Справа № 530/1996/18

Номер провадження 2/530/1189/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ        

       26 грудня 2018 року Зіньківський районний суд Полтавської області в складі: головуючого-судді Должко С.Р., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача по зустрічному позову ОСОБА_1 підприємства "Агроекологія" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи які не заявляють самостійних вимог: Відділ Держгеокадастру у Зіньківському районі Полтавської області, Зіньківська районна державна адміністрація Полтавської області про внесення змін до договору оренди, про забезпечення зустрічного позову, -

              В С Т А Н О В И В :

23.12.2018 року від представника, ОСОБА_1 підприємства «Агроекологія» надійшла заява про забезпечення зустрічного позову.

Вивчивши наявні матеріали, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає поверненню заявнику із наступних підстав.

Відповідно до ч. 1ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, мають бути спів мірними із заявленими позивачами вимогами.

Відповідно до п.п. 4,5,6 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» - розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи - не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги - інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Особам, які беруть участь у справі - має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов'язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов»язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України № 475/97-ВР від 17.07.1997 р.; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997 р.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року № ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Подана заява про забезпечення позову не відповідає вимогам ч.5 ст.151 ЦПК України, а саме до заяви не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до ст. 153 ЦПК України, при поданні заяви про забезпечення позову без додержання вимог, викладених у ст. 151 ЦПК України, заява повертається заявнику.

       Керуючись ст.ст. 151,155 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву про забезпечення зустрічного позову повернути заявнику ОСОБА_1 підприємству «Агроекологія».

       Ухвала може бути оскаржена на протязі п"ятнадцяти діб з дня її проголошення.

Суддя Зіньківського

районного суду Полтавської області ОСОБА_4