2-260.10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

3 лютого  2010 року Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А.,при секретарі Данковській С.В.,за участю адвокатів ОСОБА_1,ОСОБА_2,розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_3 до ОСОБА_4, сектору громадянства, іміграції,реєстрації фізичних осіб Шевченківського РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області(далі СГІРФО),треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_6, КП «ВРЕЖО-3»,орган опіки та піклування Шевченківської рай адміністрації,про визнання втратившою право користування житловим приміщенням та зобов*язання зняти з реєстрації,

      В С Т А Н О В И В:

В грудні 2008 р.ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4про визнання її втратившою право користування жилим приміщенням та зобов*язання зняти реєстрацію.

В позові зазначала,що її чоловік ОСОБА_5П.є основним наймачем 2-х кімнатної квартири АДРЕСА_1, де також зареєстровані позивачка ОСОБА_3,їх спільна дитина ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_1,дочка наймача ОСОБА_5від попереднього шлюбу-відповідачка по справі ОСОБА_4

Посилаючись на те, що відповідачка ОСОБА_4на протязі останніх п*яти років в спірній квартирі не проживає без поважних причин, вселитись не намагалася, її речі в квартирі відсутні, обов*язків наймача не виконувала, останні три роки проживала за межами м.Запоріжжя,чим суттєво порушує житлові права інших наймачів та змушує їх нести витрати по оплаті за спірну квартиру з урахуванням її реєстрації, просять суд задовольнити позов з підстав, передбачених ст.71 ЖК України, визнати ОСОБА_4 втратившою право користування спірною квартирою та зобов*язати СГІРФО зняти її з реєстрації в спірній квартирі.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_3В.в своїх інтересах та як законний представник третьої особи ОСОБА_6позов підтримала по вказаним в ньому підставам та просила задовольнити в повному обсязі, пояснивши суду,що дочка її чоловіка ОСОБА_5від попереднього шлюбу –відповідачка ОСОБА_4після смерті матері в 1990 р.проживала в сім*ї бабусі ОСОБА_7,після закінчення школи навчалася у вищому навчальному закладі,весь цей час була зареєстрована в спірній квартирі, проте фактично в ній не проживала. Після отримання освіти працевлаштувалась, підтримувала близькі стосунки з чоловіком, в якого періодично проживала, спірну квартиру навідувала рідко. Приблизно п*ять років потому відповідачка виїхала до м.Київ на роботу, під час приїздів до Запоріжжя проживала в квартирі бабусі, в спірну квартиру вселитись не намагалась, раз на кілька місяців відвідувала батька і в квартирі надовго не залишалась. ОСОБА_4забрала з квартири всі свої речі, участі в утриманні спірного житла не приймала. Відповідачка залишається зареєстрованою в спірній квартирі ,в якій фактично не проживає більше шести місяців без поважних причин. Просить суд задовольнити позов з підстав, передбачених ст.71 ЖК України, визнати ОСОБА_4втратившою право користування спірною квартирою та зобов*язати СГІРФО зняти її з реєстрації в спірній квартирі.

Представник позивачки адвокат ОСОБА_1В.в інтересах довірительки позов підтримав та просив його задовольнити з посиланням на те, що відповідачка залишила спірне житло добровільно, більше шести місяців без поважних причин не проживала в ньому і заяв про збереження за нею права на спірне житло не подавала, оплату за квартиру не здійснювала, мала ключі, проте вселитись не намагалась, що на його думку є підставою визнати її втратившою право на користування спірною квартирою та зняти з реєстрації.

Відповідачка ОСОБА_4С.в процесі розгляду справи позов не визнала та пояснила, що в спірній квартирі вона проживала та зареєстрована з народження, після смерті матері в 1990 р.тимчасово виховувалась в сім*ї бабусі. Наймачем спірної квартири є її батько ОСОБА_5, який створив іншу сім*ю, в якості члена його сім*ї в спірну квартиру вселилася та була зареєстрована позивачка, а після народження їх спільна дочка ОСОБА_6С.В період навчання у вищому навчальному закладі відповідачка проживала в спірній квартирі, разом з сестрою ОСОБА_6 займали меншу ізольовану кімнату, в іншій кімнаті проживали її батько ОСОБА_5та мачуха ОСОБА_3Восени 2005 р.вона переїхала на роботу в м.Київ, під час відряджень проживала в м.Запоріжжі за місцем реєстрації, проте за її відсутності позивачка ОСОБА_3 встановила замок на кімнату,де раніше проживала відповідачка,зайняла цю кімнату разом з дочкою ОСОБА_6,в іншій кімнаті залишився проживати ОСОБА_5,який зловживав спиртними напоями,вів антисоціальний спосіб життя безхатченка,використовував свою кімнату для зберігання непотрібу з смітників, створив антисанітарні умови, чим позбавили ОСОБА_4 місця для проживання в спірній квартирі і створили перешкоди в користуванні нею, незважаючи на що вона передавала позивачці кошти для оплати за квартиру з урахуванням її реєстрації. З 2007 р.вона постійно доглядає бабусю ОСОБА_7,ІНФОРМАЦІЯ_2, яка потребує такого догляду. В 2008 р.повністю погасила за власний рахунок всі борги по оплаті за квартиру. З огляду на ці поважні причини просила відмовити в позові в повному обсязі.

Представник відповідача адвокат ОСОБА_2 вважає позов незаконним та необгрутнованим, оскільки позивачка свої вимоги не довела доказами ,а фактичні обставини справи підтверджують наявність поважних причин, через які відповідачка  не могла постійно проживати в спірній квартирі, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Третя особа ОСОБА_5П.в процесі розгляду справи позов не підтримав та пояснив, що в спірній квартирі АДРЕСА_2, де він є основним наймачем, зареєстровані члени його сім*ї -дружина ОСОБА_3,їх спільна дочка ОСОБА_6,а також його дочка від попереднього шлюбу ОСОБА_4Під час навчання в інституті ОСОБА_4проживала в спірній квартирі, згодом працевлаштувалась, переїхала до Києва, квартиру  навідувала рідко. В його присутності передавала позивачці ОСОБА_3 кілька разів гроші для оплати за квартиру з урахуванням її реєстрації. Після того, як позивачка ОСОБА_3 встановила замок на одній з кімнат і зайняла її разом з ОСОБА_6, відповідачка не мала спального місця в квартирі. Не заперечував, що використовує займану ним кімнату для зберігання знайденого на смітниках непотрібу,за рахунок якого має заробіток. Вважає, що спір про користування квартирою виник саме через неузгодженість питання про внесення оплати за неї, визнавати відповідачку втратившою право користування спірним житлом вважає несправедливим.

Треті особи СГІРФО, КП «ВРЕЖО-3» направили суду заяви про розгляд справи без участі їхніх представників, представник органу опіки та піклування Шевченківської райадміністрації не з*явився з невідомих причин, викликався належним чином. На підставі ст.169 ЦПК України справа розглянута без участі представників третіх осіб.

Всебічно вивчивши обставини справи,заслухаши пояснення сторін та їхніх представників,допитавши свідків,дослідивши письмові докази в сукупності,суд вважає,що позов заявлений необгрунтвано та задоволенню не підлягає на підставі встановленних фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

Ст.47 Конституції України гарантує кожному право на житло.

Ст.9 ЖК України передбачає,що ніхто не може бути виселений із займаного приміщення,або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку,передбачених законом.

Ст.64 ЖК України передбачено,що члени сім*ї наймача,що проживають разом з ним,користуються нарівні з наймачем усіма правами та несуть усі обов*язки,що випливають з договору найму жилого приміщення.

До членів сім*ї наймача належать дружина наймача,їх діти та батьки.

З матеріалів справи встановлено, що в квартирі АДРЕСА_3 основним наймачем є ОСОБА_5, як члени сім*ї наймача зареєстровані його дружина ОСОБА_3,дочка ОСОБА_6,дочка ОСОБА_4,про що надана довідка ЖЕД КП ВРЄЖО-3 та копії паспортів ОСОБА_3,ОСОБА_5

Відповідачка ОСОБА_4як член сім*ї  наймача ОСОБА_5має рівні з іншими наймачами права в користуванні спірною квартирою.

Як вбачається з позовної заяви та пояснень позивачки в суді, позов нею заявлений та підтриманий з підстав ,передбачених ст.71 ЖК України ,з посиланням на норми якої позивачка просила визнати ОСОБА_4втратившою право користування житловим приміщенням як таку, що не проживала в спірній квартирі більше шести місяців без поважних причин.

Відповідно до ст.71 ЖК України,п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 р.№ 2 «Про деякі питання,що виникають в практиці застосування судами Житлового кодексу України»,по справам про визнання наймача або члена його родини втратившим право користування жилим приміщенням,необхідно з*ясувати причини відсутності відповідача більш ніж встановлені строки.

В разі їх поважності(перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду,внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім*ї тощо)суд може продовжити пропущений строк.

Перевіряючи доводи позивачки суд встановив наступне.

До вересня 2005 р. включно відповідачка ОСОБА_4працювала в м.Запоріжжі та проживала в спірній квартирі, користуючись разом з сестрою ОСОБА_6 ізольованою кімнатою, що підтверджено поясненнями відповідачки, третьої особи ОСОБА_5,довідкою про доходи ОСОБА_4С.в Запорізькій обласній державній телерадіокомпанії.

 В жовтні 2005 р.відповідачка в зв*язку з працевлаштуванням в ПП «Дім ОЛЕН» виїхала на роботу в м.Київ, де офіційно була оформлена з квітня 2006 р.,працювала до  вересня 2009 р.і тимчасово проживала.

Ці обставини підтверджені довідкою з місця роботи відповідачки, довідкою Управління Пенсійного Фонду про отримання відповідачкою доходів за місцем роботи в м.Київ та не оспорювалось учасниками процесу.

Посилання позивачки та її представника на те, що відповідачка добровільно виїхала на роботу за межі м.Запоріжжя, хоча мала можливість працювати та проживати за місцем реєстрації, суд розглядає як не варті на увагу,оскільки відповідно до ст.33,43 Конституції України кожному гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

З пояснень позивачки,свідків ОСОБА_8,ОСОБА_9,ОСОБА_10,ОСОБА_11,ОСОБА_12суд встановив, що з початку 2006 р.позивачка з дочкою ОСОБА_6займають ізольовану кімнату, на якій встановили замок,іншу кімнату займає ОСОБА_5,який створив в ній антисанітарні умови,використовує для зберігання непотрібу з смітників,проживати з ним в одній кімнаті іншим членам сім*ї неможливо.

З наведеного суд дійшов до висновку, що позивачка, яка встановила замок в одній з кімнат спірної квартири, якою раніше користувалась відповідачка, і не передала ключів від неї відповідачці, безпідставно обмежила її право на користування всією квартирою, а кімната ,до якої у відповідачки залишився вільний доступ, з огляду на спосіб життя ОСОБА_5не придатна для спільного з ним користування цією кімнатою.

Доводи позивачки та її представника про те, що за наявності бажання користуватись спірною квартирою відповідачка могла б проживати в одній кімнаті з батьком, користуватись спільно з ним одним двоспальним диваном або встановити додаткове ліжко суд розглядає як позбавлені здорового глузду.

Крім того, особисті речі відповідачки, які залишались в спірній квартирі, позивачкою були приховані, що підтвердив свідок ОСОБА_13, пояснивши суду обставини, за яких ОСОБА_4 намагалася забрати свої речі із спірної квартири в грудні 2008 р., і лише після її звернення до Шевченківського райвідділу позивачка ОСОБА_3 вказала місце на балконі квартири, де ці речі були нею розміщені;судом оглянуто відмовиний матеріал № 8975 від 1.12.2008 р.за заявою ОСОБА_4про прийняття заходів до ОСОБА_3за фактом неповернення її речей.

Посилання позивачки на те, що за період відсутності у спірній квартирі відповідачка не виконувала обов*язків наймача по оплаті за квартиру, спростовані дослідженими судом доказами, а саме поясненнями відповідачки про те, що вона під час перебувань в Запоріжжі у відрядженнях передавала позивачці грошові кошти для внесення комунальних платежів, що підтвердив ОСОБА_5, пояснивши, як в його присутності відповідачка кілька разів передавала позивачці кошти для оплати її частки в  комунальних платежах.

Крім того, відповідачка надала суду квитанцію ЗАТ «Запоріжзв*язоксервіс» від 24.11.2008 р.про оплату нею заборгованості по особовому рахунку спірної квартири в загальній сумі 2532 гр.43 коп.і ці обставини позивачка не спростувала.

Доводи позивачки та її представника про намагання відповідачки створити штучні докази шляхом оплат за квартиру в період розгляду справи суд до уваги не приймає, оскільки оплата була проведена відповідачкою 24.11.2008 р., позов пред*явлений 04.12.2008 р.

З наведеного суд встановив, що відповідачка не відмовлялась від свого права на користування спірним житлом і виконувала обов*язки наймача по оплаті за квартиру.

Також з довідки міської лікарні № 3 м.Запоріжжя від 23.12.2008 р.вбачається, що ОСОБА_7,ІНФОРМАЦІЯ_2, страждає на кілька захворювань і потребує постійного стороннього догляду, який  здійснює онука ОСОБА_3

Покази свідків ОСОБА_8,ОСОБА_9,ОСОБА_10,ОСОБА_11,ОСОБА_12про те, що під час їх відвідувань спірної квартири вони не зустрічали там відповідачку і вважають, що вона не проживала в спірній квартирі тривалий час, не впливають на правильність висновків суду, оскільки причини відсутності відповідачки в спірному житловому приміщенні свідкам невідомі, а сама по собі відсутність наймача в житловому приміщенні не є підставою для втрати права користування цим житлом.

Пояснення третьої особи ОСОБА_6суд до уваги не приймає з огляду на її вік.

Аналізуючи все викладене вище суд встановив, що непроживання відповідачки в спірному жилому приміщенні було обумовлено поважними причинами, зокрема роботою в м.Києві та відрядженнями в різні регіони України, доглядом на ОСОБА_7,ІНФОРМАЦІЯ_2, перешкодами з боку інших наймачів в користуванні спірною квартирою, що є підставами для відмови в задоволенні позову як заявленого необґрунтовано.

Відповідно до ст.88 ЦПК України суд при відмові в задоволенні позову присуджує з позивачки на користь відповідачки судові витрати по оплаті послуг адвоката в сумі 1500 гр., про що надана квитанція.

 На підставі ст.47 Конституції України,ст.9,64,71 ЖК України,ст.3,10,11,57,60,88,212-215,218 ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судові витрати на оплату послуг адвоката в сумі 1500(одна тисяча п*ятсот)гривень.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційну скаргу не буде подано у встановлений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

  Суддя                                    Ю.А.Галущенко