"08" січня 2019 р. Справа № 363/1149/17

УХВАЛА

Іменем України

8 січня 2019 року Вишгородський районний суд Київської області в складі

головуючого - судді Чіркова Г.Є.,

при секретарі Гавриленко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді заяву представника ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення цього ж суду від 13 грудня 2017 року в цивільній справі за позовом «ПАТ «КБ «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

встановив:

13.12.2017 року в цій справі ухвалено заочне рішення, яким вказаний позов задоволено, з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість за кредитним договором в розмірі 278 420 грн. 51 коп. та судовий збір в розмірі 4 176 грн. 31 коп.

В поданій заяві представник відповідача порушує питання про скасування згаданого рішення і необхідність призначення справи до судового розгляду.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідач про розгляд справи не повідомлений, судові виклики особисто не отримував, коли розмір нарахованої банком заборгованості вважає завищеним і необґрунтованим, в зв'язку з чим має намір клопотати про витребування від банку кредитної справи, призначення судової бухгалтерської експертизи щодо нарахованої заборгованості. Також розмір пені в сумі 79 465 грн. 02 коп. вважає несправедливим, який перевищує розмір збитків.

Заслухавши представника відповідача на підтримання заяви, заперечення представника позивача, дослідивши справу, суд дійшов таких висновків.

Згідно вимог ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Встановлено, що судом відповідачу неодноразово направлялися судові виклики за його зареєстрованим місцем проживання, однак вся поштова кореспонденція поверталася за закінченням терміну зберігання.

При розгляді справи судом встановлено, що отримані відповідачем кредитні кошти на загальну суму 129 018, 41 грн. згідно заяви про видачу кредиту від 15.03.2012 року за умовами та правилами надання банківських послуг в ПриватБанку відповідач своєчасно в передбачені строки з урахування всіх передбачених платежів та санкцій не повернув, що також підтверджується випискою з відповідного рахунку за період користування кредитною карткою станом на 30.01.2017 року.

У поданій заяві представником відповідача піддано сумніву докази сторони позивача, однак власні докази відповідачем на користь обґрунтованості таких сумнівів суду всупереч вимог ст.ст. 12, 13, 83, ч. 7 ст. 285 ЦПК України не подано.

Підстав для поновлення судового розгляду для здобуття таких доказів з огляду на принцип змагальності та диспозитивності суд не вбачає.

Суд вважає, що доводи викладені відповідачем на правильність з'ясування обставин справи і суть спірних правовідносин та прийняте на їх основі рішення по справі вплинути не можуть.

Підстав для надання іншої юридичної оцінки вже наявним у справі доказам судом не встановлено.

Разом з тим докази, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, та які б суд мав дослідити в судовому засіданні і це могло б призвести до ухвалення іншого (протилежного) рішення, суду не подано.

Не може суд дійти висновку і про те, що розмір пені та інших складових кредитної заборгованості не відповідає матеріалам справи або наявні підстави для її зменшення згідно вимог ч. 3 ст. 551 ЦК України, який розміру завданих збитків не перевищує.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що з викладених у заяві доводів і поданих доказів підстав для скасування рішення суду не встановлено.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 260, 280-288 ЦПК України,

ухвалив:

заяву про перегляд заочного рішення залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня оголошення цієї ухвали шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги через Вишгородський районний суд.

Суддя