Справа № 539/4392/13-ц

Провадження № 4-с/539/1/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 січня 2019 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

в складі: головуючого судді - Грузман Т.В.

за участі секретаря судового засідання - Джадан І.В.

скаржника - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого державного виконавця Лубенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Єрмак Тетяни Вікторівни,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на постанову старшого державного виконавця Лубенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Єрмак Тетяни Вікторівни.

В скарзі зазначив, що 13.11.2018 року старшим державним виконавцем Лубенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Єрмак Т.В. винесено постанову про накладення на скаржника штрафу у розмірі 50% від заборгованості по аліментах, що становить 20369,47 грн.

Разом з тим, при винесенні постанови старший державний виконавець не врахував всіх обставин справи, а саме те, що заборгованість зі сплати аліментів утворилася внаслідок того, що він за станом здоров'я не мав можливості постійно працювати відповідно не мав постійного доходу. 26.09.2017 року переніс операцію по протезуванню аорти серця. В березні 2018 року йому була встановлена 3 група інвалідності та призначена пенсія в розмірі 1452 грн. Працювати на якійсь іншій роботі за станом здоров'я на даний час він не може. На проведення операції були витрачені значні кошти, частину з яких взято в борг, який потрібно виплачувати. На даний час скаржник має іншу сім»ю, яку також слід утримувати.

Скаржник стверджує, що державний виконавець при винесенні спірної постанови не врахувала його матеріальний стан та стан здоров»я.

На підставі вищевикладеного прохав суд визнати неправомірною та скасувати винесену старшим державним виконавцем вищевказану постанову.

В судовому засіданні скаржник вимоги скаргу підтримав та прохав їх задовольнити. Вказав, що у дійсності кошти на утримання дитини він давав, але доказів вказаному не має.

Від державного виконавця надійшло заперечення на скаргу, у якому він зазначив, що ОСОБА_1 має заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 40738,94 грн. , що утворилась з 08.11.2013 по 01.12.2018 року, оскільки він взагалі не сплачував аліментів на утримання свого сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Суд, заслухавши учасників справи, вивчивши матеріали справи за скаргою, вважає за необхідне скаргу задовольнити частково за огляду на наступне.

У відділі державної виконавчої служби перебуває виконавче провадження № 4240507 відповідно до якого з ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання його сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ? частини від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Станом на 13.11.2018 року вказаний платник аліментів має заборгованість, яка утворилась за період з 08.11.2013 по 01.12.2018 року у розмірі 40738,94 грн, тобто вказана сума перевищує суму платежів за три роки.

Враховуючи наявність боргу, 13.11.2018 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 50% від даної суми, а саме 20369,47 грн.

Частина 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», набрала чинності 28 серпня 2018 року.

Таким чином, ч. 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює юридичну відповідальність боржника за несплату аліментів, яка застосовується за постановою виконавцем, то дана норма закону щодо попередніх правовідносин між учасниками виконавчого провадження не має зворотної дії в часі.

Відповідно до ч.4 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої, частиною чотирнадцятою статті 71 цього Закону, обчислюється з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом»якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Згідно ч. 6 ст. 10 ЦПК України, якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.

З огляду на наведене період заборгованості зі сплати аліментів, котрий стосується часу до набрання чинності ч. 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», не може бути підставою для юридичної відповідальності боржника.

Таким чином, враховуючи те, що сума заборгованості боржника, яка стосується періоду часу з 28 серпня 2018 року по 13 листопада 2018 року (момент винесення оскаржуваної постанови) не перевищує сукупного розміру відповідних платежів за три роки, постанова старшого державного виконавця про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 20369,47 грн. є неправомірною.

Разом з цим, суд вважає за необхідне скаргу ОСОБА_1 задовольнити в частині визнання неправомірною вказаної постанови. При цьому, в частині вимоги, зазначеної у скарзі про скасування оскаржуваної постанови державного виконавця, слід відмовити, позаяк, такі вимоги суперечать приписам ч. 2 ст. 451 Цивільного процесуального кодексу України, адже скасування постанов підпорядкованого державного виконавця є компетенцією начальника відповідного відділу державної виконавчої служби згідно приписів абз. 2 ч. З ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».

На підставі викладеного, керуючись ст. 58 Конституції України, ч. 14 ст. 71, абз. 2 ч. 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 447-453 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого державного виконавця Лубенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Єрмак Тетяни Вікторівни про накладення на боржника штрафу від 13 листопада 2018 року задовольнити частково.

Визнати неправомірною постанову про накладення на боржника штрафу від 13.11.2018 року, винесену старшого державного виконавця Лубенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Єрмак Тетяни Вікторівни у виконавчому провадженні № 42402507 за виконавчим листом № 539/4392/13, виданим Лубенським міськрайонним судом Полтавської області.

Зобов'язати начальника Лубенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Полтавської області скасувати постанову про накладення на боржника штрафу від 13 листопада 2018 року, винесену старшим державним виконавцем Лубенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Єрмак Тетяною Вікторівною у виконавчому провадженні № 42402507 за виконавчим листом № 539/4392/13, виданим Лубенським міськрайонним судом Полтавської області.

В іншій частині в задоволенні скарги відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Т.В. Грузман