Справа №2-1233-10 р.                 Р І Ш Е Н Н Я                    

                      ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

    12 січня 2010 року Бахмацький  районний суд Чернігівської області в складі:

    головуючого – судді -О.Ф.Костенко

    при секретарі             -Пирог В.В.

    з участю адвоката     -ОСОБА_1

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м.Бахмачі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Пісківської сільської ради про визнання угоди дійсною та про визнання за ним права власності на житловий будинок з надвірними будівлями,-

                                                         В С Т А Н О В И В :

    Станом на 15.04.1991 року в колгоспному дворі під №32 по вулиці Залізничній в селі Піски, Бахмацького району, Чернігівської області, проживала одна ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. 29 березня 2001 року вона померла.

    У грудні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до Бахмацького райсуду із позовною заявою про визнання дійсною угоди купівлі-продажу жилого будинку під №32 по вулиці Залізничній у селі Піски, Бахмацького району, Чернігівської області між ним і ОСОБА_3 і про визнання за ним права власності на цей будинок, посилаючись на те, що 29 березня 2001 року померла його сусідка – ОСОБА_3 Обставини склалися таким чином, що ОСОБА_3 в останні місяці свого життя, коли прогресувала хвороба, планувала виїхати на постійне місце проживання у Росію, де, начеб-то, була якась далека рідня. А тому, почала швиденько розпродавати все належне їй майно, в тому числі, і нерухомість. 17 січня 2001 року між ним і ОСОБА_3 здійснилась угода купівлі-продажу, згідно якої вона продала належний їй будинок під №32 по вулиці Залізничній у селі Піски, а він купив будинок, сплативши за домовленістю 3000 грн. Така угода супроводжувалась власноручною розпискою колишнього господаря. Така угода не виконана відповідно до вимог ст. 227 ЦК України 1963 року, який діяв на час виникнення цих правовідносин, яка стверджувала, що договір купівлі-продажу житлового будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією із сторін є громадянин. Але є ст. 47 ЦК України 1963 року, яка діяла на той час, яка вказувала на те, що якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, яка потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухилилась від  нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. Ця думка продовжує трактуватися в п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 28.04.1978 року з послідуючими змінами “Про судову практику у справах про визнання угод недійсними. Він повністю виконав умови угоди, сплативши ОСОБА_3 вартість купленої нерухомості. Інша сторона не заперечувала передати куплене майно у власність, але ОСОБА_3 не встигла це зробити, бо дуже захворіла і померла. Після смерті ОСОБА_3 спадкова справа не відкривалась, бо відсутні спадкоємці 1 і 2 черги по закону. Заповіт не складався. Він відкрито господарює в господарстві під №32 по вулиці Залізничній в селі Піски. Хата була в занедбаному стані. Він своєю особистою фізичною працею та грошовими витратами здійснив капітальний ремонт будівлі, привів все до ладу. Земельну ділянку обробляє, засаджує городиною. Будинковолодіння знаходиться у його користуванні більше 8 років. Одночасно ставить питання про визнання права власності на цей будинок відповідно до ст. 392 ЦК України 2003 року.

    В судовому засіданні представник позивача підтримав позовну заяву і просить її задовільнити.

    Представник відповідача в судове засідання не з”явився, але в письмовій заяві сільська рада просить розглянути справу у відсутність представника і проти задоволення позову не заперечує. 3-я особа на стороні відповідача – ОСОБА_4 в судове засідання не з”явилась, але в письмовій заяві просить справу розглянути за його відсутності.

    Ознайомившись із матеріалами справи, заслухавши представника позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з слідуючих підстав.

    Згідно із ст. 227 ЦК України 1963 року, який діяв на період виникших правовідносин, “договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча однією із сторін є громадянин”. Недотримання цієї вимоги тягне недійсність договору ( ст. 47 ЦК України).

    Як встановлено в судовому засіданні, це ж підтверджується і довідкою Пісківської сільської ради, Бахмацького району, Чернігівської області, від 26.11.2008 року за №465 (а.с.13) станом на 15.04.1991 року в колгоспному дворі під №32 по вулиці Залізничній в селі Піски, Бахмацького району, проживала лише голова двору ОСОБА_3 (підстава погосподарська книга №8, особовий рахунок №356).

    17 січня 2001 року ОСОБА_3 видала ОСОБА_2 письмову розписку слідуючого змісту: “Розписка дана мною, ОСОБА_3А, що я отримала від ОСОБА_5 3000 (три тисячі) гривень за хату, яку я продала ОСОБА_2 17.01.2001 року (а.с.15).

    Але 29 березня 2001 року ОСОБА_3 померла, про що підтверджує копія свідоцтва про її смерть від 30.03.2001 року серії 1-ЕЛ №105297 (а.с.12).

    До моменту смерті ОСОБА_3 купівля-продаж будинку №32 по вулиці Залізничній в селі Піски, Бахмацького району, Чернігівської області, через нотаріальну контору посвідчена не була.

    Але ч.П ст. 47 ЦК України 1963 року вказує на те, що “якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, яка потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається”.

    Ця думка продовжує трактуватися і в п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 28.04.1978 року, з послідуючими змінами “Про судову практику у справах про визнання угод недійсними”.

    ОСОБА_2 повністю виконав умови угоди, відразу сплативши ОСОБА_3 вартість купленої нерухомості – 3000 грн. Інша сторона – ОСОБА_3 не заперечувала передати куплене майно у власність ОСОБА_2 ОСОБА_6 не встигла це зробити, бо дуже захворіла і померла.

    Довідкою Пісківської сільської ради від 26.11.2009 року №469 (а.с.14) підтверджується, що після смерті ОСОБА_3 ОСОБА_2 здійснює догляд за будинком, проводить ремонти будинку за власні кошти, обробляє присадибну ділянку в господарстві під №32 по вулиці Залізничній в селі Піски, Бахмацького району.

    За повідомленням Бахмацької райдержнотконтори від 31.12.2009 року №1628 спадкова справа після померлої ОСОБА_3 відкривалась за заявою ОСОБА_4С, якому видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 06.02.02 р. на право на земельну частку пай. Згідно із заповітом, посвідченим Пісківською сільською радою 07.02.2000 р, реєстровий №18, ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_4 лише сертифікат на право власності земельною ділянкою. Інше належне ОСОБА_3 майно цим заповітом охвачено не було.

    А тому, суд вважає за необхідне визнати угоду купівлі-продажу будинку №32 по вулиці Залізничній в селі Піски, Бахмацького району, Чернігівської області дійсною, і визнати також право власності за позивачем на будинок з надвірними будівлями.

    Керуючись ст.ст. 47,224 ЦК України 1963 року, ст.ст. 60, 212-215 ЦПК України, ст. 392 ЦК України 2003 року, суд,-

                        В И Р І Ш И В :

    Визнати договір купівлі-продажу будинку під №32 по вулиці Залізничній в селі Піски, Бахмацького району, Чернігівської області, укладеного між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 17 січня 2001 року, дійсним.

    Визнати за ОСОБА_2 право власності на будинок з надвірними будівлями під №32 по вулиці Залізничній в селі Піски, Бахмацького району, Чернігівської області.

    Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду 1 інстанції може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

                    Суддя         підпис

            Вірно:             Суддя

                     секретар