соціальну допомогу,  не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд, з огляду на частину 2 статті 8 КАС Украши, якою принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, зазначає, що по спорам  аналогічної  категорії, де судами було встановлено порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено у рішеннях суду у справах ?роніна проти України", ?ечко проти України".

Також, згідно ч.1 ст. 2 Закону України ?ро виконання рішень і застосування практики Європейського суду" від 23.02.2006 р., рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції. Згідно ст. 17 Закону України ?ро виконання рішень і застосування практики Європейського суду" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно зі статтею 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право  на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової  втрати працездатності , втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Крім того, згідно ст.5 Сімейного кодексу України держава охороняє сім»ю, дитинство, материнство, батьківство, створює  умови для зміцнення сім»ї. Держава   створює  людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально  заохочує і підтримує материнство та батьківство. До вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується   відповідно до ст.20 Сімейного кодексу України.

Закон України “Про державну допомогу сім”ям з дітьми” відповідно до Конституції України  встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім”ї, її доходів та віку дітей і спрямований на  забезпечення пріоритету державної допомоги сім”ям з дітьми  у загальній системі соціального захисту населення. Статтею 23  вказаного Закону передбачено, що рішення органу, що призначає і здійснює виплату державної допомоги, може бути оскаржено  у вищестоящих органах виконавчої влади або до суду.

Відповідно до п.57 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім”ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України  від 27 грудня 2001 року № 1751 (далі - Порядок), у разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку розмір допомоги по вагітності і пологах, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, та допомоги на дітей одиноким матерям перераховуються без звернення осіб, яким вони призначені, з місяця набрання чинності актом законодавства, що встановлює новий прожитковий мінімум.    За пунктом 55 вказаного Порядку призначені, але своєчасно не одержані суми державної допомоги сім”ям з дітьми з вини органу, що призначає або виплачує зазначену допомогу, виплачуються протягом  будь-якого часу без обмежень  При цьому виплата здійснюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого на день її призначення.

Вказаним Порядком  не встановлений кінцевий термін звернення за виплатою  допомоги особою, яка має право на отримання її у зв”язку з доглядом за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Жодним з перелічених нормативних актів не встановлені обмеження щодо звернення  за виплатою передбаченого відповідним  законодавством розміру допомоги та оскарження дій суб”єкта владних повноважень  щодо відмови у виплаті допомоги в належному розмірі.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що приписи частини 2 статті 99 КАС України щодо обмеження річним строком звернення до суду, до правовідносин, пов”язаних із забезпеченням державою  надання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не застосовується.

Таким чином, суд вважає, що з 1 січня 2009 року  відповідач повинен  був призначати та виплачувати позивачці допомогу по догляду за дитиною у розмірах прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановлюваних законом після 1 січня 2009 року.

Так, ст.54 Закону України “Про державний бюджет України на 2009 рік” прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років встановлено у розмірі, що діяли у грудні 2008 року, тобто – 557 гривень, Законом України “Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати” від 20 жовтня 2009 року прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років встановлено з 1 листопада 2009 року – 632 гривні.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність бюджетних коштів для виплати відповідної допомоги, оскільки відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, тобто, фактично вимога позивачки щодо виплати допомоги по догляду за дитиною є формою реалізації конституційного права громадян  на соціальний захист.

Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органів державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги.

Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Що стосується позовних вимог в частині зобов”язання відповідача в подальшому  нараховувати і проводити зазначені виплати, вони задоволенню не підлягають, оскільки вирішувати спори на майбутнє суди не вправі.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору згідно з статтями 87, 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають присудженню позивачці пропорційно до задоволених вимог з  відповідного місцевого  бюджету.

Керуючись ст.ст. 86, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Ясинуватської міської ради по нарахуванню та виплаті ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та  з 01 січня  по 31 грудня 2009 року.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Ясинуватської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1  допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановлюваного законом, за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та  з 01 січня  по 31 грудня 2009 року, з урахуванням фактично здійснених виплат.

В решті позовних вимог – відмовити.

Стягнути з місцевого бюджету м.Ясинуватої на користь ОСОБА_1  частково понесені нею судові витрати в сумі  0 грн.85 копійок.

Постанову може бути оскаржено до Донецького апеляційного адміністративного суду  через Ясинуватський міськрайонний суд.

Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду  може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини, повний текст постанови буде виготовлено  29 січня 2010 року.

Суддя