СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 січня 2019 р. Справа № 1840/3673/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.,

за участю секретаря судового засідання - Нікітас К.В.,

представники позивача - ОСОБА_1,

представників відповідача - Кармазіної М.Ю., Бітюкова Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання протиправними та скасування наказів в частині, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_4, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції України в Сумській області в якому з урахуванням уточнень просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Сумській області № 1208 від 25.06.2018 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині звільнення зі служби в поліції лейтенанта поліції ОСОБА_4;

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Сумській області від 12.07.2018 року № 392 о/с «По особовому складу» в частині звільнення зі служби в поліції лейтенанта поліції ОСОБА_4, інспектора сектору реагування патрульної поліції №2 Лебединського ВП Сумського РВ ГУНП в Сумській області, з 12.07.2018 року.

- поновити лейтенанта поліції ОСОБА_4 на роботі на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції № 2 Лебединського ВП Сумського РВ ГУНП в Сумській області з 12.07.2018 року.

- стягнути з ГУНП в Сумській області на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12.07.2018 року по день ухвалення рішення суду.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач проходив службу в органах поліції з 7.11.2015 року.

Відповідачем щодо ОСОБА_4 було проведено службове розслідування, за результатами якого складено висновок та рекомендовано звільнити позивача зі служби в поліції в дисциплінарному порядку.

Наказом ГУНП в Сумській області № 1208 від 25.06.2018 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" на позивача накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. В подальшому, 12.07.2018 року винесено наказ № 392 о/с "По особовому складу" про те, що позивача звільнено за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" з 12.07.2018 року.

Із винесеними відносно нього наказами позивач не згоден, та вважає оскаржувані накази , протиправними та такими, що підлягають скасуванню з наступних підстав:

Позивач стверджує, що ГУНП в Сумській області були пропущені строки для накладення дисциплінарного стягнення.

Також позивач зазначає, що його вину у скоєнні дисциплінарного проступку не доведено.

Ухвалою суду було відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Відповідачем було подано суду відзив на позов, в якому проти позову заперечує та вважає його необґрунтованим з огляду на наступне.

Відповідач зазначає, що ОСОБА_4 неодноразово було допущено порушення службової дисципліни, зокрема позивач не з'явився на збори особового складу, оголошені по тривозі, при цьому причини неприбуття, зазначені позивачем, ГУ НП у Сумській області вважає неповажними.

Також відповідачем було виявлено, що при складання протоколів та постанов про адміністративні правопорушення ОСОБА_4 систематично допускались порушення п.9. розділу II Інструкції з оформлення адміністративних матеріалів в органах поліції, затвердженої наказом МВС від 06.11.2015 №1376.

Крім того, внаслідок бездіяльності відповідача, що виразилась у не направленні адміністративного протоколу на розгляд адміністративної комісії виконкому Лебединської міської ради у встановлені КУпАП строки, правопорушника не було притягнуто до відповідальності.

Представником позивача подано суду відповідь на відзив на позов, в якому він зазначає, що виклик по тривозі працівника поліції не є зверненням особи, тому посилання відповідача на п.2 ст.18 ЗУ «Про Національну поліцію», є безпідставним.

Також представник позивача зазначає, що твердження відповідача про те, що порушення при складанні процесуальних документів допущені позивачем можуть мати наслідком визнання протоколів про адміністративне правопорушення недійсними, є безпідставним, оскільки доказів оскарження вказаних протоколів не надано, а всі винні особи були притягнуті до відповідальності.

В свою чергу, представником відповідача було подано заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначено, що дотримання поліцейським своїх посадових (функціональних) обов'язків є обов'язковим, чого не дотримався позивач, хоча ознайомлений з ними під особистий підпис.

Крім того, представник відповідача зазначає, що в заповненні численних протоколів позивачем допущені грубі порушення, такі як не зазначення частини статті, порушення якої допущено, не зазначений документ, який посвідчує особу, яка вчинила правопорушення, місце роботи, місце проживання свідків. Як наслідок, у разі оскарження в суді, через наявність подібних помилок, допущених позивачем, протоколи можуть бути визнані не дійсними, що призведе до уникнення відповідальності правопорушниками.

Ухвалою суду було закрито підготовче провадження у справі та визначено розпочати розгляд справи по суті, також цією ж ухвалою було викликано в судове засідання в якості свідка інспектора контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи Лебединського ВП ГУ НП у Сумській області ОСОБА_5

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечували та просили у задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, заслухавши позивача, представника позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 з 07.11. 2015 року проходив службу в органах Національної поліції України на посаді інспектора Лебединського ВП ГУНП в Сумській області.

Наказом Головного управління Національної поліції в Сумській області (далі - ГУ НП в Сумській області) № 1208 від 25.06.2018 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" на ОСОБА_4 накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції за порушення службової дисципліни, невиконання вимог ст..7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, порушення п.1, 2, 3 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», що виразилося у неналежному виконанні п.1, 3, 6 функціональних обов'язків інспектора ГРПП Лебединського ВП ГУНП, систематичному порушенні вимог ст..ст.38,218,257 КУпАп та п.п. 9, 10, 11, 18 розділу ІІ Інструкції з оформлення адміністративних матеріалів в органах поліції, затвердженої наказом МВС від 06.11. 2015 №1376, п.п. 7, 8 ч.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 №1179, та на підставі ст..ст. 2, 5, 12, 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України (а.с. 22 - 23). В подальшому, ГУ НП в Сумській області 12.07.2018 року винесено наказ № 392 о/с "По особовому складу", яким позивача звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) (а.с. 24).

Оскаржувані накази прийняті відповідачем на підставі висновку службового розслідування за фактом систематичного порушення службової дисципліни інспектором сектору реагування патрульної поліції №2 Лебединського ВП ГУНП лейтенантом поліції ОСОБА_4 (а.с. 15 - 21).

Зазначеним службовим розслідуванням встановлено, що при складання протоколів та постанов про адміністративні правопорушення ОСОБА_4 систематично допускались порушення п.9. розділу II Інструкції з оформлення адміністративних матеріалів в органах поліції, затвердженої наказом МВС від 06.11.2015 №1376. Так при заповненні протоколів допущені порушення, такі як не зазначення частини статті, порушення якої допущено, не зазначений документ, який посвідчує особу, яка вчинила правопорушення, місце роботи, місце проживання свідків тощо.

Також у висновку службового розслідування зазначено, що ОСОБА_4 з порушенням строків визначених КУпАП було направлено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_6 на розгляд адміністративної комісії виконкому Лебединської міської ради, що призвело до уникнення правопорушником відповідальності у зв'язку із закінченням строків притягнення до відповідальності визначених ст. 38 КУпАП.

Крім того, під час службового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 12.02.2018 та 26.03.2018 був відсутній без поважних причин на заняттях із службової підготовки.

Під час службового розслідування також встановлено, що ОСОБА_4 було порушено функціональні обов'язки, про що свідчить неналежно проведена ним перевірка за повідомленням гр. ОСОБА_7

У висновку службового розслідування також зазначено, що ОСОБА_4 систематично допускає невиконання наказів керівництва, зокрема, позивач не з'явився на збори особового складу, оголошені по тривозі 19.03.2018 начальником Лебединського ВП ОСОБА_8

Задовольняючи позовні вимоги суд виходить із наступного.

Суд зазначає, що правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначений Законом України «Про Національну поліцію».

Статтею 19 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до п.9. розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію», до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" (далі - Дисциплінарний статут).

Дисциплінарний статут визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Відповідно до ст.2 Дисциплінарного статуту, дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Згідно ст. 7 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників.

Відповідно до ст. 5 Дисциплінарного статуту, за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту передбачені такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження, зауваження, догана, сувора догана, попередження про неповну посадову відповідність, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, звільнення з органів внутрішніх справ.

Порядок накладання дисциплінарних стягнень встановлений ст. 14 Дисциплінарного статуту, так, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Строки накладення дисциплінарних стягнень визначені статтею 16 Дисциплінарного статуту.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику.

У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці. (ч. 3 ст. 16)

Дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення. (ч. 3 ст. 16)

Отже законодавством чітко визначено порядок і строк накладення дисциплінарних стягнень на працівників Національної поліції.

З матеріалів справи суд вбачає, що службове розслідування відносно ОСОБА_4 було закінчено та затверджено в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Сумській області 07.05.2018р. (а.с. 15)

Разом з тим, відповідно до наказу ГУ НП в Сумській області від 12.04.2018 №190 о/с, ОСОБА_4 з 20 квітня по 21 травня 2018 року перебував у щорічній черговій відпустці (а.с. 86)

Враховуючи вимоги ч.2 ст.16 Дисциплінарного статуту, з дня виходу позивача на службу після відпустки (22.05.2018), відповідач мав один місяць для накладення на нього дисциплінарного стягнення за результатами вказаного службового розслідування.

Отже останнім днем коли на позивача можливо було накласти дисциплінарне стягнення є 22.06.2018, який був робочим днем.

З матеріалів справи суд вбачає, що оскаржуваний наказ про притягнення ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності № 1208 прийнятий 25.06.2018, тобто з порушення місячного строку, визначеного ст.16 Дисциплінарного статуту.

Таким чином, виходячи із системного аналізу, вказаних норм, суд доходить висновку, що за приписами ст.16 Дисциплінарного статуту, притягнення особи до дисциплінарної відповідальності можливе лише в межах строків визначених даною нормою, порушення ж вказаних строків виключає можливість накладення на винну особу дисциплінарного стягнення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи зазначене вище, суд вважає, що оскаржувані накази були прийняті поза межами строків визначених законодавством, відтак є незаконними та підлягають скасуванню.

Статтею 235 Кодексу законів про працю України визначено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016р. № 260, поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати, відповідно до пункту 2 якого середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Згідно пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100), обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Пунктом 8 Порядку № 100 визначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Відповідно до абз. 3 пункту 3 Порядку № 100, усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Суд зазначає, що визначення поліцейському суми грошового забезпечення за час вимушеного прогулу відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду від 18 червня 2018 року по справі № 815/2102/17 (адміністративне провадження № К/9901/2566/17).

Так розрахований відповідно до Порядку №100 розмір середньоденної заробітної плати позивача складає 421,31 грн. Відтак сума грошового забезпечення позивача за час вимушеного прогулу (з 13.07.2018 по день винесення судом рішення - 121 робочий день) складає 50 978,51 грн.

Таким чином, відповідно до викладеного вище, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_4 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання протиправними та скасування наказів в частині, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Сумській області (вул. Герасима Кондратьєва, 23, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 40108777) № 1208 від 25.06.2018 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині звільнення зі служби в поліції лейтенанта поліції ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1).

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Сумській області (вул. Герасима Кондратьєва, 23, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 40108777) від 12.07.2018 року № 392 о/с «По особовому складу» в частині звільнення зі служби в поліції лейтенанта поліції ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) інспектора сектору реагування патрульної поліції № 2 Лебединського ВП Сумського РВ ГУНП в Сумській області.

Поновити лейтенанта поліції ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) на роботі на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції № 2 Лебединського ВП Сумського РВ ГУНП в Сумській області.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Сумській області (вул. Герасима Кондратьєва, 23, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 40108777) на користь ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 50 978,51 грн. (п'ятдесят тисяч дев'ятсот сімдесят вісім гривень 51 коп.).

Допустити до негайного виконання постанову в частині поновлення лейтенанта поліції ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) на роботі на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції № 2 Лебединського ВП Сумського РВ ГУНП в Сумській області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 8 426,24 грн. (вісім тисяч чотириста двадцять шість гривень 24 коп.).

Стягнути на користь ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Сумській області (вул. Герасима Кондратьєва, 23, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 40108777) суму судового збору в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп.).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 14.01.2019 року.

Суддя В.О. Павлічек