Справа № 2 «а»-111/10
П О С Т А Н О В А
Іменем України
04 лютого 2010 року Суддя Марківського районного суду Луганської
області ОСОБА_1,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов'язання здійснення перерахунку і виплати надбавки до пенсії як дитині війни,
ВСТАНОВИВ:
27.01.2010 року позивач звернувся з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганській області, посилаючись у своїх вимогах на те, що він згідно посвідчення № 108180 має правовий статус дитини війни і згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.2006 року має право на щомісячну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, але в такому розмірі в 2007-2008 роках така допомога не виплачувалась. Позивач просить поновити пропущений строк для звернення до суду та зобов’язати нарахувати на його користь недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22 травня 2008 року в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком з урахування фактично виплачених сум.
Позивач в судове засідання не з’явився просив суд розглянути справу за його відсутності.
Відповідач просив розглянути справу за відсутності його представника, надавши суду письмове заперечення, в якому просить відмовити в задоволенні позову в зв’язку з тим, що законодавчо не було врегульовано питання стосовно фінансування виплати підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком дітям війни. Також п ісля визнання Конституційним Судом України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» такими, що не відповідають Конституції України, КМУ прийняв 28.05.2008 року постанову № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», згідно п. 8 якої дітям війни (крім тих, на які поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня 48,1 гривні, з 1 липня-48,2 та з 1 жовтня - 49,8 гривні. Станом на сьогоднішній день постанова не визнана такою, що не відповідає конституції, а тому є чинною, оскільки прийнята на виконання норм ст. 4 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», якою передбачено, що Кабінет Міністрів України розробляє і включає до загальнодержавних програм відповідні положення щодо соціального захисту дітей війни і здійснює контроль за їх виконанням. Положення про соціальний захист дітей війни повинні бути відображені в програмах діяльності Кабінету Міністрів України, які схвалюються Верховною Радою України. Також фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом , здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а не з бюджету ПФУ та відсутній механізм вираховування мінімальної пенсії за віком, на 30 відсотків якої мають підвищуватися дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії.
Факт належності позивача до категорії «Діти війни» відповідачем не заперечується.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач має правовий статус дитини війни, що підтверджується посвідченням № 108180 (а. с.6).
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2198-IV, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена, тобто було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед них положення статті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином, суд вважає, що з 09 липня 2007 року, тобто з моменту прийняття зазначеного рішення Конституційного суду України, по 31.12.2007 року, відповідач має підвищити позивачу розмір пенсії, як дитині війни.
Згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіка 25, а у жінок-20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які
втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.
Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-УІ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема ст.6 вказаного Закону після внесення змін передбачалося, що дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання та державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Зазначені зміни набрали чинності з 01 січня 2008 року.
Однак, рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу 11 «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Стаття 152 Конституції України передбачає, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.
Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у редакції цього Закону від 18 листопада 2004 року № 2195-ІУ, поновили свою дію з 22 травня 2008 року.
Отже, з цієї дати, а саме з 22 травня 2008 року, особи зі статусом дітей війни мають право на підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії.
Таким чином, суд вважає, що з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22 травня 2008 року, тобто з моменту прийняття зазначеного рішення Конституційного суду України, відповідач має підвищити позивачу розмір пенсії, як дитині війни.
Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Зважаючи на обставини справи, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області щодо не нарахування та невиплати позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки зазначена бездіяльність порушує права та інтереси позивача.
Відповідно до ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», нараховані суми пенсії, не затребувані пенсіонерам своєчасно, виплачуються за минулий час не більше як за 3 роки перед зверненням за одержанням пенсії, суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком. Таким чином, суд вважає, що позивачем не пропущений строк для звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.
Тому бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області щодо невиплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року підвищення позивачу до пенсії за віком, як дитині війни, є незаконною.
Керуючись ст.ст.2,17,18,87,94,99,122,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни»,
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов'язання здійснення перерахунку і виплати надбавки до пенсії, задовольнити.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області з невиплати ОСОБА_2 підвищення доплати до пенсії за віком, як дитині війни, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року з урахуванням фактично виплачених сум.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: Т.Г. Логвіненко