Категорія 6.9.
ПОСТАНОВА
Іменем України
27 січня 2010 року Справа 2а-27384/09/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Ірметової О.В.,
при секретарі Коробенко Т.М.,
за участю сторін:
представник позивача: Харченко О.О.,
представник відповідача: Баскевич Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за адміністративним позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Глорія” про стягнення економічних санкцій, -
В С Т А Н О В И В :
04 листопада 2009 року до суду надійшов адміністративний позов Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Глорія” про стягнення економічних санкцій в розмірі 496,50 грн.
Свій позов позивач обгрунтовує тим, що Державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області було здійснено перевірку ТОВ „Глорія”, під час якої було виявлено допущення реалізацію цукру за роздрібними цінами, сформованими із застосуванням торгівельних надбавок від 10,1% до 15,3% до ціни придбання при установленому граничному розмірі 15% до ціни виробника, внаслідок чого підприємством необґрунтовано одержана виручка. На підставі акту перевірки було винесено рішення про застосування економічних санкцій у розмірі 496,50 грн. Відповідачу було направлено рішення про застосування економічних санкцій та припис про усунення порушення. ТОВ „Глорія” не сплатила економічні санкції на теперішній час, тому позивач просив стягнути їх у судовому порядку.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив суд стягнути з відповідача суму економічних санкцій у розмірі 496,50 грн., дав пояснення щодо суті позовних вимог.
Представник відповідача в судовому засіданні не визнав позовні вимоги, зазначив, що перевірка Державної інспекції з контролю за цінами відбулася з порушенням вимог чинного законодавства, а саме в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України № 502 від 21.05.2009 року, якою встановлено, що до 31 грудня 2010 року органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності приймати рішення про застосування до суб’єктів господарювання фінансових і адміністративних санкцій лише у разі невиконання ними протягом 30 діб від дня одержання приписів про усунення виявлених порушень, позивач не надав підприємству можливості усунути порушення без сплати фінансових санкцій. За таких підстав відповідач просив відмовити в задоволенні позову.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи та дослідивши докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що д ержавною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області у період з 22.09.2009 по 25.09.2009 проводилась перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю „Глорія” з питань дотримання державної дисципліни цін при формуванні та застосуванні цін на цукор.
25.09.2009 за результатами перевірки було складено акт за № 446.
Актом перевірки від 25.09.2009 року встановлено, що в ідповідачем порушено порядок формування та застосування цін на цукор, відповідно до вимог розпорядження Голови Луганської обласної державної адміністрації від 08.11.2007 року № 1411 „Про регулювання цін на окремі види продовольчих товарів”, а саме завищення граничного рівня торгівельних надбавок. Реалізація цукру вагового здійснювалась із застосуванням торгівельних надбавок у розмірах від 10,1 до 15,3 відсотків до ціни придбання, замість затвердженого граничного розміру 15% до ціни виробника. Внаслідок цього підприємством необґрунтовано одержана виручка у розмірі 165,50 грн. (а.с.3-4).
Рішенням № 223 від 29.09.2009 року Д ержавна інспекція з контролю за цінами в Луганській області відповідно до ст. 14 Закону України „Про ціни та ціноутворення” вирішила вилучити у ТОВ „Глорія” в доход державного бюджету 165,00 грн. та стягнути штраф у сумі 331,00 грн. Копія рішення № 223 від 29.09.2009 року була отримана відповідачем 05.10.2009 року, про що свідчить копія вручення поштового відправлення (зворотній бік а.с.6).
Згідно з ч.1 ст. 4 Закону України „Про основні засади державного нагляду (контрою) у сфері господарської діяльності” державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб’єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Відповідно до абз.1, 3 п.5 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 року № 1819, Держцінінспекція має право проводити відповідно до законодавства перевірку бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, показників, що відображаються у розрахункових документах незалежно від способу подання інформації, пов’язаних з формуванням, встановленням та застосуванням цін (тарифів); знайомитися з установчими документами та свідоцтвом про державну реєстрацію; перевіряти у посадових осіб, відповідальних за формування, встановлення та застосування цін (тарифів), документи, що посвідчують особу; проводити перевірку достовірності даних, наведених у документах з питань порядку формування, встановлення та застосування державних фіксованих та регульованих цін, обстежувати в установленому порядку виробничі, складські, торговельні та інші приміщення суб’єктів господарювання, що використовуються для виготовлення, зберігання й реалізації товарів і сировини, організації та надання послуг.
Статтею 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» закріплено, що вся необґрунтовано одержана підприємством сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства. Крім того, стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.
Відповідно до пункту 1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України від 03.12.2001 № 298/519, підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.
Згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України „Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року” № 502 від 21.05.2009 року, до 31 грудня 2010 року органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності приймати рішення про застосування до суб’єктів господарювання фінансових і адміністративних санкцій лише у разі невиконання ними протягом 30 діб від дня одержання приписів про усунення виявлених порушень (крім порушень, що неможливо усунути).
Рішення від 09.09.2009 №223, претензія і припис були направлені на адресу відповідача, одночасно.
Посилання відповідача на порушення вимог постанови КМУ № 502 від 21.05.2009 року суд не приймає до уваги, так як порушення державної дисципліни цін Товариством з обмеженою відповідальністю „Глорія” призвело до отримання необґрунтованої суми виручки, та є таким порушенням, яке неможливо усунути.
Крім того, на теперішній час рішення № 223 від 09.09.2009 року відповідачем не оскаржена та є чинним.
Приймаючи до уваги те, що матеріалами справи підтверджено правомірність застосування економічних санкцій, позовні вимоги визнаються обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони — суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки позивачем не були здійснені документально підтверджені судові витрати, питання про розподіл судових витратах не вирішується.
Керуючись ст. ст. 17, 87, 89, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Глорія” про стягнення економічних санкцій задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Глорія” (вул. Карла Лібкнехта, 16 „а”, м. Луганськ 91002, р/р 2600211854 у ЛОД ВАТ „Райффайзен банк Аваль” м. Луганьк, МФО 304007, код ЄДРПОУ 24188280) на користь Державного бюджету України (код виду платежу 21081100, МФО 804013, одержувач: Державний бюджет Кам’янобрідського району м. Луганська, код 24046582, р/р 31116106700005) економічні санкції у розмірі 496 грн. 50 коп. (чотириста дев’яносто шість грн. 50 коп.).
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України — з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
СУДДЯ О.В.Ірметова