Судове рішення #7629440

                                                                                                                         № 2-а-144/2010

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

 26 січня 2010 року                                                                                                м.Маріуполь

Іллічівський районний суд м.Маріуполя у складі головуючої судді Топчій Т.В., при секретарі Клоковій К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ  ГУМВС України у Донецькій області про поновлення строку на звернення до суду та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В  :

     У січні 2010 року до Іллічівського районного суду м.Маріуполя звернувся  ОСОБА_1 з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови про адміністративне правопорушення, де зазначив, що інспектором ДПС ВДАІ ГУМВС м.Маріуполя відносно нього винесено постанову АН 302372 про адміністративне правопорушення від 12.05.2009 року,  по справі про адміністративне правопорушення, зафіксоване за допомогою приладу „Візир”. В цій постанові його було повідомлено про притягнення до адміністративної відповідальності шляхом накладання штрафу в розмірі 300 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1  ст.122 КУпАП, та вказано, що 10.05.2009 року о 08-23 год. водій  автомобіля „ДЕО”,  державний номерний знак  НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_1, перевищив швидкість руху більш ніж на 20 км/г в межах міста. З вказаною постановою  він не згодний, вважає її такою, що не відповідає вимогам закону, оскільки відповідно до ст.14-1 КУпАП до відповідальності у сфері безпеки дорожнього руху притягуються власники транспортних засобів, якщо  правопорушення виявлене за допомогою технічних засобів, що працюють в автоматичному режимі, а прилад „Візир” працює в двох  режимах: стаціонарний і патрульний, автоматичний режим у приладу „Візир” відсутній. На місці правопорушення позивача ніхто не зупиняв, постанову та протокол не складав. Крім того, у постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото фіксацію, що є порушенням п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів ДПС ДАІ МВС України, затвердженої наказом МВС України від 13.11.2006 р. № 1111, згідно якого до роботи зі спеціальними технічними засобами допускаються працівники, які вивчили інструкції з експлуатації та склали заліки з правил їх застосування. Працівники, які не склали заліків, до роботи з такими засобами не допускаються.

На підставі викладеного позивач просить суд скасувати постанову АН 302372 від 12.05.2009 року про притягнення його до адміністративної відповідальності, провадження по справі закрити.

В судове засідання позивач не з’явився, направив до суду заяву, в якій вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить розглянути справу у його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час слухання справи повідомлений належним чином.

Суд, дослідивши позовну заяву та додані до неї докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою АН 302372 по справі про адміністративне правопорушення від 12.05.2009 року ОСОБА_1 було піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 300 гривень за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 Кодексу України, а саме за порушення п.12.4 ПДР України, що вчинене водієм автомобіля „ДЕО”, державний номерний знак  НОМЕР_1, 12.05.2009 року о 08:23 год. по вул.М.Мазая м.Маріуполя.  

Вказана постанова винесена за результатами застосування фіксації порушень ПДР України, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, засобом фото – та відео фіксації „Візир”, про що зазначено у постанові і вказаний серійний номер приладу 0807181.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

         Постанова АН 302372  від 12.05.2009 року винесена з порушенням ст.33 КУпАП, яка визначає, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступень його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність. При винесенні оскаржуваної постанови, цього зроблено не було, та посадовою особою, яка винесла цю постанову, вимоги закону не враховані.

         Судом також встановлено, що при винесенні постанови були порушені права ОСОБА_1, передбачені ст.268 КУпАП, а саме: особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням. Всіх наданих цим законом прав ОСОБА_1 був позбавлений, що є порушенням процесу при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

         Відповідно до положень КУпАП, Закону України „Про дорожній рух”, у разі порушення Правил дорожнього руху України, водій повинен бути зупинений, постанову складено на місці, у випадку незгоди с порушенням – повинен бути складеним протокол, у порядку передбаченому ст.256 КУпАП, із зазначенням відомостей про особу, що скоїла правопорушення, пояснень цієї особи, та роз’ясненням її права на правову допомогу та на право оскарження даної постанови.

         Зазначені дії інспектором ДПС ВДАІ ГУМВС виконані не були, чим було порушено ч.2 ст.254, ст.256 КУпАП, відповідно до яких, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

         Відповідно до ст.258 ч.6 КУпАП у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото – і кінозйомки, відеозапису або засобів фото – і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення  не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

          Згідно зі ст.14-1 ч.1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху притягаються власники (співвласники) транспортних засобів, якщо порушення зафіксовано працюючими у автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, які мають функції фото – і кінозйомки, відеозапису, або засобами фото – і кінозйомки, відеозапису.

          Прилад „Візир”, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР України, не є автоматичним  засобом фото – чи відео фіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп’ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, об’єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо). Між тим, ст. 14-1 КУпАП передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото – кіно – або відео зйомки, яки працюють у автоматичному режимі. За таких умов, фіксація, за результатами якої винесено постанову, не відповідає вимогам закону.

           Згідно розділу 2 Інструкції до вимірювачу швидкості „Візир” прилад працює виключно у режимах вимірювання швидкості як Стаціонарний або Патрульний але ніяк не автоматичний.

           Крім того, вказаний у постанові прилад може за своїми технічними можливостями фіксувати швидкість іншого автомобілю який рухається поруч, а не того, який зазначено на фото. Прилад має регулювання поля зору і воно може спеціально бути звужено при використанні прибору, щоб в це поле не попав автомобіль, який рухався поруч.

           Суд вважає, що відсутні жодні підстави, підтверджені належними доказами, що водій автомобіля, що належить ОСОБА_1, перевищив швидкість руху більш ніж на 20 км/г в межах міста.

           Згідно ст.289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом 10 днів з дня винесення постанови.

            Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.2 КУпАП, ст.ст.17 ч.1, 100, 160-163 КАС України, суд -

                                              ПОСТАНОВИВ:

         Позов ОСОБА_1 до Управління ОСОБА_2 України в Донецькій області  про скасування постанови про адміністративне правопорушення та поновлення строку звернення до суду – задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом до Управління ОСОБА_2 України у Донецькій області про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

         Скасувати постанову АН № 302372, винесену відносно ОСОБА_1 інспектором ДПС ВДАІ м.Маріуполя 12.05.2009 року по справі про адміністративне правопорушення про накладення штрафу у розмірі 300  гривень.

         Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.

         Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Іллічівський районний суд м. Маріуполя.

         Заява про апеляційне оскарження  подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі складання постанови  у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України – з дня складання в повному обсязі.

         Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження з одночасним надсиланням її копії  особою, яка її надає, до суду апеляційної інстанції.

   Суддя:    

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація