ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2009 року м. Одеса

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого – Димерлія О.О.

суддів – Яковлева Ю.В., Єщенка О.В.

при секретарі – Коєвій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2008 року за адміністративним позовом ОСОБА_5 до судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Магалюк Віри Іванівни про визнання дій незаконними,

 В С Т А Н О В И ЛА :

У березні 2008 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом, в якому просив: зобов’язати суддю Білгород-Дністровського міськрайонного суду ОСОБА_7. прийняти рішення по суті його позову – позбавити права на житло наймача ОСОБА_6 з зобов’язанням його змінити реєстрацію; стягнути з ОСОБА_7 за бездіяльність протягом двох років матеріальне відшкодування 3 000 гривень; зобов’язати суддю Білгород-Дністровського міськрайонного суду ОСОБА_7. скасувати незаконну ухвалу від 05.12.2007 року про прийняття зустрічної позовної заяви та зобов’язати припинити незаконні рейдерські дії щодо позбавлення позивача права власності; стягнути з ОСОБА_7 моральну шкоду за ганьбу звання судді України 3 000 гривень.

27 березня 2008 року Одеський окружний адміністративний суд постановив ухвалу, якою відмовив у відкритті провадження з тієї підстави, що заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, зобов’язати суддю Білгород-Дністровського міськрайонного суду ОСОБА_7. прийняти рішення по суті його позову – позбавити права на житло наймача ОСОБА_6 з зобов’язанням його змінити реєстрацію; стягнути з ОСОБА_7 за бездіяльність протягом двох років матеріальне відшкодування 3 000 гривень; зобов’язати суддю Білгород-Дністровського міськрайонного суду ОСОБА_7. скасувати незаконну ухвалу від 05.12.2007 року про прийняття зустрічної позовної заяви та зобов’язати припинити незаконні рейдерські дії щодо позбавлення позивача права власності; стягнути з ОСОБА_7 моральну шкоду за ганьбу звання судді України 3 000 гривень.

  Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом про визнання дій судді незаконними. Зазначив, що у жовтні 2005 року ним до Білгород-Дністровського міськрайонного суду подано позовну заяву про примусове виселення з його квартири особи. Через два роки після відкриття провадження, суддею ОСОБА_7. було прийнято зустрічний позов про позбавлення ОСОБА_5 права власності на квартиру.  

В обґрунтування правової позиції позивач посилається на порушення суддею норм процесуального права при здійсненні правосуддя у цивільній справі.

 Погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо непідсудності спору адміністративному суду, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

Згідно ст. 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, а відтак діяльність судді при вирішенні конкретної справи здійснюється в межах судової гілки влади, а не виконавчої.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 посилається на те, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його дій та рішень.

Вирішуючи вказане питання колегія суддів вважає за необхідне проаналізувати надане КАС України визначення поняття.

Так, відповідно до п. 7 ч. 1 кодексу суб’єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Отже, ознакою суб’єкта владних повноважень є здійснення ним владних управлінських функцій.

Діяльність судді з вирішення процесуальних питань та прийняття відповідних рішень при здійсненні судочинства є не управлінською, а процесуальною, а тому суддя не є суб’єктом владних повноважень в розумінні КАС України.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що при здійсненні правосуддя судді, згідно до ст. 129 Конституції України, незалежні і підкоряються лише закону. Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Виходячи з викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності відмови у відкритті провадження з мотиву, що заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а тому підстав для скасування судового рішення та задоволення вимог апеляційної скарги не вбачається.  

Керуючись ст.ст.17, 189, 199, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,

 У Х В А Л И ЛА:    

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 – залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2008 року за адміністративним позовом ОСОБА_5 до судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Магалюк Віри Іванівни про визнання дій незаконними – залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: