Постанова

Іменем України

20 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 295/4435/14-ц

провадження № 61-1832св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: КоротунаВ. М. (суддя-доповідач), Курило В. П.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк «Правекс-Банк»,

представник позивача - Лавошник Ганна Володимирівна,

відповідачі: ОСОБА_5, товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Поліські зорі»,

представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 07 листопада 2016 року в складі колегії суддів Коломієць О. С., Жигановської О. С., Якухно О. М.,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2016 року ОСОБА_5 звернулася до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Житомирської області від 13 листопада 2015 року.

Як на нововиявлену обставину ОСОБА_5 посилалася на лист Національного Банку України № 20-0004/71593, який вона отримала 29 серпня 2016 року, в якому було зазначено про те, що станом на 25 серпня 2016 року в Єдиній інформаційній системі «Реєстр позичальників» відсутня інформація щодо простроченої заборгованості ОСОБА_5 перед банками України. Разом з тим, станом на 01 жовтня 2011 року ПАТ КБ «Правекс-Банк» є учасником Єдиної інформаційної системи «Реєстр позичальників, а тому зобов'язаний забезпечувати своєчасне подання до вказаного реєстру достовірної інформації про позичальників, які мають прострочену заборгованість за кредитними коштами, які надані Банком.

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 07 листопада 2016 року заяву ОСОБА_5 про перегляд рішення Апеляційного суду Житомирської області від 13 листопада 2015 року за нововиявленими обставинами залишено без задоволення.

Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що вказані заявником обставини не є нововиявленими у розумінні пункту 1 частини другої статті 361 ЦПК України (у редакції, чинній на момент розгляду справи судами попередніх інстанцій).

У листопаді 2016 рокуОСОБА_5подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала не відповідає засадам законності і обґрунтованості, постановлена з порушенням норм процесуального права та є помилковою.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України ця справа передана до Касаційного цивільного суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень статті 361 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи), рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами. Вказана норма передбачає чітко підстави для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами, зокрема: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що апеляційний суд обґрунтовано залишив заяву ОСОБА_5 без задоволення, оскільки обставина на яку посилається заявник, а саме - лист Національного Банку України № 20-0004/71593, який вона отримала 29 серпня 2016 року, не є нововиявленою у розумінні пункту 1 частини другої статті 361 ЦПК України (у редакції, чинній на момент розгляду справи судами попередніх інстанцій).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_5залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 07 листопада 2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

В. П.Курило

М. Є.Червинська