22-ц/804/249/19

264/2204/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2019 року м. Маріуполь

Єдиний унікальний номер 264/2204/18

Номер провадження 22-ц/804/249/19

Донецький апеляційний суд в складі суддів: Ткаченко Т.Б. (суддя - доповідач),

Кочегарової Л.М., Попової С.А.,

секретар - Герасимова Г.Є.

сторони:

позивач - ОСОБА_3

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобус-РС»

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3, в особі його представника ОСОБА_4

на рішення Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 30 жовтня 2018 року, у складі судді Матвєєвої Ю.О.,

у справі за позовом ОСОБА_3

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобус-РС»

про стягнення заробітної плати,

В с т а н о в и в:

В квітні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобус-РС» (далі - ТОВ «Глобус-РС» або підприємство), в якому просив стягнути нараховану, але не виплачену заробітну плати в розмірі 30358,32 доларів США, а також середній заробіток за час затримки розрахунку по день прийняття рішення суду, розмір якого станом на 30 квітня 2018 року становив 28819,48 доларів США.

В мотивування позову зазначив, що у період з 14 вересня 2016 року по 11 липня 2017 року працював капітаном судна «GLOBUS» (попереднє найменування «Влас Чубарь»), номер Міжнародної морської організації (ІМО) 6912231, судновласником якого є відповідач. Відповідно до п.4 контракту найму працівника на роботу від 14 вересня 2016 року, укладеного між позивачем та компанією «SILVERSTONE SERVICES LP», що діяла від імені судновласника, позивачу встановлено заробітну плату в розмірі 3000 доларів США за календарний місяць. За період роботи на судні відповідача позивачу нарахована, але не виплачена заробітна плата в сумі 30358,32 долара США.

Позов ОСОБА_3 в частині вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку повернуто позивачу (а.с.28).

Рішенням Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 30 жовтня 2018 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ТОВ «Глобус-РС» про стягнення заборгованості по заробітній платі відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням, ОСОБА_3, в особі представника ОСОБА_4, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Зокрема зазначає, що судом не звернуто увагу на те, що контракт чартеру від 02 лютого 2016 року, укладений між ТОВ «Глобус-РС» та компанією «SILVERSTONE SERVICES LP», не відповідає вимогам Кодексу торговельного мореплавства України (далі КТМ), ГК України, тому є неукладеним та за своєю природою є агентською угодою на представництво інтересів відповідача.

Також вказує, що судом не надано правовий висновок щодо інших доказів, що містяться в матеріалах справи та не зазначено мотивів їх відхилення.

На виконання положень ст. 360 ЦПК України відповідачем направлено відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що предметом позову є стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, яку позивач мав отримати на підставі контракту найму робітника на роботу, укладеного між позивачем та компанією «SILVERSTONE SERVICES LP», (Канада), яка діяла від імені судновласника на підставі договору бербоут - чартеру, тобто договору фрахтування судна, яке не укомплектоване екіпажом і не споряджене. Позивач при підписанні контракту був обізнаний, що зазначена компанія діє саме на підставі договору бербоут - чартеру, яка на свій розсуд укладає контракти з працівниками на роботу на судні та бере зобов'язання щодо виплати заробітної плати робітнику в розмірі обумовленому в контракті. Укладений між відповідачем, та компанією «SILVERSTONE SERVICES LP», (Канада) контракт чартеру від 02 лютого 2016 року на підставі якого останньому було передано судно та на якому працював позивач, не є предметом позовних вимог, останній не є стороною зазначеного контракту, а тому не повинен і не міг досліджуватися судом. Надана позивачем довідка про заборгованість заробітної плати підписана капітаном судна та скріплена печаткою судна, а не компанією «SILVERSTONE SERVICES LP», вона не містить інформації щодо суми щомісячного нарахування заробітної плати, сума заборгованості по заробітній платі не відповідає заробітній платі, що була встановлена контрактом найму працівника та періоду в який виконувалась робота. Зазначена довідка про заборгованість по заробітній платі не може бути доказом, оскільки надання такої довідки не входить до повноважень та обов'язків капітана судна.

В апеляційному суді представник позивача - ОСОБА_5 пояснив, що наданий відповідачем до матеріалів справи договір бербоут-чартер не містить істотних умов договору, тому є неукладеним. В ньому не зазначено місце приймання та здавання судна. Даний договір за своєю природою є агентською угодою на представництво інтересів відповідача. Кошти за перевезення вантажу направлялися до відповідача, який вирішував, які грузи треба брати. Суд не надав правову оцінку даному договору та дійшов неправильного висновку про відмову у позові. Пояснив також, що ОСОБА_3 працював за безстроковим контрактом, заробітну плату отримував через термінал. Доказів того, що заробітну плату позивачу платив відповідач надати не може. За який період ОСОБА_3 була виплачена заробітна плата, в якій сумі, а також за який період виникла заборгованість по заробітній платі пояснити не може.

Відповідно до положень ст. 372 ЦПК України, апеляційний суд розглядає справу за відсутності представника відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Відповідач до апеляційного суду направив заяву про продовження строку на подачу відзиву на апеляційну скаргу та відзив на апеляційну скаргу. Заяву про відкладення розгляду справи відповідачем не надано (а.с. 106, 107-108).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_5, який просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

Відповідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до контракту від 02 лютого 2016 року між ТОВ «Глобус-РС» та компанією «SILVERSTONE SERVICES LP», володілець судна ТОВ «Глобус-РС» передало у оренду теплохід «Глобус» в чартер компанії «SILVERSTONE SERVICES LP».

Сторонами не оспорювалося, що 14 вересня 2016 року між ОСОБА_3 та компанією «SILVERSTONE SERVICES LP», яка діяла на підставі договору бербоут-чартеру, було підписано контракт найму робітника на роботу в якості капітана т/х «Globus». Згідно з вказаним контрактом адреса компанії Richmond Hill,180 Newkirk Road, Ontario L4C 3G7, Canada. За цим контрактом позивачу встановлена заробітна плата у розмірі 2200 доларів США та щомісячний бонус 800 доларів США.

Судом також встановлено, що ТОВ «Глобус-РС» передала компанії «SILVERSTONE SERVICES LP» судно «Globus» без екіпажу.

Відповідно до п.7.2 контракту найму працівника на роботу від 14 вересня 2016 року усі спірні питання, які виникають у період дії контракту, сторони вирішують шляхом переговорів або через суд за законами України.

Відмовляючи у задоволенні позову суд виходив з того, що судноплавна компанія ТОВ «Глобус-РС» не може відповідати за заборгованість по заробітній платі.

Сумніви представника позивача щодо законності контракту бербоут-чартеру між ТОВ «Глобус-РС» та компанією «SILVERSTONE SERVICES LP» від 02 лютого 2016 року суд не вважав спроможними, оскільки вказаний контракт не визнано недійсним і не скасовано.

З таким висновком апеляційний суд не може не погодитись з наступних підстав.

За договором чартеру (фрахтування) судна на певний час, згідно ст. 203 Кодексу торговельного мореплавства України, судновласник зобов'язується за обумовлену плату (фрахт) надати судно фрахтувальнику для перевезення пасажирів, вантажів та для інших цілей торговельного мореплавства на певний час.

Надане фрахтувальнику судно може бути укомплектоване екіпажем (тайм-чартер) або не споряджене і не укомплектоване екіпажем (бербоут-чартер).

З матеріалів справи вбачається, що 02 лютого 2016 року між ТОВ «Глобус-РС» , іменованої в подальшому судновласник, та «SILVERSTONE SERVICES LP», Онтаріо, Канада, в особі менеджера А.Кристодоулоу уклали контракт чартеру, відповідно до якого судновласник передає т/х «Глобус», флаг коморських островів, м. Гороховець в чартер компанії «SILVERSTONE SERVICES LP», для представлення судновласника на ринку вантажоперевезень та інше (а.с. 45 - 46).

Даних про те, що судно було укомплектоване екіпажем (тайм-чартер) умови вказаного контракту чартеру не містять.

Факт знаходження судна «Globus» в оренді у компанії «SILVERSTONE SERVICES LP» підтверджується копією Додаткової угоди № 1 до Договору страхування № 77500ГОВВТ-000093/16 від 20 грудня 2016 року, в якому стороною яка страхує судно «Globus» виступає Компанія «SILVERSTONE SERVICES LP», обов'язок останньої укласти договір страування судна «Globus» передбачений умовами п.2.1. Контракту чартеру від 02 лютого 2016 року (а.с.15).

Вказаний Контракт чартеру не визнаний недійсними у встановленому законом порядку, а відтак діє презумпція правомірності правочину.

Більш того, він не є предметом даного спору, а посилання в апеляційній скарзі на те, що він не відповідає положенням ст.205 Кодексу торговельного мореплавства України, є безпідставними.

Згідно ст. 20 Кодексу торговельного мореплавства України судновласником у цьому Кодексі визнається юридична або фізична особа, яка експлуатує судно від свого імені, незалежно від того, чи є вона власником судна, чи використовує на інших законних підставах.

Власником судна є суб'єкт права власності або особа, яка здійснює відносно закріпленого за нею судна права, до яких застосовуються правила про право власності.

14 вересня 2016 року між ОСОБА_3 та компанією «SILVERSTONE SERVICES LP», Канада, в особі менеджера А.Кристодоулоу, діючого від імені судновласника на підставі договору бербоут- чартеру, іменованої в подальшому «Підприємство», укладено контракт найму працівника на роботу, відповідно до якого ОСОБА_3 приймається на роботу в якості Капітана т/х «Globus» (а.с. 11 - 13).

Пунктом 1. зазначеного Контракту передбачено, що Підприємство та працівник грунтують взаємовідносини відповідно до умов цього контракту.

Відповідно до пп. 3.1. п.3 Контракту працівник має право вимагати від Підприємства виконання умов контракту.

Обов'язком Підприємства, крім іншого, є виплата за закінченням кожного місяця контракту заробітної плати, що становить 2200 доларів США та щомісячний бонус 800 доларів США.

Отже, апеляційний суд не може погодитися з доводами позивача та його представників, що компанія «SILVERSTONE SERVICES LP», Канада, укладаючи з ОСОБА_3 контракт найму працівника на роботу, діяла від імені відповідача, оскільки на час укладення вказаного контракту 14 вересня 2016 року т/х «Globus» був переданий в оренду на підставі Контракту чартеру від 02 лютого 2016 року компанія «SILVERSTONE SERVICES LP», Канада, та остання, відповідно до положень ст. 20 Кодексу торговельного мореплавства України, іменувалася як судновласник, а особа, яка безпосередньо укладала з позивачем контракт найму працівника на роботу, діяла від імені судновласника.

Відповідно до умов контракту найму працівника на роботу, укладеного з ОСОБА_3 (п. 4), саме компанія «SILVERSTONE SERVICES LP», Канада брала на себе зобов'язання щодо виплати заробітної плати працівнику, в розмірі обумовленому в контракті.

Факт перебування позивача під час дії його трудового контракту на т/х «Globus» підтверджується посвідченням особи моряка, в якому зазначено період знаходження позивача на борту судна з 14 вересня 2016 року по 11 липня 2017 року (а.с.4-6).

При цьому закінчення терміну знаходження ОСОБА_3 на судні посвідчено особою та печаткою саме компанії «SILVERSTONE SERVICES LP», Канада.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ст. 8 Кодексу законів про працю України трудові відносини громадян України, які працюють за її межами, а також трудові відносини іноземних громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях України, регулюються відповідно до Закону України "Про міжнародне приватне право".

Відповідно до положень ст.20 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» оплата праці за контрактом визначається угодою сторін і пов'язана з виконанням умов контракту.

Статтею 116 Кодексу законів про працю України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Доказів того, що за даним контрактом найму працівника на роботу ОСОБА_3 заробітну плату за певний період виплачувало ТОВ «Глобус - РС», та останнє має заборгованість по виплаті заробітної плати перед позивачем матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що роботодавцем ОСОБА_3 є компанія «SILVERSTONE SERVICES LP», Канада, а відтак ТОВ «Глобус -РС» не може нести відповідальність за виплату заробітної плати позивачу.

Згідно ст.116 Кодексу торговельного мореплавства України у морському порту або поза його територією як постійні представники судновласника діють агентські організації (морський агент), які за договором морського агентування за винагороду зобов'язуються надавати послуги в галузі торговельного мореплавства.

При виконанні договору морського агентування морський агент, що діє від імені судновласника, може також діяти на користь іншої договірної сторони, якщо вона її на те уповноважила і якщо судновласник не заперечує.

Разом з тим матеріали справи не містять доказів укладення між ТОВ «Глобус - РС» та компанією «SILVERSTONE SERVICES LP» договору морського агентування, відповідно до умов якого відповідач передав останній право наймання екіпажу для роботи на судні «Globus».

Крім того, апеляційний суд зауважує на те, що позивачем на підтвердження позовних вимог про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, надана довідка про заборгованість по заробітній платі складена та підписана самим позивачем, а саме капітаном т/х «Globus», та не містить інформації щодо суми нарахованої та виплаченої заробітної плати за цим контрактом, а також відомостей за який період виникла заборгованість по заробітній платі ОСОБА_3

При цьому, відповідно до положень глави 2 «Капітан судна» Кодексу торговельного мореплавства України, до повноважень та обов'язків капітана судна надання довідки про заборгованість по заробітній платі не входить.

В апеляційному суді представник позивача не міг пояснити за який період виникла визначена позивачем заборгованість по заробітній платі, яку він просив стягнути з відповідача.

Довідка про заборгованість по заробітній платі видана компанією «SILVERSTONE SERVICES LP», Канада, з якою було укладено трудові відносини, до матеріалів справи не надана.

Доводи апеляціної скарги не дають підстав для висновку, що рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,

П о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, в особі його представника ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 30 жовтня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді: Т.Б.Ткаченко

Л.М.Кочегарова

С.А.Попова

Повний текст постанови складено 14 січня 2019 року.

Суддя Т.Б.Ткаченко