ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА  Справа №22а-10564/2008

   Головуючий першої інстанції суддя – Алейніков В.О. Категорія У-1

   Доповідач суддя – Димерлій О.О.

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2009 року м. Одеса

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду  в складі:

Судді-доповідача - Димерлія О.О.

суддів – Яковлева Ю.В., Шеметенко Л.П.

при секретарі – Коєвій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 24.09.2008 року про відмову у відкритті провадження за адміністративним позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до Миколаївської міської ради, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача – ОСОБА_10 про визнання неправомірними та скасування рішень Миколаївської міської ради,

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2008 року позивачі звернулись до суду з вказаним вище позовом та просили: визнати неправомірним та скасувати п.11 рішення сесії Миколаївської міської ради №20/45 від 20.12.2007 року «Про надання дозволів на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок юридичним особам, громадянам та внесення змін до рішень міської ради по Заводському району м. Миколаєва» і п.113 рішення сесії Миколаївської міської ради №23/44 від 23.04.2008 року «Про вилучення, надання, передачу у власність, спільну сумісну та спільну часткову власність, надання в оренду земельних ділянок громадянам, зміну цільового призначення земельної ділянки та внесення змін до рішень міської ради та виконкому міської ради м. Миколаєва».

Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 24.09.2008 року ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відмовлено у відкритті провадження у справі з тих підстав, що спір необхідно розглядати в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу на новий розгляд для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України «До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження».

Пунктом 1 ч.1 ст.3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції – переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Наведені правові норми вказують на основні критерії для визначення позову як адміністративного та розгляду його в порядку, визначеному КАС.

1.   Оскаржуються будь-які рішення, дії чи бездіяльність посадових чи службових осіб суб’єкту владних повноважень;

2.   Однією з сторін у справі є суб’єкт владних повноважень;

3.   Суб’єкт владних повноважень здійснює владні управлінські функції на основі законодавства та делегованих повноважень;

4.   Спір між сторонами повинен бути публічно-правовим;

5.   Щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України не встановлено іншого порядку судового провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, що розглядається, фізичні особи ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, звернулись до суду з позовом, де відповідач є суб’єктом владних повноважень – Миколаївська міська рада. Оскаржувані рішення суб’єкту владних повноважень прийняті на виконання цим органом владних управлінських функцій.

Стаття 1 ЦК України передбачає: «Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому підпорядкуванні однієї стороні другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом».

Означений вище позов характеризується тим, що відносини між сторонами не засновані на юридичній рівності, вони базуються на адміністративному підпорядкуванні, імперативності. Тобто суб’єкт владних повноважень зобов’язаний діяти тільки у спосіб визначений законом (ст.19 Конституції України). Вільне волевиявлення та майнова самостійність учасників можлива тільки з боку фізичних осіб.

Як вказувалось раніше, саме до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень. Порядок судового провадження за яким необхідно розглядати позов фізичної особи до суб’єкта владних повноважень Конституцією чи законами України не встановлено.

Звертаючись з позовом про визнання п.11 рішення сесії Миколаївської міської ради №20/45 від 20.12.2007 року і п.113 рішення сесії Миколаївської міської ради №23/44 від 23.04.2008 року неправомірними та їх скасування ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вказують на порушення процедури прийняття рішень органом місцевого самоврядування та на порушення їх прав прийнятим рішенням. Ніяких позовних вимог щодо можливих цивільно-правових угод позивачі не висувають.

Таким чином, поданий позивачами позов до Миколаївської міської ради – є публічно-правовим, а тому повинен розглядатись в порядку визначеному КАС України.

У зв’язку з цим, твердження судді суду першої інстанції про те, що: "…в цьому випадку захист права позивача на землю в обраний ним спосіб не є можливим в зв’язку із тим, що оскаржуване рішення не є єдиною перешкодою для здійснення позивачем права на землю через фактичне використання її іншою особою та наявність договору оренди, а вимоги про визнання оспорюваним рішень недійсними не поєднані з вимогами про відшкодування збитків" – помилкове та не відповідає обставинам справи оскільки правовідносини між сторонами не носять приватно-правовий характер, а зачіпають публічний інтерес певного кола людей.

Крім всього викладеного, колегія суддів зазначає, що звернення ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з позовом, в порядку, передбаченому КАС, дає їм безумовні переваги для захисту їх прав, свобод та законних інтересів, так як відповідно до ч.2 ст.71 КАС України: «В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову».

Помилковим є і висновок суду, що спір між сторонами є господарським та повинен розглядатися в порядку господарського судочинства.

Статтею 1 ГПК України передбачено: «Підприємства,  установи,  організації, інші юридичні особи (у тому  числі  іноземні),  громадяни,  які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули   статусу   суб'єкта  підприємницької  діяльності  (далі - підприємства  та   організації),   мають   право   звертатися   до господарського    суду   згідно   з   встановленою   підвідомчістю господарських справ за захистом своїх  порушених  або  оспорюваних прав   і  охоронюваних  законом  інтересів,  а  також  для  вжиття передбачених  цим  Кодексом  заходів,  спрямованих  на запобігання правопорушенням».

Таким чином, за загальним правилом, до господарського суду можуть звертатись тільки суб’єкти підприємницької діяльності, і тільки у випадках прямо зазначених у Законі - фізичні особи.

Крім цього, ст.12 ГПК України визначено перелік справ, які підвідомчі господарським судам. Справи за позовом фізичних чи юридичних осіб до суб’єкту владних повноважень про скасування рішень – не підвідомчі господарським судам.

У випадку який розглядається, позивачі не є суб’єктами підприємницької діяльності та Законом, який регулює відносини між ними та відповідачем, не передбачена можливість звернення з позовом до господарського суду.

Згідно п.3. ч. 1 ст. 199 КАС України: "За наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції  має право скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи".

За таких обставин апеляційна скарга ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 24.09.2008 року про відмову у відкритті провадження підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись: ст.. ст..185, 195, 199, 202, 205, 207 КАС України, судова колегія,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 – задовольнити повністю.

Ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 24.09.2008 року про відмову у відкритті провадження за адміністративним позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до Миколаївської міської ради, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача – ОСОБА_10 про визнання неправомірними та скасування рішень Миколаївської міської ради – скасувати і постановити нову ухвалу.

Справу за адміністративним позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до Миколаївської міської ради, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача – ОСОБА_10 про визнання неправомірними та скасування рішень Миколаївської міської ради – направити до Центрального районного суду м. Миколаєва для продовження розгляду зі стадії відкриття провадження.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:

Судді: