Справа № 2-29/ 2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

    2 лютого  2010 року                                                                                          смт Широке

    Широківський районний суд Дніпропетровської області в складі

головуючого судді                                                                                                       Леонідової О.В.

при секретарі                                                                                                                Лагоді Л.Б.

за участю сторін представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду  цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Дніпропетровськгаз” (Широківське управління газового господарства) до ОСОБА_2, третя особа Широківський районний відділ УМВС України в Дніпропетровській області, про стягнення заборгованості за спожитий природний газ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач в серпні 2009 р. звернувся з зазначеним позовом, вказуючи, що у відповідності до Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 2246 від 09.12.1999 року, Житлового кодексу України, на підставі договору про надання послуг з газопостачання населенню ВАТ “Дніпропетровськгаз” № 14733 від 03.07.2008 року та № 14733 від 27.12.2000 року позивачем надано відповідачеві з липня 2006 року до липня 2009 року 7973,7 м3 природного газу на загальну суму 4289,24 грн., з яких відповідачем сплачено 1846,19 грн., має заборгованість 5207,85 грн., з якої 2764,80 грн. – заборгованість до липня 2006 р., 2443,05 грн. – заборгованість з липня 2006 по червень 2009р., уточнивши позовні вимоги просить стягнути тільки суму заборгованості до липня 2006 р. в сумі 2748,02 грн. В судовому засіданні представник позивача підтримала уточнену позовну заяву з підстав, зазначених в позові, поважних причин пропуску строку позовної давності не назвала.

 Відповідач проти позову заперечує, так як згідно ст. 22 Закону України “Про міліцію” він має право на пільги по оплаті комунальних платежів, це підтверджено і рішеннями ОСОБА_3 Суду України, також просить застосувати позовну давність. В судовому засіданні позивач просить відмовити в позові, так як у позивача не має поважних причин пропуску строку позовної давності,.

    Третя особа – Широківський районний відділ УМВС України в Дніпропетровській області – належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи до судового засідання представника не направили, надійшла заява про слухання справи у їх відсутність.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.

В квартирі АДРЕСА_1 мешкає відповідач – працівник Широківського районного відділу ГУМВС України в Дніпропетровській області, та члени його родини. Позивачем постачався відповідачеві та членам його сім`ї природний газ згідно укладеного договору про надання послуг з газопостачання № 14733 від 03.07.2008 року та № 14733 від 27.12.2000 року, який використовувався на опалення житла та користування газовою плитою. З травня 2006 року в домоволодінні відповідача встановлений лічильник газу, нарахування і оплата проводиться згідно показань лічильника, до травня 2006р. – за нормами споживання. Ці факти сторонами не оспорюються.

Позивач належним чином виконував договірні обов`язки – поставляв відповідачеві та членам його сім`ї природний газ, до липня 2009р. відповідачем спожито  7373,7 м3 природного газу на загальну суму 5207,85 грн., з яких відповідачем сплачено 2459,83 грн., має заборгованість до липня 2006р. в сумі 2748,02 грн., кількість спожитого газу та сума боргу відповідачем не оспорюється, ціни на газ за названий період встановлювались Постановами НКРЕ України № 310 від 10.03.1999р., № 975 від 26.10.2005р., № 400 від 30.03.2006р. № 739 від 08.06.2006р. № 1672 від 19.12.2006р., постановою КМУ № 442 від 11.06.2005р.  Між позивачем та відповідачем наявний спір про те, чи повинний відповідач сплачувати за спожитий ним газ, який він отримав згідно договору, так як він є працівником міліції, мешкає та працює в сільській місцевості, тому має право на пільгу на опалення в розмірі 100%.

Згідно ст. ст. 526, 527 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, при цьому одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 4 статті 22 Закону України “Про міліцію” передбачено, що працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-процентна знижка по оплаті комунальних послуг, частиною 5 названої статті встановлено, що працівники міліції, які живуть і працюють у сільській місцевості та селищах міського типу та члени їх сімей, які проживають з ними, забезпечуються безоплатно житлом з опаленням і освітленням за встановленими нормами, а також користуються іншими пільгами, передбаченими законодавством.

Питання щодо постачання газу та надання пільг регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 р. № 2246 “Про затвердження Правил надання населенню послуг з газопостачання, згідно п. 4 послуги надаються на підставі Договору між споживачем та організацією, що надає послуги, що мало місце між сторонами. Згідно п. 18 розділу “Оплата послуг”, якщо споживач згідно з законодавством має право на пільги по оплаті природного газу, то такий споживач повинний звернутися в газопостачальну організацію з письмовою заявою та документами, що підтверджують його право на пільги. Відповідач надав позивачеві заяву та відповідні документи, тобто названий порядок був дотриманий та сторонами не оспорюється.

Згідно ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки на загально-суспільні потреби, розмір і цільове спрямування видатків.

Відповідно до п.2 ст. 4 Бюджетного кодексу України при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, вказаного кодексу та Закону України “Про Державний бюджет України”.

Згідно частини 2  статті 59 Закону України “Про Державний бюджет України на 2003 рік” витрати на безоплатне або пільгове матеріальне або пільгове матеріальне і побутове забезпечення, на яке відповідно до Закону України мають право окремі категорії працівників бюджетних установ здійснюються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання бюджетних установ, але не за рахунок підприємств, які надають послуги з газопостачання, в даному випадку ВАТ “Дніпропетровськгаз”.

Рішенням ОСОБА_3 Суду України від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004р, яке набрало чинності з дня його ухвалення, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частин третьої, четвертої статті 59 Закону України “Про Державний бюджет України на 2003 рік”, в частині, за якою пільги, компенсації і гарантії, на які згідно з законами України мають право окремі працівники (військовослужбовці) військових формувань та правоохоронних органів щодо знижки плати за користування житлом (квартирної плати), паливом, телефоном та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична та теплова енергія), якщо грошові доходи цих працівників (військовослужбовців) менше величини прожиткового мінімуму, встановленої для працездатних осіб, а розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом з грошовими доходами зазначених працівників (військовослужбовців) не повинен перевищувати величини прожиткового мінімуму, встановленої для працездатних осіб.

Відповідно до частини 3 статті 78 Закону України “Про Державний бюджет України на 2004 рік” вищеназвані пільги надаються, коли грошові доходи цих працівників менше величини прожиткового мінімума.

Рішенням ОСОБА_3 Суду України від 1 грудня 2004 року № 20-рп/2004р, яке набрало чинності з дня його ухвалення, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частин другої, третьої, четвертої статті 78, відповідно до яких  витрати на безоплатне або пільгове матеріальне і побутове забезпечення, на яке згідно з законами України мають право окремі категорії працівників, здійснюються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання цих бюджетних установ. До таких витрат належить і знижка плати за користування житлом (квартирної плати), паливом, телефоном та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична та теплова енергія); пільги, компенсації і гарантії, на які згідно з законами України мають право окремі категорії працівників бюджетних установ, щодо знижки плати за користування житлом (квартирної плати), паливом, телефоном та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електричну та теплову енергію), надаються у разі, якщо грошові доходи цих працівників менше величини прожиткового мінімуму, встановленої для працездатних осіб;  розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом з грошовими доходами зазначених працівників не повинен перевищувати величини прожиткового мінімуму, встановленої для працездатних осіб. ОСОБА_3 Суд України не вирішував питання про порядок та правила надання пільг.

Правила та порядок надання пільг регулюються Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2003р. № 426  “Про затвердження порядку надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань, податкової міліції”, згідно пунктів 2, 5, 8 названого порядку відшкодування витрат, сплачених працівником за користування комунальними послугами, провадиться щомісяця або раз на квартал за рішенням керівника установи, де пільговик працює, для відшкодування фактичних витрат пільговик подає в бухгалтерію установи копії квитанцій про оплату, грошовий еквівалент наданих пільг, компенсацій виплачується пільговику установою разом з іншими щомісячними виплатами. Таким чином, відповідач повинний був сплачувати за спожитий природний газ, регулярно подавати квитанції до Широківського РВ, за рахунок якого і повинно проводитись відшкодування, а не за рахунок позивача – газопостачальної організації. Названа постанова КМУ є чинною, не скасована та не визнана неконституційною.

Згідно розрахунку суми позову заборгованість відповідача за спожитий газ в період до липня 2006 року складає 2748,02 грн. Позивачем при зверненні до суду пропущений трирічний строк позовної давності, документів щодо поважності причин його пропуску не надано,  відповідачем борг не визнається та заявлено про застосування позовної давності.  Згідно ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові. Отже, в задоволенні позовних вимог позивача по стягненню з відповідача заборгованості за спожитий природний газ в період до липня 2006 року в сумі 2748,02 грн. слід відмовити у зв`язку із спливом позовної давності.

    Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати слід покласти на рахунок позивача.

    Відповідно до ст. 257, 267, 526, 527 ЦК України, ст. 22 Закону України “Про міліцію”,  Постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.2003р. № 426  “Про затвердження порядку надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань, податкової міліції ”, керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Відмовити Відкритому акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації “Дніпропетровськгаз” (Широківське управління газового господарства) в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2, третя особа Широківський районний відділ УМВС України в Дніпропетровській області, про стягнення заборгованості за спожитий природний газ.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції  в 10-денний строк з дня проголошення рішення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя –