Справа № 2-34/ 2007р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

28 лютого 2007 р.                                                                              м.Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого - судді         Свирида Т.Й.

секретаря                                 Савчук М.І.

позивача                                ОСОБА_1

представника відповідача                         ОСОБА_2

відповідачів                             ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Яремча справу за позовом ОСОБА_1 до Татарівської сільської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання незаконним Державного акту на право приватної власності на землю, зобов'язання ОСОБА_3. знести огорожу та не чинити перешкод в користуванні дорогою та подвір»ям.,   -

встановив:

позивач звернувся в суд з позовом до Татарівської сільської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4. про визнання незаконним Державного акту на право приватної власності на землю, зобов'язання ОСОБА_3. знести огорожу та не чинити перешкод в користуванні дорогою та подвір»ям.

Ухвалою суду від 22.01.07р. в якості співвідповідача по справі притягнуто Яремчанське міське управління земельних ресурсів.

Ухвалою суду від 28.02.2007 року провадження у справі в частині визнання незаконним державного акту на право приватної власності на землюНОМЕР_1, виданого Татарівською сільською радою 25.10.1994 року на ім»я ОСОБА_3. закрито за відмовою позивача від позову.

В судовому засіданні позивач позов підтримав та пояснив, що, відповідно до державного акту на право приватної власності на землю, виданого 25.10.1994 року, ОСОБА_3. передано у власність дві земельні ділянки загальною площею 0,3500 га, з яких 0,08 га -для обслуговування будинку та 0,27 га - для ведення особистого підсобного господарства. Межі земельної ділянки з ним, як власником господарського двору, що межує з ділянкою ОСОБА_3, не погоджувались, через що між ними тривалий час виникає спір з приводу користування ОСОБА_3. наділеною їй земельною ділянкою. В процесі вирішення цього спору виконком Татарівської сільської ради своїм рішенням НОМЕР_2 вніс зміни в державний акт , вилучивши з приватної власності ОСОБА_3. 0,02 га землі під подвір»я загального користування. Незважаючи на це, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 не вніс зміни в державний акт, а в травні 2006 року ОСОБА_3. виявила бажання незаконно пригородити вилучену у неї земельну ділянку. Внаслідок цього він не матиме змоги вільно користуватись дорогою загального користування. Крім цього, ця дорога використовувалась як ігровий майданчик для дітей.

2

В звязку з цим, він просить зобовязати ОСОБА_3. не користуватись вилученою у неї земельною ділянкою площею 0,02 га, знести огорожу та не чинити перешкод в користуванні дорогою і подвір»ям.

Представник Татарівської сільської ради позов не визнав та пояснив, що ОСОБА_3. на законних підставах надано у приватну власність земельну ділянку, частина якої межує з господарством позивача. Скарги позивача з приводу користування ОСОБА_3. спірною земельною ділянкою неодноразово розглядались виконкомом сільської ради та іншими державними органами і позивачу вказувалось на те, що ніяких порушень в наданні та користуванні ОСОБА_3. земельною ділянкою не допущено. Крім цього, якщо ОСОБА_3. повністю обгородить свою земельну ділянку, то цим вона не буде створювати ніяких перешкод в користуванні під»їздною дорогою до господарства позивача, так як після цього ширина дороги становитиме 4 м 30 см.

Представник сільської ради також пояснив, що позивач може користуватись іншою дорогою, яка веде до його господарства і яка зазначена в генплані с.Татарів. В той же час, дороги, на яку вказує позивач, в генеральному плані села не зазначено.

З аналогічних підстав позов не визнав ОСОБА_4

Відповідачка ОСОБА_3. позов не визнала та пояснила, що спірною земельною ділянкою, яка передана їй у власність, користувались ще батьки її чоловіка. Цю земельну ділянку вона у 2006 році вирішила обгородити. Цим вона не створить ніяких перешкод позивачу в користуванні під»їздною дорогою та подвір»ям, оскільки межі земельної ділянки позивача не будуть порушені, а ширина дороги після цього не зменшиться і буде становити більше 4 метрів. ОСОБА_3. також пояснила, що цю частину земельної ділянки позивач використовував для розвантаження дров, через що і виник цей спір.

Ніякої заяви про вилучення у неї з приватної власності 0,02 га землі вона у виконком Татарівської сільської ради не писала. Про це велась тільки усна бесіда з сільським головою. Вилучення цієї ділянки або залишення її у власності не створює ніяких перешкод позивачу у користуванні дорогою та його подвір»ям.

ОСОБА_3. також зазначила про те, що до господарства позивача проходить інша дорога, яка зазначена в генеральному плані села.

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків, представника міської архітектури, допитаного в якості спеціаліста, вважає, що позов до задоволення не підлягає з таких підстав.

Так, свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що в той час, коли вона ІНФОРМАЦІЯ_2, позивач неодноразово звертався в різні інстанції з приводу того, що ОСОБА_3. незаконно передана у власність частина земельної ділянки. Для того, щоб якимось чином припинити скарги позивача. Вона домовилась з ОСОБА_3. про те, що у неї з власності буде вилучено 0,02 га землі . Рішенням виконкому сільської ради НОМЕР_2 у відповідачки дійсно було вилучено з власності цю частину землі. Проте, дане рішення по суті є незаконним, так як питання надання і вилучення земельних ділянок повинна вирішувати сесія сільської ради. Крім цього, свідок ОСОБА_5 пояснила, що земельна ділянка, законність надання якої оспорює позивач, належала батькам чоловіка відповідачки, і якщо остання обгородить її, то ніяких перешкод цим позивачу вона не створить, так як під»їздна дорога і надалі залишиться в його користуванні.

Допитаний в якості спеціаліста ОСОБА_6 пояснив, що у випадку, коли ОСОБА_3. обгородить частину спірної земельної ділянки, то цим ніяких перешкод позивачу в користуванні дорогою та подвір»ям вона не вчинить.

З долученого до справи акту опису меж (а.с.8) та державного акту (а.с.9) вбачається, що ОСОБА_3. на законних підставах було надано у приватну власність земельну ділянку та що цим не створено ніяких перешкод в користуванні дорогою та подвір»ям позивачу.

Крім цього, з оглянутої в судовому засіданні викопіровки з генерального плану с.Татарів вбачається, що до господарства позивача, крім спірної, існує ще й інша дорога, якою він має право користатися.

З наведених вище доказів суд не може взяти до уваги пояснення свідківОСОБА_7 та ОСОБА_8.

3

Отже, вимога позивача щодо зобов'язання ОСОБА_3. не користуватись вилученою у неї земельною ділянкою, розміром 0,02 га є незаконною, оскільки таке користування не порушує його законних прав та інтересів.

Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України від 01.12.04р. №18-рп/2004 ( справа про охоронюваний законом інтерес), суд приступає до розгляду цивільної справи за заявою особи, яка звертається за захистом тільки своїх прав або охоронюваних законом інтересів. Про це ж зазначено в ст. 16 ЦК України.

А тому, на підставі ст.ст. 15,16 ЦК України, керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, -

вирішив:

в позові ОСОБА_1 до Татарівської сільської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про зобов'язання ОСОБА_3. не користуватись вилученою у неї земельною ділянкою площею 0,02 га, знести огорожу та не чинити перешкод в користуванні дорогою і подвір»ям відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області через Яремчанський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

СУДЦЯ       підпис