Справа №2-17/2007р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

21 лютого 2007р.                                                                                 м.Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді                Гандзюка Д.М.

секретаря                    Гончарук М.В.

з участю позивача                    ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2

відповідача                ОСОБА_3, його представника адвоката ОСОБА_4

представника третьої особи ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче справу за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_3, третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог -Ворохтянської селищної ради, про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою і заборонити відповідачу здійснювати будівництво, -

встановив:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача з названим позовом. Судом залучено до участі в справі Ворохтянську селищну раду в якості третьої особи.

Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали. Позивач пояснив, що він має у власності земельну ділянку площею 0.3884 га вАДРЕСА_1. Його земельна ділянка по всьому периметру обгороджена.

Представник позивача пояснила, що до ділянки позивача не має під'їзду. Тому позивач хоче зробити під'їзд через земельну ділянку територіальної громади, яка є суміжною. Але на тій ділянці відповідач проводить самовільне будівництво і створює перешкоди позивачу в користуванні його земельною ділянкою. З приводу влаштування дороги позивач звертався до селищної ради. Проте дане питання не вирішено. Тому представник просить задоволити позов, зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні позивачу своєю земельною ділянкою, заборонити відповідачу здійснювати будівництво на суміжній земельній ділянці, звільнити ту ділянку від споруд і будівельних матеріалів та привести її в попередній стан.

Відповідач позов не визнав. Він пояснив, що земельна ділянка, за яку веде спір позивач, знаходилася в користуванні ОСОБА_6. В серпні 2006 р. селищна рада по заяві відповідача дала йому дозвіл виготовити проект відведення спірної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку. Відповідач ствердив, що на тій ділянці знаходяться дошки, каміння, побудовані попереднім користувачем вбиральня і каркас господарської споруди. Він також пояснив, що його сім'я не має де жити, тому йому необхідно будувати житловий будинок. Відповідач вважає, що проїзд через спірну ділянку влаштувати не можливо через великий схил. Він не порушував права позивача та межі його земельної ділянки, тому просить відмовити в позові.

Представник Ворохтянської селищної радиОСОБА_5 суду пояснив, що позивач звертався до селищної ради про влаштування дороги до своєї земельної ділянки. Йому запропонували зробити заїзд через земельну ділянку суміжного власника ОСОБА_7. Представник вважає, що такий шлях набагато коротший і не проходить через ділянки трьох користувачів, як пропонує позивач. Представник просить відмовити в позові.

2

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, перевіривши письмові докази та оцінюючи досліджені докази в сукупності вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Поясненнями позивача та його представника, які стверджуються показаннями свідка ОСОБА_8, даними в державному акті (а.с.4), встановлено, що позивач є власником земельної ділянки площею 0.3884 га вАДРЕСА_1. Дана ділянка передана йому для ведення особистого селянського господарства і відмежована огорожею.

Поясненнями осіб, які беруть участь у справі та стверджуються копією рішення (а.с.20), встановлено, що 10.08.2006 р. селищна рада дала дозвіл відповідачу виготовити проект відведення суміжної земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку. Поясненнями відповідача, представника третьої особи, показаннями свідкаОСОБА_6, які стверджуються даними в адміністративному позові (а.с.21-22), ухвалах (а.с.34,35), встановлено, що з метою не допустити відповідачу приватизувати суміжну ділянку, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Поясненнями позивача, його представника, даними в листах (а.с.23,65), протоколах і постановах (а.с.66-67, 71-72), встановлено, що відповідач по суті приступив до використання суміжної земельної ділянки, за що його притягнуто до передбаченої законом відповідальності.

Проте на підставі досліджених доказів судом встановлено, що такими діями відповідач не порушив права позивача користуватися та розпоряджатися його власною земельною ділянкою. Такий висновок суду стверджується поясненнями осіб, які беруть участь у справі, про те, що відповідач жодних дій на земельній ділянці позивача не проводив, а суміжна ділянка позивачу у власність чи користування не надавалася. Тому в позивача не має права на користування чи розпорядження суміжною ділянкою і його вимоги про усунення перешкод в користуванні і розпорядженні земельною ділянкою є необгрунтованими.

На підставі досліджених доказів суд вважає безпідставними вимоги позивача про захист охоронюваного законом інтересу щодо влаштування ним проїзду через суміжну земельну ділянку. Твердження позивача про те, що суміжна земельна ділянка, через яку він планує зробити заїзд, перебуває у вільному фонді селищної ради, є необгрунтованими. Такі твердження позивача спростовуються поясненнями відповідача, представника третьої особи, показаннями свідкаОСОБА_6 та даними в державному акті на ім'я позивача (а.с.4), в частині опису меж. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 1.12.2004 р. в справі про охоронюваний законом інтерес, охоронюваний законом інтерес треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Встановлені судом обставини справи дають підстави для висновку, що бажання позивача зробити заїзд через суміжну ділянку не відповідає критеріям охоронюваного законом інтересу щодо відповідності Конституції і законам України, справедливості, добросовісності та розумності.

Так, ст. 24 Конституції України встановлює, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Відповідно до положень ст.81 ЗК України, відповідач може набути право власності на земельну ділянку на підставі безоплатної передачі або приватизації земельної ділянки, що була раніше надана в користування. Позивач не довів, що він має переважне право чи якісь інші привілеї перед відповідачем одержати у власність чи користування суміжну земельну ділянку.

Поясненнями позивача встановлено, що він має у власності земельну ділянку в смт. Ворохта та має житло в іншому населеному пункті. Відповідач, будучи жителем смт. Ворохта, не має там навіть власного житла. Поясненнями осіб, які беруть участь у справі і стверджуються листами (а.с.86,88), зведеним планом (а.с.97), встановлено, що місцева рада при вирішенні цього спору запропонувала варіант проїзду до ділянки позивача. Поясненнями

3

позивача встановлено, що його не влаштовує запропонований варіант і він не навів суду переконливих пояснень щодо цього. Позивач бажає влаштувати проїзд саме там, де селищна рада дала дозвіл відповідачу виготовити проект відведення. Проте суд вважає такий інтерес позивача незаконним.

Постільки позивач не має права користуватися суміжною ділянкою, відповідач не порушив права позивача користуватися і розпоряджатися його власною земельною ділянкою, а інтерес позивача влаштувати проїзд саме через суміжну ділянку суд вважає незаконним, тому в позові слід відмовити.

На підставі ст.158 ЗК України та керуючись ст.ст.213-215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

 в задоволенні позову відмовити.

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до ОСОБА_3, третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог-Ворохтянської селищної ради, про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, заборонити відповідачу здійснювати будівництво, звільнити суміжну ділянку від споруд і будівельних матеріалів та привести її в попередній стан за безпідставністю вимог.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Яремчанський міський суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом

СУДЦЯ:   підпис

З оригіналом вірно:

СУДЦЯ