УХВАЛА

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

    3 лютого  2010 року                                                                м. Рівне                                                                                

           Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду  Рівненської області в складі :

           головуючого - судді                    Мельника Ю.М.

           суддів:                                           Буцяка З.І., Ковальчук Н.М.

           при секретарі –                             Сеньків Т.Б.

   з участю представника позивача Матюхіної Н.О.

   відповідача                                    ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Рівненського міського суду від 3 грудня 2009 року в цивільній справі за позовом житлово-комунального підприємства «Перспективне» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за надані житлово-комунальні послуги   ,-  

                                         в с т а н о в и л а :

    Рішенням Рівненського міського суду від 3 грудня 2009 року позов житлово-комунального підприємства «Перспективне» ( далі по тексту ЖКП «Перспективне») до ОСОБА_2  – задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ЖКП «Перспективне»  в межах  позовної давності заборгованість за надані послуги з утримання будинку та при- будинкової території в сумі 1262 грн. 37 коп.

    Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій покликається на його незаконність та необгрунтованість , через порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вказував, що договору про надання житлово-комунальних послуг між ним та ЖКП «Перспективне» не було укладено і позивач не зверталось до нього з пропозицією про укладення такого договору. У зв»язку із цим вважає, що  у позивача відсутні правові підстави для нарахування оплати за утримання будинку та прибудинкової території. Окрім того вказував, що  ЖКП «Перспективне» крім вивозу сміття інших послуг не надає і він ці послуги оплачує , а тому у суду не було підстав для задоволення позову.

Із цих підстав просив оскаржуване   рішення  скасувати, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову .    

          Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги , колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга  задоволенню не підлягає із таких підстав.

    Судом першої інстанції вірно встановлено ,  що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1.

    Відповідно до п. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»  та «Правил користування приміщеннями

    Справа № 22-215/2010 р.              Головуючий в 1-ій інст.: Цвіркун О.С.

           Категорія № 19.24                         Суддя-доповідач : Мельник Ю.М.

житлових будинків і при будинковими територіями», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45 власники приватизованого житла в багатоквартирних будинках ( до них належать власники квартир у кооперативних будинках та викуплених квартир) є співвласниками всіх допоміжних приміщень будинку  та його технічного обладнання  і повинні сплачувати свою частку витрат  у загальних витратах на утримання будинку (житла) та прибудинкової території пропорційно до займаної площі. Послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій зобов»язані сплачувати як квартиронаймачі, так і власники викуплених та приватизованих квартир.

    Із матеріалів справи вбачається, що відповідач , в межах заявленої  ним позовної давності, не виконував свій обов»язок по оплаті наданих позивачем послуг по утриманню будинку та прибудинкової території, внаслідок чого утворилася заборгованість по цих платежах за період із 1 липня 2006 року по 1 липня 2009 року в розмірі  1262 грн. 37 коп.

    У зв»язку із цим , суд першої інстанції задовольнив позов на вказану суму.

    Відповідач не надав суду доказів ненадання  або надання ЖКП «Перспективне» неналежної якості  послуг по утриманню будинку та прибудинкової території  і не навів доказів, які б свідчили , що він звертався до позивача із вимогою про здійснення перерахунку вартості цих послуг.

    За таких обставин у суду першої інстанції не було правових підстав для зменшення суми заборгованості.

    Одночасно колегія  суддів вважає, що  відсутність між сторонами договірних правовідносин само по собі не може служити підставою для звільнення відповідача від його обов»язку по оплаті житлово-комунальних послуг , оскільки відповідно  до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов»язки можуть виникати безпосередньо із актів цивільного законодавства.

    Враховуючи те, що рішення місцевого суду було ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права , а доводи апеляційної скарги не  спростовують висновків суду , тому колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

    Керуючись  п.1 ч. 1 ст. 307, ст.. 308 , ст.315, 317 ЦПК України , колегія суддів ,

                                          УХВАЛИЛА :

    Апеляційну скаргу  ОСОБА_2 на рішення Рівненського міського суду від 3 грудня 2009 року – відхилити, а рішення суду залишити без зміни.

    Рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду можуть бути оскаржені  безпосередньо до Верховного Суду України протягом двом місяців із дня набрання ними законної сили.

    Головуючий :

    Судді :