ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2009 року м. Одеса

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого – Димерлія О.О.

суддів – Яковлева Ю.В., Єщенка О.В.

при секретарі – Коєвій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за апеляційною скаргою приватного підприємця ОСОБА_5 на постанову господарського суду Миколаївської області від 07 лютого 2008 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України у Снігурівському районі Миколаївської області до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2008 року управління Пенсійного фонду України (надалі – УПФУ) у Снігурівському районі Миколаївської області звернулось до суду з позовом, предметом якого є стягнення з приватного підприємця ОСОБА_5 на користь управління заборгованості по сплаті страхових внесків в сумі 185, 82 гривень.

07 лютого 2008 року господарський суд Миколаївської області прийняв постанову, якою задовольнив позовні вимоги з мотиву несплати відповідачкою визначеної вимогою УПФУ за результатами камеральної перевірки суми боргу.  

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_5 зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності та платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. У першому кварталі 2005 року приватним підприємцем було сплачено єдиний податок в сумі 150 гривень, з яких 50 гривень – у січні, 50 гривень – у лютому, 50 гривень – у березні місяці. На підставі акту №55 камеральної перевірки звіту про нарахування та сплату суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за 2005 рік управлінням Пенсійного фонду України у Снігурівському районі Миколаївської області ОСОБА_5 виставлено вимогу на суму боргу 185, 82 гривень.

В обґрунтування позовних вимог УПФУ посилається на те, що у першому кварталі 2005 року розмір страхових внесків підлягав розрахунку, виходячи з 32 % від розміру мінімальної заробітної плати, що становить 248, 82 гривень (83,84 + 83,84 + 81,14).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наявність заборгованості підтверджується актом камеральної перевірки. На момент прийняття судового рішення сума боргу відповідачкою не була сплачена.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, вважає його вірним з наступних підстав.

Згідно ст. 11 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року особами, що підлягають страхуванню (застрахованими особами), визначені фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок).

Підпунктом 4 п.8 Прикінцевих положень названого Закону передбачено, що особи, зазначені в п.3 ст.11 на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески, що перераховуються до солідарної системи в порядку, визначеному цим Законом та у фіксованому розмірі.

При цьому, частина 5 п.9 вказує на таке: «Застраховані особи, які не сплачують страхові внески до накопичувального фонду, сплачують їх до Пенсійного фонду в розмірах, що визначаються щорічно Верховною Радою України».

Статтею 45 Закону України «Про Державний бюджет на 2005 рік» від 23.12.2004 року (в редакції що діяла до 31.03.2005 року) на 2005 рік установлено фіксований розмір страхових внесків на загальнообов’язкове державне страхування фізичних осіб СПД, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок) – у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Вказаний розмір складає – 32 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного п.2 ст.2 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року.

Розмір мінімальної заробітної плати з січня 2005 року становив 262 грн. (Закон України «Про Державний бюджет на 2005 рік» від 23.12.2004 року (в редакції що діяла до 31.03.2005 року). Відповідно, розмір страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування склав 83 грн.84 коп. Крім того, цією статтею з 01.01.2005 року до 31.03.2005 року було зупинено дію п.2 Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок громадян»

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» від 25.03.2005 року внесено зміни до Закону України «Про Державний бюджет на 2005 рік» від 23.12.2004 року. З 31.03.2005 року поновлено фіксований розмір страхових внесків в 1 кварталі 2005 року, визначений Законом України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» від 23.12.2004 року, а саме 83 грн. 84 коп.

Законом України «Про вирішення питань щодо заборгованості суб’єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, у зв’язку з не перерозподілом Державним казначейством України частини податків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004 – I кварталу 2005 року» від 16.03.2006 року, урегульовано суперечності, які виникли при прийнятті законів про бюджет. Так, відповідно до ст. 2 Закону - донарахування та фінансові (штрафні) санкції до суб’єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності щодо сум фактично сплачених внесків у 2004 році – I кварталі 2005 року, не застосовуються.

Отже, донарахування, в розумінні наведеної правової норми, можливе лише відносно частини внесків, яка не була сплачена страхувальниками за вказаний період безпосередньо на рахунки органів Пенсійного фонду України або не погашена у порядку, що передбачений Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Згідно до загальних принципів права: законодавчі акти регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Законодавчі акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують відповідальність особи. Якщо відносини виникли раніше і регулювались законодавчим актом, який втратив чинність, новий законодавчий акт застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

До набрання законної сили рішенням Конституційного суду України від 9.07.2007 року чинними були норми Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» і Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» а відтак, визнання цих законів неконституційними можливе тільки з дати прийняття рішення Конституційним судом України.

Щодо питання стосовно строку звернення до суду, судова колегія зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути поданий в межах строку звернення до суду, встановленого кодексом або іншими законами.

Оскільки за змістом п. 15 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» строк давності щодо стягнення недоїмки не застосовується, судом правомірно прийнято рішення щодо незастосування встановленого КАС України річного строку звернення до суду.    

Виходячи з викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності виставлення відповідачем вимоги про стягнення з ОСОБА_5 боргу зі сплати страхових внесків у розмірі 185, 82 гривень, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених у апеляційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст.ст.185, 195, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_5 – залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Миколаївської області від 07 лютого 2008 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України у Снігурівському районі Миколаївської області до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків – залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: