Справа № 22ц-20008/10 Головуючий в першій
Категорія № 53 (І) інстанції – Чумак Н.О. Доповідач - Карнаух В.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2010 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого – судді ЛЯХОВСЬКОЇ І.Є.,
суддів – БАРИЛЬСЬКОЇ А.П., КАРНАУХ В.В.,
при секретарі – ІВАНЮК О.В.
за участю – представника відповідача Савченко Вікторії Віталіївни
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 25 лютого 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства «Криворізький завод гірничого машинобудування» про стягнення заробітної плати,-
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2007 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом, який в подальшому уточнила та просила стягнути на її користь з Відкритого акціонерного товариства «Криворізький завод гірничого машинобудування» (далі - ВАТ «Криворіжгірмаш») заробітну плату в сумі 10521 грн. 19 коп.
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 25 лютого 2009 року ОСОБА_3 відмовлено в задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове про задоволення позовних вимог, оскільки, на її думку, суд дав не вірну оцінку наданим по справі доказам, не звернув уваги на те, що відповідно до закону України «Про оплату праці» № 108/95-ВР від 24.03.1995 р. (зі змінами та доповненнями) організація оплати праці здійснюється на підставі законодавчих та інших нормативних актів, генеральної угоди на державному рівні, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, трудових договорів. Крім того, відповідач, укладаючи щороку колективні договори на відповідний рік, повинен дотримуватися вимог Галузевих угод між Мінпромполітики України, Фондом Держмайна України, Федерацією роботодавців України та профспілками, у тому числі у галузі машинобудування. Оскільки підприємство ВАТ «Криворіжгірмаш» за класифікацією відноситься до галузі машинобудування та металообробки, на нього розповсюджується дія галузевих угод між зазначеними вище сторонами.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка згідно наказу № 86 з 24 червня 1999 року працювала у ВАТ «Криворіжгірмаш» оператором котельної. 05 липня 2007 року її було звільнено з роботи та проведено відповідний розрахунок.
Спір виник з приводу недоплати позивачці заробітної плати за період з 2002 року по листопад 2006 року в сумі 10521 грн.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, дав їм належну правову оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про відмову з огляду на наступне.
Відповідно ст. 8 Закону України «Про оплату праці» держава здійснює регулювання оплати праці підприємств усіх форм власності шляхом встановлення мінімальної заробітної оплати праці підприємств усіх форм власності.
Статтею 5 вказаного Закону передбачено державну та договірну організацію оплати праці.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про колективні угоди і договори» сторонами угоди на галузевому рівні є власники, об’єднання власників або уповноважені ними органи і профспілки чи об’єднання профспілок, які мають відповідні повноваження, достатні для ведення переговорів, укладення угоди та реалізації її норм на більшості підприємств, що входять в сферу їх дії.
Згідно ст.9 вищевказаного закону положення Галузевої угоди діють безпосередньо і є обов’язковими для всіх суб’єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду, в той час як відповідно до Статуту відповідача, він є самостійним товариством, яке не входить ні в які структури (компанії, концерни, міністерства тощо), а тому нікому не підпорядковане, в тому числі й на державному рівні, оскільки не містить державної частки, не одержує держзамовлень, не отримує коштів з держбюджету, участі у веденні переговорів, укладенні Галузевої угоди та її підписанні відповідач не приймав, загальні ж збори товариства не приймали рішення про застосування умов Галузевої угоди.
Відповідно до положень п. 5.2 Колективного договору на 2002 рік, п.5.2 Колективного договору на 2003 рік, п.5.2 Колективного договору на 2004 рік, п.п. 4.2, 4.16 Колективного договору на 2006 рік, п.п. 4.2, 4.16 Колективного договору на 2007 рік та п.п.4.2, 4.16 Колективного договору на 2008 рік, прийнятих на конференціях трудового колективу, в яких від керівництва виступив генеральний директор, від трудового колективу – голова профспілки, сторони погодилися самостійно розробляти форми і системи оплати праці, тарифні ставки, розцінки, схеми посадових окладів, передбачених законодавством, а також, відповідно до Галузевої угоди, дотримуватися забезпечення заробітної плати на рівні, вищому, ніж передбачено законодавством при наявності фінансових можливостей заводу.
Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачка не надала доказів щодо наявності заборгованості підприємства по заробітній платі, оскільки в інформаційній довідці, виданій на вимогу прокуратури Центрально – Міського району м. Кривого Рогу, відповідач надав інформацію про фактично нараховану (за оспорюваний період) позивачці заробітну плату та ймовірну заробітну плату за умов дотримання підприємством вимог Галузевої угоди. Крім того, згідно постанови про відмову у порушенні кримінальної справи, порушень законодавства про оплату праці на підприємстві не встановлено.
Відмовляючи позивачці у задоволенні позовних вимог, суд обґрунтовано виходив з тих підстав, що професія позивачки - оператор котельної за штатним розкладом відносилась до допоміжних професій працівників підприємства, тому умови Галузевої угоди до неї застосуванню не підлягають, оскільки її положення не розповсюджуються на працівників підприємств, що виконують роботи, не властиві основній діяльності галузі. Котельні, в яких працювала позивачка, участі у процесі виробництва не брали, а здійснювали опалення прилеглих житлових будинків, які відносяться до комунальної власності.
Крім того, у розділ «Професії робочих, загальні для всіх галузей народного господарства» єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника робіт та професій включені професії робітників, які не є специфічними для будь-якого конкретного виробництва чи виду робіт, серед яких є професія оператор котельної, відповідно ж до ст. 5.1.8 Галузевої угоди, її норми не розповсюджуються на працівників підприємств, що виконують роботи, не властиві основній діяльності.
Доводи апеляційної скарги відповідно того, що суд не взяв до уваги положення Закону України «Про оплату праці», згідно яких організація оплати праці здійснюється на підставі законодавчих та інших нормативних актів; генеральної угоди на державному рівні; галузевих, регіональних угод, колективних договорів, трудових договорів, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.
Доводи стосовно того, що відповідач при укладенні колективних договорів не дотримувався вимог Галузевих угод між Мінпромполітики України, Фондом Держмайна України, Федерацією роботодавців України та профспілками, у тому числі, і в галузі машинобудування та щодо того, що, оскільки підприємство ВАТ «Криворіжгірмаш» за класифікацією відноситься до галузі машинобудування та металообробки, на нього розповсюджується дія галузевих угод між зазначеними вище сторонами, також не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки не підтверджуються доказами.
Інші доводи зводяться до переоцінки висновків суду і не згоди по їх оцінці судом та правового значення для вирішення спору не мають.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов’язки сторін, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 25 лютого 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: