Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2019 р. Справа№200/14113/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. при секретарі судового засідання Столяренко Я.С. розглянув в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення

за участю:

від позивача: ОСОБА_2

від відповідача: Яковлєва А.С.

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення від 08.09.2018 № 0050014511 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (несвоєчасну сплату) неперерахування (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що пунктом 9-4 Розділу VIII Прикінцевих положень Закону України № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, звільнено від сплати єдиного соціального внеску з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції. Місцезнаходження позивача та контролюючого органу, на обліку в якому перебуває позивач, розташовані в зоні АТО, а тому сформоване відповідачем рішення про застосування штрафу та пені за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску є протиправним .

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

У судовому засіданні представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві.

В обґрунтування незгоди із позовом відповідач зазначив, що позивачем порушено приписи Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в частині своєчасної сплати єдиного внеску, що стало підставою для застосування штрафних санкцій та нарахування пені, як то передбачено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" .

Відповідач у відзиві зауважив на безпідставності посилань позивача щодо звільнення його від сплати єдиного соціального внеску з 14.04.2014 на підставі п. 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», оскільки ця норма діяла до 01.01.2016.

Також відповідач вказав, що підставою для звільнення платника єдиного внеску від його обов'язків є заява, яка згідно п. 9-4 Розділу VIII Закону № 2464-VI має бути поданою не пізніше 30 календарних днів наступних за днем закінчення антитерористичної операції. Посилаючись на закінчення антитерористичної операції, оскільки 30 квітня 2018 року на сайті Президента України розміщено новину про те, що Президент підписав Указ, яким завершено проведення АТО та розпочато проведення операції Об'єднаних сил, відповідач зауважив на тому, що позивачем не надано заяву про звільнення від обов'язків платника ЄСВ у встановлений цим пунктом термін.

Крім цього, відповідач зауважив на ненаданні позивачем Сертифікату торгово-промислової палати.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 17.12.2018 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні на 09.01.2019. Ухвалою від 03.01.2019 відповідачу відмовлено у розгляді справи за правилами загального позовного провадження.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

ОСОБА_1, позивач, є фізичною особою-підприємцем, зареєстрований та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним номером НОМЕР_2, його місцем проживання є: 85001, АДРЕСА_1. Позивач перебуває на обліку в Добропiльській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (м. Добропілля).

До 27.07.2018 місцем проживання позивача було: 83045, АДРЕСА_2, що вбачається з виписки із ЄДР від 27.02.2013, з 26.02.2013 позивач перебував на обліку у ДПІ у Ленінському р-ні м. Донецька (м. Донецьк).

Після початку антитерористичної операції ДПІ у Ленінському р-ні м. Донецька переміщено у м. Маріуполь, а 09.12.2016 - припинено у зв'язку з реорганізацією шляхом приєднання до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (м. Маріуполь) на підставі Постанови КМУ від 4 листопада 2015 року № 892.

08.09.2018 відповідачем - Головним управлінням ДФС у Донецькій області прийнято рішення № 0050014511, яким на підставі частині 10 та пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до позивача застосовано штраф в розмірі 3888,30 грн. за період з 21.10.2014 до 06.02.2018 (20 % від суми недоїмки до 1 січня 2015 року) та нараховано пеню в сумі 10670,21 грн. (в загальній сумі - 14 558,51 грн.).

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI (далі Закон № 2464-VI) єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Статтею 12 Закону № 2464-VI забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску віднесено до завдань центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Як вбачається з викладеного у статті 25 Закону № 2464-VI, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Орган доходів і зборів за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску. Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення.

Недоїмкою є сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом (пункт 6 статті 1 Закону України № 2464-VІІІ).

За змістом пункту 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VІ (9-3 в редакції Закону № 2464-VIІІ чинній до Закону № 219-VІІІ від 02.03.2015), платники єдиного внеску, визначені статтею 4 цього Закону, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України від 02.09.2014 № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі Закон № 1669-VII), де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VІ, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Серед обов'язків платника єдиного внеску, визначених частиною другою статті 6 Закону України № 2464-VI наявний обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Пункт 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2464-VІ є чинним та не скасований на час прийняття спірної вимоги, будь-яких змін, пов'язаних із його дійсністю до цього Закону не вносилося, через що суд вважає безпідставними посилання відповідача на втрату цією нормою чинності через виключення пунктом 28 Закону України від 24.12.2015 № 911-VIII, що набрав чинності 01.01.2016, підпункту 8 пункту 4 статті 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Статтею 1 Закону № 1669-VII встановлено наступне: період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1669-VII затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, в якому зазначено м. Донецьк, м. Добропілля, м. Маріуполь, де проживав позивач та перебувають органи ДФС, у якому на обліку позивач перебуває, та яким прийнято спірне рішення.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. N 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. N 1053. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2015 року у справі N 826/18330/14 визнано нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року N 1079-р "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. N 1053". Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 травня 2015 року у справі N 826/18330/14 зупинено виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2015 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року до закінчення касаційного провадження у Вищому адміністративному суді України Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 вересня 2015 року у справі N 826/18330/14 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року в частині задоволеного позову в цій справі скасовано, а справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Розпорядження від 5 листопада 2014 року N 1079-р та розпорядження від 30 жовтня 2014 року N 1053 втратили чинність у зв'язку із прийняттям Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р. "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України"на виконання абзацу третього пункту 5 статті 1-1 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1669-VII затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, в якому також зазначено м. Донецьк, м. Добропілля та м. Маріуполь.

Оскільки Указ Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 набув чинності, із врахуванням змісту частини 1 статті 1 Закону № 1669-VII період проведення антитерористичної операції розпочався. Про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не опубліковувався, проведення антитерористичної операції триває, у зв'язку з чим посилання відповідача з цього приводу судом не приймаються.

Доводи відповідача про неподання позивачем до фіскального органу у встановлений у п. 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI термін заяви про звільнення від виконання обов'язків платника єдиного внеску суд до уваги не приймає, оскільки, положення частини третьої пункту 9-4 Закону № 2464-VI не передбачають наявності заяви про звільнення обов'язків платника єдиного внеску у якості передумови звільнення платників єдиного внеску від відповідальності за невиконання обов'язків платника єдиного внеску, з огляду на що посилання відповідача на ненадання позивачем такої заяви не приймаються судом.

Крім цього, згідно абз. 3 цього пункту Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Посилання відповідача на ненадання позивачем сертифікату Торгово-промислової палати судом також не приймаються до уваги, оскільки звільнення платників внеску від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VІ, не поставлено в залежність від наявності такого сертифікату.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що в період проведення антитерористичної операції позивач є таким, що звільнений від виконання обов'язків платника єдиного внеску у строки, встановлені Законом України № 2464-VI, а відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання таких обов'язків в період, визначений в спірному рішенні, до нього не застосовуються.

Беручи до уваги викладене вище, суд дійшов висновку про прийняття оскаржуваного позивачем рішення із порушенням вимог чинного законодавства, з огляду на що заявлені позивачем вимоги про визнання рішення протиправним та його скасування є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат суд зазначає, що представником позивача до закінчення судових дебатів у справі надано заяву про вирішення питання про розподіл судових витрат після винесення рішення у справі через неможливість надати докази, що підтверджують розмір понесених витрат до судових дебатів.

Згідно з ч. 3 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Враховуючи наведене питання про судові витрати буде вирішено судом після ухвалення рішення у справі.

З огляду на викладене вище, на підставі положень закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та керуючись статтями 2, 3, 5- 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 94, 194, 205, 241-243, 245, 246, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, місце проживання: 85001, АДРЕСА_1) до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (87526, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця 130 Таганрозької дивізії, будинок 114, ідентифікаційний код юридичної особи 39406028) про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення від 08.09.2018 № 0050014511 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені в загальній сумі 14 558,51 грн.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 11.01.2019.

Суддя Михайлик А.С.