Справа № 2-4/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

 27 січня  2010 року                    Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді              Чернявської Л.М.,

при секретарі                          Бурлаченко Д.О.,  

за участю:   позивача  ОСОБА_1 та відповідачки ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Одесі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

          Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що сімейні стосунки між ним та відповідачкою не склались з причини відсутності взаєморозуміння та несумісності характерів. Протягом останніх п’яти років вони проживають окремо. Збереження шлюбу неможливе. Майновий спір відсутній.  

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги та пояснив, що з 2004 року шлюбні стосунки не підтримують, спільне господарство не ведуть, проживають окремо .

Відповідачка позов визнала, надала згоду на розірвання шлюбу.

Дослідивши матеріали справи, з’ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини звернення за розірванням шлюбу та інші обставини життя подружжя, вислухавши пояснення сторін, суд вважає, що шлюб підлягає припиненню з наступних підстав.

В ході судового розгляду встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 24 січня 1994 року, про що Відділом загсу виконкому Жовтневої райради народних депутатів міста Одеси зроблений актовий запис за № 28. Від шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка за згодою батьків залишається проживати з матір’ю.

В сім'ї склалися ненормальні відношення, сторони з 2004 року по теперішній час шлюбні відносини не підтримують, спільне господарство не ведуть, проживають окремо, втратили один до одного відчуття любові і пошани. Сторони просять шлюб розірвати, вважаючи збереження сім'ї неможливим. Майнового спору немає.

В силу статті  51 Конституції України шлюб  ґрунтується  на  вільній  згоді  жінки  і чоловіка.

Виниклі між сторонами правовідносини регулюються статтею 112 Сімейного Кодексу України, відповідно якої, суд постановляє рішення про розірвання  шлюбу,  якщо  буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них,  інтересам  їхніх  дітей,  що мають істотне значення.

 При таких обставинах, суд вважає, що сім'я між сторонами розпалася остаточно і не може бути відновлена. Подальше сумісне життя подружжя і збереження шлюбу неможливі, тому позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита при оформленні реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС, суд вважає необхідним покласти на  позивача.

Керуючись ст. 51 Конституції України, ст.ст. 110-112 СК України, ст.ст.  130, 208 – 215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище – Богданова) ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, 24 січня 1994 року Відділом загсу виконкому Жовтневої райради народних депутатів міста Одеси, актовий запис за № 28, що мають неповнолітню доньку – розірвати.

Стягнути при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу державне мито в доход держави з позивача ОСОБА_1 - 17 гривень 00 копійок, відповідачку ОСОБА_2 від витрат звільнити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області, через Приморський районний суд міста Одеси, шляхом подачі заяви про його апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення і подачі апеляційної скарги, протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.    

                Суддя

Приморського районного

     суду міста Одеси                             ОСОБА_5