П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2019 р.м.ОдесаСправа № 821/375/16

Категорія: 9.4 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2018 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

23 травня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, яке оформлене наказом № 813 від 16.09.2015 р. (в тому числі додатки до нього), в частині про виявлення нікчемними договорів банківських вкладів (депозитів) №№ 014-21061-060215 у євро від 06.02.2015 р. та 005-21061-180215 у доларах США від 18.02.2015 р., що укладені між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_2 та в частині застосування до цих договорів наслідків нікчемності правочину (договору); визнати протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича щодо не включення відомостей про ОСОБА_2 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, згідно договорів банківських вкладів (депозитів) № 014-21061-060215 у євро від 06.02.2015 р. та № 005-21061-180215 у доларах США від 18.02.2015 р., що укладені між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_2; зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича внести додаткову інформацію до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відомості про ОСОБА_2 згідно договорів банківських вкладів (депозитів) №№ 014-21061-060215 у євро від 06.02.2015 р. та № 005-21061-180215 у доларах США від 18.02.2015 р., що укладені між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_2, та подати до Фонду гарантування фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_2 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб згідно договорів банківських вкладів (депозитів) № 014-21061-060215 у євро від 06.02.2015 р. та № 005-21061-180215 у доларах США від 18.02.2015 р., що укладені між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_2. Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2018 року закрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, яке оформлене наказом № 813 від 16.09.2015 р. (в тому числі додатки до нього), про виявлення нікчемними договорів банківських вкладів (депозитів) №№ 014-21061-060215 у євро від 06.02.2015 р. та 005-21061-180215 у доларах США від 18.02.2015 р., що укладені між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_2 та в частині застосування до цих договорів наслідків нікчемності правочину (договору).

Не погодившись з вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою задовольнити його позовні вимоги в цій частині. Зокрема, апелянт зазначає, що рішення суду стосовно рахунків позивача щодо зобов'язання відповідачу подати до ФГВФО зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів ФГВФО, саме по собі без скасування наказу уповноваженої особи ФГВФО №813 від 16.09.2015 року не забезпечить позивачу поновлення його порушених прав та не забезпечить виплату гарантованого відшкодування за його вкладами.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.311 КАС України у зв'язку із відсутністю клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі про слухання за їх участю, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Закриваючи провадження в частині позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що правочин є нікчемним відповідно до закону, а не рішення уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів ПАТ "Дельта Банк" і видане згадане рішення. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Рішення уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Таке рішення є внутрішнім розпорядчим документом, яке прийнято уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку. Відповідна правова позиція відображена у постановах Великої Палати Верховного Суду у справах № 910/12294/16 від 11 квітня 2018 року, №910/24198/16 від 16 травня 2018 року та № 910/17448/16 від 16 травня 2018 року.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно із частинами першою, другою та десятою статті 38 Закону № 4452-VI Фонд (уповноважена особа Фонду) зобов'язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

За результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 Закону № 4452-VI, виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.

Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 Цивільного кодексу України та частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена частиною другою статті 38 цього Закону перевірка правочинів банку із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Рішення (наказ) уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Таке рішення є внутрішнім розпорядчим документом, прийнятим уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку. Такий правовий висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду у справах № 910/12294/16,№ 910/24198/16 та № 819/353/16.

Оскільки рішення (наказ) про нікчемність правочину є внутрішнім документом банку, яке прийнято особою, що здійснює повноваження органу управління банку, воно не створює жодних обов'язків для третіх осіб (у тому числі й контрагентів банку), тому не може порушувати будь-які права таких осіб унаслідок прийняття цього рішення (повідомлення). Звідси права позивача в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.

Отже, встановлена правова природа згаданого наказу унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання його недійсним, а тому не може бути розглянута у судовому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 910/24198/16 та від 04 липня 2018 року у справі № 819/353/16, № 810/896/16 від 21 листопада 2018 року, № 826/3486/16 від 28 листопада 2018 року, № 826/23064/15 від 05 грудня 2018 року.

Крім того, така правова позиція викладена і в постановах Верховного суду від 27 листопада 2018 року по справі № 826/8/16, від 17 грудня 2018 року по справі № 804/15191/15, від 19 грудня 2018 року по справі № 826/12398/15, від 20 грудня 2018 року по справі № 802/3653/15-а, від 22 грудня 2018 року по справі № 826/23651/15.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з п.1 ч.1 ст.238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Приписами частини 1 статті 239 КАС України визначено, що якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ

Разом з тим, оскільки розгляд таких спорів перебуває поза межами не лише адміністративної юрисдикції адміністративних судів та не належить до юрисдикції жодного іншого суду, підстав для роз'яснення позивачеві до суду якої юрисдикції належить його вирішення немає.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, яке оформлене наказом № 813 від 16.09.2015 р. (в тому числі додатки до нього), в частині про виявлення нікчемними договорів банківських вкладів (депозитів) №№ 014-21061-060215 у євро від 06.02.2015 р. та 005-21061-180215 у доларах США від 18.02.2015 р., що укладені між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_2 та в частині застосування до цих договорів наслідків нікчемності правочину (договору).

Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції без змін.

Підстав для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 312, 316, 320, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - залишити без задоволення.

Ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови складений та підписаний колегією суддів 14 січня 2019 року.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: К.В.Кравченко