Номер провадження: 22-ц/785/3664/18

Номер справи місцевого суду: 509/4969/17

Головуючий у першій інстанції Кириченко П. Л.

Доповідач Кононенко Н. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області, у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого: Кононенко Н.А.

суддів: Гірняк Л.А., Сегеда С.М.,

за участю секретаря: Лопотан В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за заявою головного державного виконавця Овідіопольського РВ ДВС ГТУЮ в Одеській області О.О. Боєвої про звернення стягнення на майно боржника ОСОБА_3 незареєстроване в установленому законом порядку, за апеляційною скаргою Головного державного виконавця Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Боєвої Ольги Олегівни на ухвалу Овідіопольського районного суду одеської області від 22 грудня 2017 року, -

встановив:

13 грудня 2017 року головний державний виконавець Овідіопольського РВ ДВС ГТУЮ в Одеській області О.О. Боєва звернулася до Овідіопольського районного суду Одеської області з заявою про звернення стягнення на майно боржника ОСОБА_3

Просить винести рішення, яким дозволити звернення стягнення на майно боржника, яке фактично належить ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, але не зареєстроване ним в установленому законом порядку, а саме: на земельну ділянку площею 0,050 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 яка є іпотечним майном ПАТ «ОТП Факторинг України» у виконавчому провадженні №54590014 при примусовому виконанні виконавчого напису приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Іллічової Н.А. №11 від 03.01.2009 року про звернення стягнення на земельну ділянку площею 0,050 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Свої вимоги мотивує наступним. У Овідіопольському РВ ДВС ГТУЮ в Одеській області на виконанні перебуває виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого напису приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Іллічової Н.А. №11 від 03.01.2009 року про звернення стягнення на земельну ділянку площею 0,050 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Зазначений документ на виконанні перебуває в дев'яте.

Державний виконавець керується ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої, у разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано у встановленому законом порядку, державний виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 22 грудня 2017 року у задоволенні подання головного державного виконавця Овідіопольського РВ ДВС ГТУЮ в Одеській області про звернення стягнення на майно боржника ОСОБА_3 незареєстроване в установленому законом порядку - відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, головний державний виконавець Овідіопольського РВ ДВС ГТУЮ в Одеській області О.О. Боєва подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати ухвалу Овідіопольського районного суду одеської області від 22 грудня 2017 року, та повернути справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В судове засідання, призначене на 13 грудня 2018 року, сторони не з'явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Залишаючи без задоволення заяву головного державного виконавця О.О. Боєвої, районний суд виходив з того, що державний виконавець не виконав всі необхідні примусові дії щодо виконання виконавчого напису, а саме: не зробив опис земельної ділянки, не провів оцінку майна боржника та не встановив його матеріальне становище, тощо.Також в обґрунтування прийнятого рішення районний суд посилається на ст. 443 ЦПК України, згідно з якою питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця.

Однак, з такими висновками суду погодитись не можна, з огляду на наступні обставини.

Судом встановлено, що у боржника ОСОБА_3 існує заборгованість за кредитним договором у розмірі 524 492,32 грн.

03 січня 2009 року виконавчим написом, зареєстрованим у реєстрі за №11 та посвідченим Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, було звернуто стягнення на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 що була набута у власність ОСОБА_3, згідно договору купівлі-продажу, у забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №ML-507/069/2008 від 29 липня 2008 року із Закритим Акціонерним Товариством «ОТП Банк», а саме: погашення суми заборгованості у розмірі 524 492, 32 грн.

13 грудня 2017 року головний державний виконавець Овідіопольського РВ ДВС ГТУЮ в Одеській області О.О. Боєва звернулася до Овідіопольського районного суду Одеської області з заявою про звернення стягнення на вказану земельну ділянку, в якості майна боржника Аврамця В.Є.

Відповідно до ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник. У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Виходячи із вищезазначеного, апеляційний суд погоджується із доводами апелянта та приходить до висновку про те, що позиція районного суду, що державним виконавцем не виконані всі необхідні примусові дії щодо виконання виконавчого напису, а саме не зроблено опис земельної ділянки, не проведено оцінку майна боржника та не встановлено його матеріальне становище, - є хибною, оскільки зазначені вимоги стосуються майна, щодо якого у боржника наявні правовстановлюючі документи, тоді як головний державний виконавець звернувся до суду саме з приводу того, що майно боржника не зареєстроване у встановленому порядку.

Також, апеляційний суд приймає до уваги доводи апелянта про те, що районним судом при винесенні ухвали від 22 грудня 2017 року помилково було застосовано ст. 443 ЦПК України.

Так, відповідно до ст. 443 ЦПК України, питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця. Суд у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб. Неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.

З положень вказаної статті вбачається, що вона регулює інші відносини, ніж ті, які є предметом даної цивільної справи.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що апелянт надав суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваної ухвали суду.

Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про те, що оскаржувана ухвала суду не відповідає зазначеним вимогам, доводи апеляційної скарги її спростовують, оскільки ухвалу постановлено з порушенням норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, як то передбачено п.4 ч.1 ст. 379 ЦПК України.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У зв'язку з цим, апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржувану ухвалу суду скасувати в частині повернення позивачеві позовної заяви про позбавлення батьківських прав і прийняти постанову, якою направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Головного державного виконавця Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Боєвої Ольги Олегівни - задовольнити.

Ухвалу Овідіопольського районного суду одеської області від 22 грудня 2017 року скасувати, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Судді апеляційного суду Одеської області:

Н.А. Кононенко

Л.А. Гірняк

С.М. Сегеда