Справа № 2-96/2010

ЗАОЧНЕ   РІШЕННЯ

Іменем  України

01 лютого 2010 року                                                 м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді – Ітріна М.В.,

при секретарі Андреєвій Ю.В., за участю представника позивача ОСОБА_1,   розглянувши у відкритому у судовому засіданні в залі суду м. Нова Одеса цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” (далі – Банк) до ОСОБА_2 про дострокове розірвання кредитного договору і стягнення кредитної заборгованості,  –

В С Т А Н О В И В:

    16 жовтня 2009 року Банк звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 30.01.2008 р. між ним та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 25-0041081/ФК-08, відповідно до якого відповідачу надано кредит в сумі  6 900 грн з процентною ставкою 19,00 річних на строк 24 місяці, тобто до 29.01.2010 р. Відповідач зобов’язаний був щомісячно здійснювати погашення кредиту згідно графіку.

Боржник свої зобов’язання не виконує, внаслідок чого станом на 16.10.2009 р. загальна заборгованість за кредитним договором склала 2 770,79 грн, з яких строкова заборгованість за кредитом – 1 150 грн; строкова заборгованість за відсотками – 21,10 грн; прострочена заборгованість за кредитом – 1 385,32 грн; прострочена заборгованість за відсотками 26,19 грн; пеня за несвоєчасну сплату кредиту 184,62 грн і пеня за несвоєчасну сплату відсотків – 3,55 грн.

З посиланням на статті 509, 525, 526, 530, 536, 546 ЦК України, просили достроково розірвати кредитний договір з ОСОБА_2 та стягнути з нього заборгованість за кредитним договором у вказаній сумі, а також судові витрати по справі.

В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач будучи своєчасно та належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи у судове засідання без поважних причин не з’явився. Представник позивача погодився на постановлення судом заочного рішення у справі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши обставини справи і перевіривши їх письмовими доказами, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає  задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, а в силу ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту положень ст. 1054 ЦК випливає, що банк зобов’язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених кредитним договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Як вбачається з матеріалів справи, 30 січня 2008 р. між Банком та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 25-0041081/ФК-08, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 6 900 грн з процентною ставкою 19,00 річних на строк 24 місяці, тобто до 29.01.2010 р.

Згідно Договору ОСОБА_2 зобов’язаний був до 20 числа кожного місяця погашати кредит в розмірі не менше 287,50 грн.

В день укладення договору боржником була отримана вказана сума кредиту готівкою.

Станом на 16 жовтня 2009 р. загальна заборгованість за кредитним договором склала 2 770,79 грн, з яких строкова заборгованість за кредитом – 1 150 грн; строкова заборгованість за відсотками – 21,10 грн; прострочена заборгованість за кредитом – 1 385,32 грн; прострочена заборгованість за відсотками 26,19 грн; пеня за несвоєчасну сплату кредиту 184,62 грн і пеня за несвоєчасну сплату відсотків – 3,55 грн.

За правилами ч. 2 ст. 1050 ЦК України, умов пункту 6.5 Договору якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

В силу ч. 1 ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки у вигляді припинення зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність правових підстав щодо розірвання договору між Банком та ОСОБА_2, та стягнення з боржника відповідно до ст. 625 ЦК України сплати Кредитору заборгованість за кредитним договором.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

    Позов Банку задовольнити.

    Достроково розірвати кредитний договір № 25-0041081/ФК-08 від 30 січня 2008 року укладений між товариством з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” і ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” заборгованість за кредитним договором № 25-0041081/ФК-08 від 30 січня 2008 року в сумі 2 770,79  (дві тисячі сімсот сімдесят гривень 79 коп.) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” сплачене при подачі позову державне мита у розмірі 51 грн   та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд шляхом подачі в 10 –ти денний термін з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом 10 днів з дня отримання  копії рішення.

Головуючий