справа №1-32/10

    П О С Т А Н О В А

  І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

27 січня 2010 року                                                                           Знам”янський міськрайонний суд

                                                                                                            Кіровоградської області

в складі: головуючого судді-                                                                      Попової Н.І.

        при секретарі-                                                                               Бондар Г.В.

        з участю прокурора-                                                                    Устянцева С.В.

                з участю захисників-                                                                    Павленко В.І.

                                                                                                                        ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Знам”янка кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ОСОБА_3 в скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.187, ст.304 КК України, та щодо вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно неповнолітнього ОСОБА_4 обвинуваченого за ч.3 ст.187 КК України,-

 В С Т А Н О В И В :

    ОСОБА_2, та ОСОБА_3 обвинувачуються у скоєнні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров”я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло; а також втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність, тобто в скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.187, ст.304 КК України.

    ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров”я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, тобто в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України.

    В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 в своїх поясненнях вказав на те, що він на досудовому слідстві не мав можливості знайомитись з матеріалами кримінальної справи, оскільки він погано бачить, і може читати тільки в окулярах, а окулярів на момент коли він перебував під вартою у нього не було.

    З медичного висновку видно, що під час проведення досудового слідства, відносно підсудного ОСОБА_2 проводилось медичне обстеження, та при огляді ОСОБА_2 лікарем-окулістом у нього було виявлено дефект зору.

    Суд, з урахуванням пояснень підсудного ОСОБА_2 та медичного висновку, визнав за необхідне викликати в судове засідання та допитати лікаря-окуліста в якості спеціаліста в цій області відносно тих висновків, що були записані в медичному висновку.

    10.09.2009 року в судовому засідання була допитана в якості спеціаліста лікар-офтальмолог Знам”янської ЦРЛ ОСОБА_5, яка пояснила, що запис у медичному висновку свідчить про близорукість підсудного ОСОБА_2, але на даний час не можливо сказати чи може підсудний читати без окулярів чи ні, оскільки під час огляду стану зору перевіряють тільки загальні ознаки. Для того щоб дати повний медичний висновок відносно стану зору необхідно додатково обстежити підсудного, та встановити чи може він читати з окулярами чи без них.  

    10.09.2009 року, на підставі вищевикладеного, суд постановив провести медичне обстеження підсудного ОСОБА_2 в частині виявленого дефекту зору, проведення якого доручено спеціалісту лікарю-окулісту Знам”янської ЦРЛ ОСОБА_5, яка була попереджена про кримінальну відповідальність за ст.ст.384,385 КК України за дачу завідомо неправдивого висновку і за відмову від дачі висновку.

    21.09.2009 року до суду надійшов медичний висновок лікаря-окуліста Знам»янської ЦРЛ, з якого видно, що було проведено огляд підсудного ОСОБА_2 та виявлено, що зір у нього знижений на протязі 4 років після вживання сурогатів алкоголю, та встановлено діагноз: алкогольна нейропатія зорових нервів обох очей, гіперметротопія слабкого ступеню обох очей. Читати документи підсудний ОСОБА_2 не може, навіть з корекцією окулярами, окулярів не потребує, так як вони не ефективні.

    В судовому засіданні була допитана слідчий Знам»янського МВ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_6, яка стверджувала, що надавала підсудному ОСОБА_2 можливість ознайомлення з матеріалами кримінальної справи і у нього були в наявності окуляри, в яких він знайомився з матеріалами кримінальної справи, але де він їх брав і хто йому їх приносив їй невідомо, але підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував про даний факт.

    Також, в судовому засіданні була оглянута особова справа №374 на ОСОБА_2, в якій знаходиться камерна картка з переліком особистих речей, наявних у взятого під варту ОСОБА_2 при його прибутті до слідчого ізолятора, а також одержаних у передачах, посилках і дозволених для зберігання в камері, де серед особистих речей окуляри були відсутні.

    Згідно Кримінально-процесуального кодексу України підозрюваний, обвинувачений, підсудний має право на захист. Це право їм забезпечується шляхом участі захисника з моменту затримання, арешту або пред»явлення обвинувачення.

    Стаття 45 КПК України вказує на те, що участь захисника при провадженні дізнання, досудового слідства і в розгляду кримінальної справи в суді першої інстанції є обов»язковою у справах про злочини осіб, які через свої фізичні або психічні вади (німі, глухі, сліпі тощо) не можуть самі реалізувати своє право на захист, - з моменту затримання особи чи пред»явлення їй обвинувачення або з моменту встановлення цих вад.

    Згідно зі ст.281 КПК України суд повертає справу на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства в разі, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

    Прокурор в судовому засіданні заперечував проти направлення кримінальної справи на додаткове розслідування та заявив клопотання про призначення комісійної судово-медичної експертизи відносно підсудного ОСОБА_2, провадження якої доручити Кіровоградському обласному бюро судово-медичних експертиз із залученням спеціалістів в області офтальмології для того щоб поставити питання чи може підсудний читати без окулярів чи ні, але в задоволенні даного клопотання було відмовлено, про що судом винесена постанова.

    Потерпіла в судовому засіданні підтримала думку прокурора та заперечувала проти направлення кримінальної справи на додаткове розслідування.

    Підсудні та захисник ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечували проти направлення кримінальної справи на додаткове розслідування

    Захисник ОСОБА_7 в судовому засіданні просив віднести розгляд питання про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування на розсуд суду.

    Відповідно до ст.22, п.3 ст.64 КПК України при розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню винність обвинуваченого у вчиненні злочину та мотиви злочину, повинно повно і об”єктивно проводитись дослідження даних про особу підсудного.

    Згідно п.8 Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» (постанова №2 від 11.02.2005 року) повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду справи допускається лише з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства.

2

    Неправильним досудове слідство визнається в разі, коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально-процесуального чи кримінального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.

    Враховуючи вищевикладене, те, що згідно висновку експерта в області офтальмології, у підсудного ОСОБА_2 виявлено дефект зору, яким він страждає на протязі останніх 4-х років, тобто підсудний ОСОБА_2 має фізичні вади,  що потягло за собою порушення його права на захист, оскільки він самостійно не міг його здійснювати, а слідчий на досудовому слідстві повинен був обов»язково призначити йому захисника в порядку п.2 ч.1 ст.45 КПК України, враховуючи те, що неправильність досудового слідства не може бути усунена в судовому засіданні, суд вважає необхідним направити справу на додаткове розслідування, в ході якого ОСОБА_2 повинно бути забезпечено право на захист в порядку п.2 ч.1 ст.45 КПК України з моменту його затримання і з моменту пред»явлення обвинувачення, і в подальшому виконати всі слідчі дії з участю підсудного ОСОБА_2 та його захисника.

    З урахуванням того, що підсудні ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 обвинувачуються в скоєнні особливо тяжкого злочину, не працюють, характеризуються негативно, суд вважає за необхідне міру запобіжного заходу залишити їм колишню – взяття під варту.

    Керуючись ст.22, 64, 281 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

    Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ОСОБА_3 в скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.187, ст.304 КК України, та щодо вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно неповнолітнього ОСОБА_4 обвинуваченого за ч.3 ст.187 КК України направити Знам”янському міжрайонному прокурору Кіровоградської області для проведення додаткового розслідування, в ході якого повинна бути усунена вся неправильність досудового слідства по справі, відмічена у мотивувальній частині постанови.

    Міру запобіжного заходу підсудним ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 залишити колишню – взяття під варту.

    Постанова може бути оскаржена на протязі 7-ми діб до апеляційного суду  Кіровоградської області.

Суддя Знам”янського міськрайонного суду                                                                        Попова Н.І.