ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3799/18 Справа № 200/1562/18 Суддя у 1-й інстанції - Женеску Е.В. Суддя у 2-й інстанції - Куценко Т. Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді Куценко Т.Р.

суддів - Демченко Е.Л., Макарова М.О.,

за участю секретаря - Кругман А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_1,

на рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 20 вересня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання недійсним наказу про переведення, -

в с т а н о в и л а:

У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання недійсним наказу про переведення /а.с. 1-3/.

Рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 20 вересня 2018 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено /а.с. 87-92/.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позовну заяву /а.с. 94-114/.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при прийнятті рішення не застосував норми закону, які належить застосувати до спірних правовідносин. Зокрема, суд не звернув уваги на порушення відповідачем положень ст.42, 49-2, 184 КзпП України.

В порядку ст.360 ЦПК України ГУ НП в Дніпропетровскій області подало відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, просило залишити рішення без змін /а.с. 150-157/.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що наказом т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Репешко І.В. № 1о/с від 07.11.2015 року призначено ОСОБА_2, яка прибула за переведенням із Міністерства внутрішніх справ, з 07 листопада 2015 року старшим діловодом управління інформаційного забезпечення ГУНП.

Наказом т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Репешко І.В. № 2о/с від 07.11.2015 року старшому діловоду управління інформаційного забезпечення ГУНП ОСОБА_1 надано відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею віку 3-х років, з 8 листопада 2015 року по 24 грудня 2017 року.

Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Репешко І.В. № 352о/с від 09.12.2016 року призначено з 9 грудня 2016 року ОСОБА_1 діловодом канцелярії управління інформаційної підтримки та координації поліції «102» ГУНП, як таку, що перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, звільнивши її з посади старшого діловода управління інформаційного забезпечення ГУНП.

Наказом Голови Національної поліції України «Про затвердження тимчасових штатів органів і підрозділів головних управлінь Національної поліції» від 06.11.2015 № 4 затверджено тимчасові штати органів і підрозділів головних управлінь Національної поліції в Автономній республіці Крим та м. Севастополі, Дніпропетровській, Київській, Полтавській, Черкаській, Чернігівській областях.

Наказом Голови Національної поліції України від 24.10.2016 № 1054/ДСК «Про затвердження штатів Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області» затверджено штати Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області та перелік змін у штатах Національної поліції.

Згідно переліку змін у штатах Національної поліції, затвердженого Наказом Національної поліції 24.10.2016 № 1054/ДСК вбачається, що в Головному управлінні Національної поліції в Дніпропетровській області скасовуються всі тимчасові штати та скорочуються всі посади.

Згідно Штату Апарату Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, затвердженого Наказом Національної поліції 24.10.2016 № 1054/ДСК вбачається, що у штаті канцелярії Управління інформаційної підтримки та координації поліції «102» наявні посади: завідувача канцелярії - 1 посада, діловод - 2 посади.

Наказом т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Грозь О.О. № 3230 від 31.10.2016 року «Про організаційно-штатні питання» оголошено Перелік змін у штатах ГУНП. З вказаного переліку вбачається, що в управлінні інформаційного забезпечення ГУНП в Дніпропетровській області скорочено посаду старшого діловода та натомість уведено посаду діловода.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції керувався тим, що доводи позивача стосовно розбіжності посад старшого діловода канцелярії та діловода канцелярії, на яку її було переведено, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.

Колегія суддів погоджується з таким висновком.

Відповідно до ч.1 ст. 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в т.ч. ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06 листопада 1992 року розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Під змінами в організації виробництва і праці в п. 1 ст. 40 КЗпП України, зокрема, маються на увазі ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Працівника можна звільнити з роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП України, якщо здійснюється ліквідація, реорганізація, перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочується чисельність або штат її працівників. При цьому власне зміни в організації виробництва і праці не є підставою для звільнення. Навіть і конкретні форми змін в організації виробництва і праці реорганізація і перепрофілювання підприємства не є підставами для розірвання трудового договору, якщо не скорочується штат або чисельність працівників.

Визначати чисельність і штатний розпис є правом власника або уповноваженого ним органу. Суд при розгляді спору про поновлення працівника на роботі зобов'язаний перевірити наявність підстав для звільнення (чи мало місце скорочення штату або чисельності працівників). Але він не вправі обговорювати питання про доцільність скорочення чисельності або штату працівників. Причому власник на свій розсуд має право чисельність працівників певної спеціальності та кваліфікації, чисельність одних посад зменшити, здійснити звільнення працівників, одночасно приймаючи рішення про прийняття на роботу працівників іншої спеціальності та кваліфікації, збільшити чисельність інших посад При цьому повинні додержуватися правила щодо переведення звільнених працівників на іншу роботу за наявності вакантних робочих місць (посад) і згоди працівників, а також правила про завчасне сповіщення виборного органу первинної профспілкової організації про звільнення працівників з причин економічного, технологічного, структурного характеру або у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією підприємства.

З наданих сторонами доказів, зокрема наказів Голови Національної поліції України «Про затвердження тимчасових штатів органів і підрозділів головних управлінь Національної поліції» від 06.11.2015 № 4 та № 1054/ДСК від 24.10.2016 року «Про затвердження штатів Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області» убачається, що в ГУНП в Дніпропетровській області дійсно мало місце скорочення штату.

В матеріалах справи наявний акт від 31.10.2016 року «Про відмову від прийняття офіційного попередження», складений комісією у складі начальника сектору УІЗ ГУНП в Дніпропетровській області підполковника поліції Арбекова О.Б., начальника відділу УІЗ ГУНП в Дніпропетровській області підполковника поліції Мерзлого О.І.; начальника відділу УІЗ ГУНП в Дніпропетровській області підполковника поліції Наконечної Т.І.; начальника сектору УІЗ ГУНП в Дніпропетровській області підполковника поліції Літучої О.Е., з якого вбачається, що старший діловод канцелярії управління інформаційного забезпечення ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1 відмовилася приймати офіційне попередження про скорочення на підставі наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 31.10.2016 № 3230 посади старшого діловода канцелярії управління інформаційного забезпечення ГУНП в Дніпропетровській області, на якій вона перебуває.

Голова комісії Арбеков О.Б. та члени комісії телефонували ОСОБА_1 на мобільний телефон за номером НОМЕР_1 та пропонували прибути до управління інформаційного забезпечення ГУНП в Дніпропетровській області для підписання офіційного попередження про скорочення на підставі наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 31.10.2016 № 3230 посади старшого діловода канцелярії управління інформаційного забезпечення ГУНП в Дніпропетровській області. ОСОБА_1 у телефонних розмовах відмовилася прибувати до управління інформаційного забезпечення ГУНП в Дніпропетровській області для підписання офіційного попередження про скорочення, мотивуючи це тим, що вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною, є одинокою матір'ю, яка виховує дитину-інваліда, та її посада не може бути скорочена.

Відповідно до ч.3 ст. 184 КЗпП України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

З метою виконання вимог трудового законодавства, соціального захисту позивача, яка на дату прийняття наказів про зміни у штаті національної поліції перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відповідачем видано наказ № 352о/с від 09.12.2016 року про призначення з 9 грудня 2016 року ОСОБА_1 діловодом канцелярії управління інформаційної підтримки та координації поліції «102» ГУНП.

Доводи апеляційної скарги, що посада діловода канцелярії Управління інформаційної підтримки та координації поліції «102» ГУНП в Дніпропетровській області є нижчою за кваліфікацією та оплатою, ніж посада старшого діловода Управління інформаційного забезпечення ГУНП в Дніпропетровській області, спростовуються наступним.

Відповідно до ч.2,3 ст. 32 КЗпП України переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством. Не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Власник або уповноважений ним орган не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров'я.

Відповідач до суду першої інстанції надав функціональні обов'язки старшого діловода канцелярії УІЗ ГУНП в Дніпропетровській області, затверджені 10.11.2015 року, та функціональні обов'язки діловода канцелярії Управління інформаційної підтримки та координації поліції «102» ГУНП в Дніпропетровській області, затверджені 05.01.2017 року. Дослідивши зазначені докази, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вони не містять суттєвих відмінностей, тому, зміни істотних умов праці позивача не відбулося, змінилась лише назва посади. Крім того, як підтверджується довідкою Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Дніпропетровській області, розмір заробітної плати на посаді діловода канцелярії Управління інформаційної підтримки та координації поліції «102» ГУНП в Дніпропетровській області є не нижчим, ніж заробітна плата на посаді старшого діловода Управління інформаційного забезпечення ГУНП в Дніпропетровській області.

Доводи апеляційної скарги щодо переважного права на залишення на роботі на підставі п.1,2,3 ч2 ст. 42 КЗпП України колегія суддів не приймає до уваги.

Згідно ст.42 КЗпП України при скороченні чисельності або штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається, зокрема: особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання.

Судом встановлено, що у відповідача відсутня інформація про те, що в сім'ї немає інших працівників з самостійним заробітком. Крім того, позивач не повідомляла відповідача про відсутність у її сім'ї осіб із самостійним заробітком під час проведення скорочення. Не надала цих доказів і апеляційному суду.

За таких обставин вимоги позивача про визнання наказу про переведення її на іншу посаду незаконним не знайшли свого підтвердження ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній інстанції.

Обґрунтовуючи своє рішення, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

На підставі викладеного, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги ОСОБА_1, як такі що висновки суду не спростовують, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 20 вересня 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Т.Р. Куценко

Судді: Е.Л.Демченко

М.О.Макаров