Справа 2-05-178/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

    18 січня 2010 року  Миколаївський районний суд Миколаївської  області

в складі:  

головуючого  - судді             Терентьєва Г. В.,

при секретарі                            Гончаровій А. І.,  

за участю:

представника позивача            ОСОБА_1,

розглянувши  у відкритому  судовому  засіданні  в місті Миколаєві  цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в:

 В грудні 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, просила визнати за нею право власності на житлові будинки з господарськими будівлями та спорудами, що  розташовані в АДРЕСА_1, та в АДРЕСА_2, що належали померлій ОСОБА_4. Свої позовні вимоги позивачка мотивувала тим, що після смерті її матері, ОСОБА_4, відкрилася спадщина у вигляді вищезазначених житлових будинків. При зверненні із заявою про прийняття спадщини до Першої Миколаївської державної нотаріальної контори,  їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через те, що право приватної власності її матері на житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_1, не зареєстровано у встановленому законом порядку, і рекомендовано звернутися до суду.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав, посилаючись на зазначені в позовній заяві обставини, пояснив, що після смерті ОСОБА_4 – матері позивачки, остання звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але через те, що право приватної власності її матері на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 не зареєстровано у встановленому законом порядку  вона не має змоги оформити спадщину через державну нотаріальну контору. Після смерті ОСОБА_4 є ще один спадкоємець, сестра позивачки – ОСОБА_3,  яка відмовляється від спадщини на користь позивачки.

 Відповідачка в судове засідання не з’явилася, але надіслала до суду заяву, в якій просить розглядати справу за її відсутності, проти позовних вимог позивачки не заперечує.

-2-

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного.

Згідно копії свідоцтва про смерть (а.с.7) ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Відповідно до копії свідоцтва про одруження ОСОБА_4 до одруження мала прізвище ОСОБА_4 (а.с.11).

    Як вбачається з копії свідоцтва про народження ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_4 (а.с.9).

    Відповідно копії свідоцтва про одруження 14 вересня 1961 року позивачка уклала шлюб з ОСОБА_5 та перейшла з прізвищаОСОБА_5 на ОСОБА_5 (а.с.10).

     Як встановлено в судовому засіданні, спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4 є її доньки – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Інших спадкоємців немає.

Як з'ясовано в судовому засіданні і вбачається з матеріалів справи, житловий будинок АДРЕСА_2 належав ОСОБА_4 на підставі рішення народного суду 3 дільниці від 31.01.1940 року та свідоцтва про право на спадщину від 26.10.1978 року. На підставі цього було зареєстровано право приватної власності  за ОСОБА_4 на цей будинок у ММБТІ.

Відповідно копії заповіту (а.с.23) ОСОБА_4, на випадок своєї смерті, заповідала житловий будинок АДРЕСА_2, ОСОБА_2.

Як вбачається з даних паспорту про реєстрацію, позивачка  проживає в успадковуваному будинку АДРЕСА_2 з 25.01.1965 року по теперішній час (а.с.8).  Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України (в редакції 1963 року), що регулював спірні правовідносини на час відкриття спадщини, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. Таким чином, відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України (в редакції 1963 року) позивачка вважається такою, що прийняла спадщину у вигляді житлового будинку АДРЕСА_2 в місті Миколаєві після смерті своєї матері ОСОБА_4

    Що стосується заявленої вимоги про визнання права власності на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1, суд виходить з наступного. Відповідно до ст.10 Цивільно-процесуального кодексу  " кожна сторона повинна довести ті обставини,  на  які  вона посилається  як  на  підставу  своїх  вимог  або заперечень,  крім випадків, встановлених цим Кодексом". Однак позивачкою не було надано жодного доказу стосовно вищезазначеного будинку. Таким чином, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в цій  частині.

    Враховуючи наведене, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно підлягає задоволенню частково.

-3-

    На підставі вищезазначеного суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_2 право власності на будинок АДРЕСА_2 в місті Миколаєві.  

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 82, 209, 212, 213 – 215  ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно  задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,  в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, право власності на житловий будинок літ. Б та житловий будинок літ. Е з господарськими будівлями та спорудами, які розташовані по АДРЕСА_2.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

На рішення може бути подано заяву про його апеляційне оскарження протягом 10 днів, після чого – апеляційна скарга – протягом 20 днів до апеляційного суду Миколаївської області через Миколаївський районний суд Миколаївської області. В разі неподання заяви про апеляційне оскарження, рішення набирає законної сили через 10 днів.

Суддя                                      Г.В.Терентьєв