ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1.380.2019.000008

У Х В А Л А

про повернення заяви про забезпечення позову без розгляду

04 січня 2019 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Брильовський Роман Михайлович, розглянувши заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання незаконними та скасування припису та постанови,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Львівській області, в якій просить суд:

- визнати незаконним та скасувати припис № ЛВ3322/476/АВ//П від 27.11.2018 про усунення виявлених правопорушень, винесений головним державним інспектором Головного управління Держпраці у Львівській області Лизаном М.О;

- визнати незаконною та скасувати постанову № 3322/476/АВ/ФС від 22.12.2018 про накладення штрафу у розмірі 223 380 грн., винесену першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Львівській області Грицак О.О.

Одночасною з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просить суд зупинити дію постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЛВ 3322/476/АВ/ФС від 22.12.2018.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до виконання незаконного акту індивідуальної дії, тому спричинить порушення прав позивача.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали адміністративного позову, суддя дійшов висновку, що заява підлягає поверненню заявнику без розгляду, з огляду наступне.

Відповідно до ч.1 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Статтею 152 КАС України встановлено вимоги до змісту та форми заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 152 КАС України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється, серед іншого за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення доказів або позову, заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду, заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення встановлено ставку судового збору 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921,00 грн.

Таким чином, позивачу за звернення до суду із заявою про забезпечення позову належало сплатити судовий збір в розмірі 576, 30 грн.

Проте, позивачем на підтвердження сплати судового збору до матеріалів заяви про забезпечення позову додано квитанцію № 0.0.12287230293.1 від 02.01.2018, відповідно до якої сплачено судовий збір у розмірі 555, 90 грн, що є меншим ніж 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого станом на 01.01.2019.

Отже, з наведеного слідує, що позивач у порушення ч. 4 ст. 152 КАС України сплатив судовий збір у неповному розмірі.

Відповідно до ч. 7 ст. 154 КАС України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що заява фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову не відповідає вимогам встановлених статтею 152 КАС України, у зв'язку з чим заява підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається ухвалою суду в разі повернення заяви у справі.

З огляду на те, що заява про забезпечення позову підлягає поверненню без розгляду заявнику, необхідно повернути заявнику судовий збір у розмірі 555, 90 грн, відповідно до квитанції № 0.0.12287230293.1 від 02.01.2018.

Керуючись ст.ст. 150-154, 243, 248, 256, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 1.380.2019.000008 - повернути без розгляду.

Повернути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (79495, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) з Державного бюджету України сплачений судовий збір у розмірі 555 (п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн 90 коп., відповідно до квитанції № 0.0.12287230293.1 від 02.01.2018.

Копію ухвали направити заявнику.

Ухвала набирає законної сили у строк та порядок визначений ст. 256 КАС України.

Ухвала оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст. 294, 295 КАС України з врахуванням положень підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України.

Суддя Р.М. Брильовський