Справа №2-69 2008р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2008 року Ленінський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого судді Іванова І.П.
при секретарі Іншаковій О.Г.
з участю позивача ОСОБА_1
з участю відповідача їютюннікова Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, мотивуючі свої вимоги тим, що йому на праві власності належить автомобіль «Форд», держ. номер НОМЕР_1.
15.12.2006 року, приблизно о 18-20 годині ОСОБА_3, керуючи автомобілем ВАЗ 21051, держномер АН 1922 АР, не вибрав безпечну швидкість руху, внаслідок чого скоїв зіткнення з його автомобілем.
Внаслідок зіткнення автомобілю позивача були спричинені значні механічні пошкодження. ДТП відбулася з вини ОСОБА_3, який постановою Ленінського райсуду м. Донецька від 17.01.2007 року був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУАП.
Згідно висновку спеціалиста №5\3 вартість відновленого ремонту автомобіля Форд складає 14212 грн.
Позивачу також заподіяна і моральна , яка полягає в наступному. Із-за того, що його автомобіль було пошкоджено, він втратив душевний спокій, це заподіює йому моральні страждання. Він не має коштів для ремонту автомобілю. Відповідач відмовляється добровільно відшкодувати шкоду, чим спричиняє йому ще більші душевні страждання. Моральну шкоду він оцінює в сумму 5000 грн.
У судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги, підтвердив обставини, викладені в позовній заяві. Пояснив, що 15.12.2006 року керував автомобілем Форд, який знаходився в технічно справному стані. Вантажу та пасажирів у автомобілі не було. Він рухався по пр.Ленінському в напрямку "Цирка" зі швидкістю 40-50 км/год. Після переїзду мосту він почав здійнювати маневр, розвороту, оскільки йому необхідно було їхати в обратному напрямку. Він посвідчився, що будь яких перешкод для розвороту в нього немає, та зі швидкістю 5-10 км/год почав маневр розвороту. Він розвернувся, продовжив рух з лівої сторони, поруч з трамвайним шляхом, проїхав 40-50 метрів зі швидкістю 40-50 км/год. За 3-4 метри , за 5 секунд до ДТП почув звук гальмування, у дзеркало заднього виду побачив, що з великою швидкістю майже 100 км/год на нього рухається автомобіль ВАЗ 21051 під керуванням відповідача. Він спробував уйти праворуч, але автомобіль ВАЗ 21051 скоїв зіткнення з його автомобілем. Після удару його автомобіль проїхав ще 30-40 метрів. На місце ДТП виїзджали працівники ДАІ, склали протокол, схему, з якою обидва водія були згодні. Просив суд стягнути з відповідача на його користь у рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 14212 грн., моральної шкоди - 5000 грн.
Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав. Пояснив, що 15.12.2006 року керував автомобілем ВАЗ 21051, який знаходився в технічно справному стані. Він рухався по пр.Ленінському в напрямку "Золотого кільця". На зупинці "Цирк" він зупинився, до нього в автомобіль сів 1 пасажир, та він у правому крайньому ряді продовжив рух. Покриття дороги було асфальтоване, сухе. Автомобіль Форд він побачив на мосту за 5 метрів, за 6-8 секунд до зіткнення. Його автомобіль ВАЗ 21051 в той час вже рухався зі швидкістю 60 км/год. Автомобіль Форд рухався зі швидкістю 5 км/год, переїджав трамвайний шлях та виїзджав на його полосу руху. Він зразу почав гальмувати, як побачив автомобіль Форд, спробував уйти ліворуч, але зіткнення уникнути не вдалося. Після зіткнення автомобіль позивача проїхав ще 20-30 метрів. На місце ДТП виїзджали працівники ДАІ, склали протокол, схему, з якою обидва водія були згодні. Вважає, що саме позивач винуватий у ДТП.
Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 пояснив, що в якості пасажира знаходився в автомобілі ВАЗ 21051, сидів поруч з водієм. В автомобіль він сів на зупинці "Цирк". Після цього автомобіль ВАЗ 21051 почав набирати швидкість, рухався з крайньої правої сторони зі швидкістю 55-60 км/год. При підйомі на мост, за 5-6 метрів до зіткнення побачив автомобіль Форд, який здійснював розворот на їх полосу руху та знаходився на трамвайному шляху. Тітюнніков почав гальмувати, уходити ліворуч, але, сталося зіткнення автомобілів.
Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 суду пояснив, що знаходився на мосту та спостерігав зіткнення автомобілів. Автомобіль ВАЗ 21051 рухався по пр.Ленінському в напрямку "Золотого кільця" зі швидкістю 50-60 км/год з правої сторони. Автомобіль Форд по середині моста здійснював розворот на полосу руху автомобіля ВАЗ 21015. Автомобіль Форд повністю розвернувся, почав рух, коли відбулося зіткнення з автомобілем ВАЗ 21015. Гальмував тільки водій автомобіля ВАЗ 21051.
Суд, вислухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з слідуючих підстав. У судовому засіданні встановлено, що автомобіль Ford Sierra, держномер 91-695 ЕВ, 2003 року випуску, належить на праві власності ОСОБА_1 ( свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії ЯНВ №214257, видано 21.01.2003 року МРЕВ ДАІ м. Макіївки ).
Автомобіль ВАЗ-21051, держномер АН 1922 АР, зареєстрований за ОСОБА_6 В.( свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії КХС № 566291, видано 30.07.2005 року).
Згідно даного свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_3 має право керувати автомобілем ВАЗ-21051, держномер АН 1922 АР.
Обставини дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 15.12.2006 року, зареєстровані відділом з оформлення ДТП УДАІ УМВС України в Донецькій області в адміністративнних справах № 3-476/2007 рік і 3-445/2007 рік та досліджені в судовому засіданні.
Постановою Ленінського районного суду м. Донецька від 17.01.2007 року ОСОБА_3 притягнуто до адміністративной відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КупАП. Постановою суду встановлено, що 15.12.2006 року о 18-20 год. ОСОБА_3, керуючи автомобілем ВАЗ-21051, держномер АН 1922 АР, в ОСОБА_7 по пр.Ленінському - вул. Стадіонна, не вибрав безпечну швидкість руху, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем Ford Sierra, держномер 91-695, в результаті якого обидва автомобілі одержали механічні пошкодження. Дана постанова суду ОСОБА_3 оскаржена не була та набрала чинності.
Постановою Гірняцького районного суду м. Макіївки від 29.01.2007 року відносно ОСОБА_1 провадження по адміністративній справі закрито у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На вказану постанову прокурором був внесений протест, який постановою Гірницького районного суду м. Макіївки від 21.12.2007 року, залишений без задоволення.
Суд не приймає до уваги матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1, оскільки матеріали були розглянуті у відсутності ОСОБА_3 та його повідомлення про час розгляду справи. Відповідач не знав про розгляд протокола, не мав можливості надати свої заперечення.
Крім того, на підставі ст. 61 п.4 ЦПК України ( в ред.2005 р.) вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
За клопотанням позивача по справі була призначена та проведена експертами Донецького НДІСЕ автотехнічна експертиза.
Згідно висновку автотехнічної експертизи №4285/18 від 12.09.2007 року у даній дорожньо - транспортній ситуації дії водія ОСОБА_1, який керуючи автомобілем Ford Sierra перед поворотом ліворуч ( розворотом) не переконався, що це буде безпечно і не поступив дорогу зустрічному транспорту, не відповідали вимогам п.п.10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України. При цьому, невідповідності зазначеним вимогам Правил дорожнього руху сформували необхідні умови для настання події, що свідчить про наявність причинного зв'язку між не відповідностю вимогам ПДР у діях водія ОСОБА_1 та наступившими наслідками.
Дії водія ВАЗ-21051 ОСОБА_3 у даній дорожньо- транспортній ситуації не відповідали вимогам п.12.4, 12.9 Правил дорожнього руху, при цьому перевищення швидкісті на вказаній ділянці дороги є однією з умов настання події і знаходилось у причинному зв'язку з наступившими наслідками.
Технічна можливість запобігти ДТП для водія ОСОБА_1 визначалась належним виконанням ним вимог п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України. Водій ОСОБА_3 в момент виникнення небезпеки мав можливість уникнути зіткнення шляхом зниження швидкісті майже до остановки автомобіля, належним чином виконуючи вимоги п.п.12.4, 12.9 б) Правил дорожнього руху України.
Згідно пояснень обох водіїв та зафіксованої слідової інформації ( схеми події) зіткнення транспортних засобів відбулося в процесі гальмування автомобіля ВАЗ-21051 з попереду двіжуючим в попутному напрямку автомобілем Ford Sierra. При цьому контактування транспортних засобів відбулося лівою передньою частиною автомобіля ВАЗ-21051 з правою задньою частиною автомобіля Ford Sierra. Наявність таких технічних пошкоджень автомобіля Ford Sierra, які зафіксовані в автотоварознавчому дослідженні, при обставинах, на які посилаються водії ОСОБА_1 та ОСОБА_3, характерні для такого виду зіткнень.
Таким чином, судом встановлена вина обох водіїв - позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_3 у скоєнні розглянутої ДТП.
Відповідно до ст. 1187 ЦКП України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
П.3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України передбачає, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року « Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» за наявності вини обох володільців розмір відшкодування визначається відповідно до ступеня вини кожного.
Суд враховує, що невідповідності вимогам Правил дорожнього руху, які були допущені ОСОБА_1, сформували необхідні умови для настання події. У той же час, перевищення швидкості на вказаній ділянці дороги, допущене ОСОБА_3, є однією з умов настання події. Тому, суд вважає необхідним встановити вину ОСОБА_1 у розглянутій ДТП - 60%, вину ОСОБА_3 - 40%.
Згідно акту автотоварознавчого висновку спеціаліста №5/3, проведеного ТОВ "Євротест", розмір матеріальної шкоди, завданої володільцю автомобіля Ford Sierra складає - 14212 грн. Наявність таких технічних пошкоджень автомобіля Ford Sierra, які зафіксовані в автотоварознавчому дослідженні, при обставинах, на які посилаються водії ОСОБА_1 та ОСОБА_3, характерні для такого виду зіткнень ( питання 5 висновку автотехнічної експертизи №4285/18 від 12.09.2007 року).
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 5684 грн. 80 коп. (14212 грн. х 40% /100).
Відповідачем ОСОБА_3 під час розгляду справи зустрічний позов про відшкодування шкоди заявлений не був.
ст. 23 ЦК України передбачає, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року « Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Оскільки дорожньо - транспортна подія сталося з вини обох водіїв, крім того вина позивача судом встановлена в більшій частці, ніж вина відповідача, тому суд вважає, що немає підстав для стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди, що буде відповідати засадам розумності та справедливості.
Відповідно до п.1 ст. 88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем була сплачена сума у розмірі 300 грн. за проведення автотоварознавчого дослідження , сума у розмірі 750, 72 грн. за проведення автотехнічної експертизи, 30 грн. - держмито та інформаційно - технічний збір.
Таким чином, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 432 грн.29 коп. ((300 грн. + 750, 72 грн. + 30 грн.) х 40% /100).
Стягнути з відповідача на користь держави державне мито у розмірі 56 грн.85 коп.
На підставі ст. ст. 1166, 1187, 1188 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року « Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року « Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 5684 грн. 80 коп., а також судові витрати у розмірі 432, 29 грн., а всього 6117 грн. 29 коп.
ОСОБА_1 у задоволенні його позовних вимог до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави державне мито у розмірі 56 грн.85 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.