ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

"26" грудня 2018 р.  м. Одеса Справа № 34-16/17-3683-2011

Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Цісельський К.О.,

за участю представників учасників справи:

від скаржника: ОСОБА_1,

від боржника: не з’явився,

від органу ДВС: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

зареєстровану 08.11.2018 р. за вх. № 2-5560/18

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Компанія ,,НІКО-ТАЙС” на бездіяльність державного виконавця Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області

по справі № 34-16/17-3683-2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Корпорація ,,Агросинтез”

до Приватного підприємства ,,Анастасія-Г”

про стягнення 1457066,33 грн,

встановив:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.12.2011 р. по справі № 34-16/17-3683-2011 позов Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Корпорація ,,Агросинтез” задоволено частково, стягнуто з Приватного підприємства ,,Анастасія-Г” 704815,01 грн основного боргу, 17361,63 грн пені, 454689,01 грн штрафу за порушення термінів оплати, 37890,75 грн штрафу за порушення строків передачі оформленого екземпляру договору застави, 204419,18 грн процентів за користування чужими грошовими коштами, 14191,75 грн витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн витрат на ІТЗ судового процесу.

26.12.2011 р. Господарським судом Одеської області на виконання вказаного рішення видано відповідний наказ.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.04.2013 р. здійснено заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні при примусовому виконанні наказу Господарського суду Одеської області по справі № 34-16/17-3683-2011 від 26.12.2011 р., а саме Товариство з обмеженою відповідальністю „Корпорація „Агросинтез” замінено його правонаступником – Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія ,,НІКО-ТАЙС”.

08.11.2018 р. Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Компанія ,,НІКО-ТАЙС” подало до суду скаргу (зареєстрована за вх. № 2-5560/18) на бездіяльність державного виконавця Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, згідно якої просить:

-          визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області у виконавчому провадженні № 51153845 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 26.12.2011 р. по справі № 34-16/17-3683-2011, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 51153845 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 26.12.2011 р. по справі № 34-16/17-3683-2011 із врахуванням норм Закону України ,,Про виконавче провадження”, та котрі були б направлені та свідчили б про перевірку майнового стану та його примусове виконання;

-          зобов’язати державного виконавця або іншу посадову особу Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 51153845 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 26.12.2011 р. по справі № 34-16/17-3683-2011 із врахуванням ст.ст.10,18,26,48 Закону України ,,Про виконавче провадження”, та котрі були б направлені та свідчили б про перевірку майнового стану та примусове виконання наказу Господарського суду Одеської області від 26.12.2011 р. по справі № 34-16/17-3683-2011;

-          зобов’язати державного виконавця або іншу посадову особу Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області внести всі документи, які стосуються виконавчого провадження № 51153845, щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 26.12.2011 р. по справі № 34-16/17-3683-2011 до автоматизованої системи виконавчого провадження;

-          стягнути з Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Компанія ,,НІКО-ТАЙС” витрати на правничу допомогу в розмірі 2460,00 грн згідно договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 01.08.2018 р. № 01-08-2018.

В обґрунтування скарги Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Компанія ,,НІКО-ТАЙС” посилається на приписи ст.19 Конституції України, ст.ст.1,8,13,18,48 Закону України ,,Про виконавче провадження” та зазначає наступне.

Наказ Господарського суду Одеської області від 26.11.2011 р. по справі № 34-16/17-3683-2011 до теперішнього часу не виконаний. При цьому відповідно до відомостей, які містяться на офіційному веб-сайті автоматизованої системи виконавчих проваджень, належних, допустимих та об’єктивних виконавчих дій не вчинено, зокрема в період з 30.07.2018 р. по 03.11.2018 р. органом ДВС всупереч вимогам Закону України ,,Про виконавче провадження”:

-          не виявлено та не накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на поточних рахунках, відкритих у банківських та фінансових установах на ім’я боржника;

-          не направлено запити до компетентних органів з метою з’ясування наявності у власності боржника рухомого та/або нерухомого майна, в т.ч. земельних ділянок;

-          не здійснено заходи щодо виявлення посівів с/г культур, котрі знаходяться на земельних ділянках, що перебувають в оренді (користуванні) чи власності боржника;

-          не здійснено вихід за місцем знаходженням земельних ділянок, що знаходяться в оренді (користуванні) чи власності боржника, з метою встановлення факту посіву с/г культур, не звернуто стягнення на посіви с/г культур, котрі знаходяться на земельних ділянках, що перебувають в оренді (користуванні) чи власності боржника;

-          не винесено постанову, якою боржника попереджено про відповідальність за пошкодження (знищення) належного йому майна;

-          не витребувано від органу доходів і зборів (фіскальних органів) інформації про: сумарні доходи боржника за результатами діяльності протягом 2016-2018 рр.; перебування боржника серед платників земельного податку, інших загальнодержавних та місцевих податків і зборів; наявність дебіторської заборгованості боржника; здійснення боржником митного оформлення зовнішньоекономічних операцій (експорт/імпорт товарів тощо); надання копій податкової звітності; надання інформації щодо суб’єктів, відповідно до правовідносин із котрими боржник виступає податковим агентом; наявність заборгованості по будь-яким податкам;

-          не витребувано у компетентного органу відомості щодо наявності або відсутності виданих боржником довіреностей на ім’я третіх осіб на право користування належним боржнику рухомим майном;

-          не зроблено запитів до баз даних про здане боржником зерно;

-          не направлено до територіальних органів Фонду соціального страхування України запити з метою встановлення наявності фінансування боржника;

-          не витребувано відомості щодо наявності або відсутності у базах даних інформації про видані боржником аграрні розписки, а також відомості про майно та осіб, що є боржниками і кредиторами за такими розписками;

-          не направлено до районного відділу статистики вимогу надати державному виконавцю: інформацію про наявність та рух основних засобів боржника; статистичного спостереження сільськогосподарської діяльності боржника за формами звітності;

-          не витребувано від компетентного органу відомості щодо наявності або відсутності у Єдиному державному реєстрі тварин боржника серед власників тварин (худоби);

-          не направлено запити до Державної авіаційної служби України для підтвердження наявності у власності боржника повітряних суден;

-          не направлено запити до управлінь Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю для з’ясування наявності у них інформації про видачу і реєстрацію боржником дозвільних документів та ліцензій на провадження господарської діяльності, пов’язаної зі створенням об’єктів архітектури;

-          не направлено до компетентних органів запити про наявність у боржника прав інтелектуальної власності;

-          не направлено запити до Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті про наявність у власності боржника суден;

-          не направлено запити до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про наявність боржника серед власників, які володіють 10% і більше пакетів акцій емітентів;

-          не направлено запити до Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України про наявність боржника серед власників великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, підіймальних споруд, парових та водогрійних котлів, посудин, що працюють під тиском пари, трубопроводів пари та гарячої води;

-          не направлено запити до компетентних органів про наявність боржника серед власників залізничного транспорту;

-          не вжито заходів щодо звернення до відділів державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційних служб Головного управління юстиції Міністерства юстиції України та до управлінь Державної міграційної служби України з метою встановлення факту перебування боржника серед власників (засновників) суб’єктів господарювання;

-          не направлено звернення до відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців головного управління юстиції з метою встановлення ідентифікуючих ознак керівника боржника;

-          не направлено до Державної прикордонної служби України запитів з метою з’ясування факту перетинання керівником боржника державного кордону України, частоти (періодичності) його здійснення;

-          не направлено керівнику боржника вимогу про з’явлення до органу ДВС та надання документів, котрі підтверджують або спростовують можливість виконання виконавчого документу;

-          не вжито заходів щодо підготовки до суду подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника;

-          не направлено звернення до правоохоронних органів із поданням про притягнення до кримінальної відповідальності керівника боржника за невиконання рішення суду, перешкоджання при його виконанні та ухилення від його виконання;

-          не вчинено будь-які інші дії, направлені на виконання наказу суду.

Окремо скаржник звертає увагу суду на те, що перевірка майнового стану боржника мала здійснюватись органом ДВС не рідше одного разу на кожні три місяці з моменту відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2018 р. зазначену скаргу по справі № 34-16/17-3683-2011 передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Лічману Л.В.

Згідно з ч.ч.1 та 2 ст.342 ГПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.11.2018 р. прийнято скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Компанія ,,НІКО-ТАЙС” на бездіяльність державного виконавця Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області до розгляду, призначено розгляд скарги в засіданні суду на 19.11.2018 р. з повідомленням учасників справи про час і місце проведення судового засідання, відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю ,,Компанія ,,НІКО-ТАЙС” у задоволенні письмового клопотання про участь в режимі відеоконференції у судовому засіданні, призначеному на 19.11.2018 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.11.2018 р. судом з власної ініціативи продовжено строк розгляду скарги на 30 днів до 19.12.2018 р., оскільки існувала необхідність суду, скаржнику та боржнику ознайомитись з великими за обсягом запереченнями органу ДВС на скаргу, відкладено судове засідання для розгляду скарги на 18.12.2018 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.11.2018 р. письмове клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Компанія ,,НІКО-ТАЙС” про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено, доручено Господарському суду Київської області забезпечити проведення судового засідання для розгляду скарги по справі № 34-16/17-3683-2011, призначеного на 18.12.2018 р., в режимі відеоконференції.

Учасники справи повідомлені про час і місце проведення засідань господарського суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення та розписками представників скаржника та органу ДВС. При цьому Приватне підприємство ,,Анастасія-Г” з невідомих причин не скористалось наданим правом на участь у судових засіданнях та свою позицію з приводу спірних правовідносин не повідомило.

Татарбунарський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області у запереченнях на скаргу просить у її задоволенні відмовити, т.я. державним виконавцем своєчасно та в повному обсязі вжито заходи щодо примусового виконання рішення, передбачені Законом України ,,Про виконавче провадження” та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, проте вони (заходи) не виявились результативними з причин, не залежних від виконавця.

При цьому орган ДВС вказує, що за період перебування на примусовому виконані наказу від 26.11.2011 р. № 34-16/17-3683-2011, тобто більше 2 років, стягувач жодного разу не звертався до відділу для ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, хоча має відповідне право, та не сприяє у здійсненні спільної перевірки майнового стану згідно ст.19 Закону України ,,Про виконавче провадження”, натомість постійно оскаржує дії державного виконавця.

Крім того Татарбунарський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області повідомляє, що твердження скаржника про відсутність на офіційному веб-сайті автоматизованої системи виконавчих проваджень доказів вжиття державним виконавцем усіх передбачених законом заходів, спрямованих на вчасне і повне виконання судового рішення суду, не відповідають дійсності, адже державним виконавцем 06.08.2018 р. та 07.08.2018 р. відскановано та внесено усі документи, які стосуються виконавчого провадження, до автоматизованої системи виконавчого провадження, про що свідчать надані ним скріншоти. Претензії щодо неналежного доступу до документів, які містяться в автоматизованій системі виконавчих проваджень, Товариству з обмеженою відповідальністю ,,Компанія ,,НІКО-ТАЙС” слід направляти до осіб, які відповідають за її належне обслуговування.

В судовому засіданні 18.12.2018 р. представник скаржника підтримав доводи скарги, надавши в т.ч. додаткові письмові пояснення, в той час як представник органу ДВС проти задоволення скарги заперечив.

Розглянувши скаргу на бездіяльність органу ДВС, перевіривши відповідність зазначених в ній тверджень фактичним обставинам справи та нормам українського законодавства, господарський суд дійшов висновку, що у задоволенні скарги слід відмовити з огляду на таке.

Згідно ст.339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою старшого державного виконавця Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 20.05.2016 р. відкрито виконавче провадження № 51153845 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 26.12.2011 р. по справі № 34-16/17-3683-2011.

Постановою заступника начальника Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 30.07.2018 р. за наслідками визнання незаконною в судовому порядку постанови органу ДВС про повернення виконавчого документа стягувачу відновлено виконавче провадження № 51153845 щодо примусового виконання вказаного наказу суду.

Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Компанія ,,НІКО-ТАЙС” до виконавчої служби подало декілька клопотань від 04.08.2018 р., за змістом яких просило: вчинити виконавчі дії у виконавчому провадженні № 51153845, зокрема шляхом направлення запитів до компетентних органів з метою отримання від них інформації про боржника та його майно; надати стягувачу інформацію з копіями доказів, що підтверджують вжиття заходів примусового виконання.

Вказуючи на те, що ці клопотання стягувача фактично залишені без уваги, останній звернувся до господарського суду зі скаргою на бездіяльність органу ДВС.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 чинного Закону України ,,Про виконавче провадження” визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) – сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктами 1, 4 ч.1 ст.8 Закону України ,,Про виконавче провадження” встановлено, що реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України…; рішення виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження. У разі тимчасової відсутності доступу до автоматизованої системи допускається виготовлення документів на паперових носіях з подальшим обов’язковим внесенням їх до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня після відновлення її роботи.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.18 Закону України ,,Про виконавче провадження” виконавець зобов’язаний: вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання… Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у т.ч. конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у т.ч. електронних...

Згідно ч.2 ст.36 Закону України ,,Про виконавче провадження” розшук боржника-юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

За правилами ч.8 ст.48 Закону України ,,Про виконавче провадження” виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні – щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці – щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Проаналізувавши наведені положення спеціального законодавства, а також зміст наданих органом ДВС доказів, господарський суд вважає, що державним виконавцем своєчасно та в повному обсязі вживались передбачені законом заходи примусового виконання рішень, а також вносились відомості про їх вжиття до автоматизованої системи виконавчих проваджень.

До вказаного висновку суд дійшов, з’ясувавши, що державним виконавцем на виконання клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Компанія ,,НІКО-ТАЙС” або з власної ініціативи направлялись письмові запити для виявлення майна боржника, а також вчинялись інші дії, направлені на примусове виконання судового рішення, шляхом: здійснення виклику керівника ПП ,,Анастасія-Г”; оформлення листів до Головного управління статистики в Одеській області, Відділу статистики у Саратському районі, Державної авіаційної служби України, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, ДП ,,Національні інформсистеми”, ДП ,,Аграрні реєстри”, Територіального сервісного центру № 5145, Головного Управління Держпродспоживслужби в Одеській області, АТ ,,ОТП БАНК”, ПАТ ,,ОСОБА_3”, АТ ,,ОСОБА_4 МКБ” (двічі), ПАТ ,,ПРАВЕКС-БАНК” (двічі), ПАТ ,,ПУМБ” (двічі), ДП ,,Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин” (двічі), Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області (двічі), Відділу у Татарбунарському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, Управління аграрної політики (двічі), Державної служби інтелектуальної власності України, Українського центру інноватики та патентно-інформаційних послуг, Філії ,,Центр транспортного сервису ,,Ліски” ПАТ ,,Українська залізниця”, Філії ,,Головний інформаційно-обчислювальний центр ПАТ ,,Українська залізниця”, Міністерства інфраструктури України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України, Міністерства доходів і зборів України, ДП ,,Держреєстри України”, Державної фіскальної служби України, Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті.

Вказані органи надали відповіді про те, що: у ПП ,,Анастасія-Г” відсутнє майно, на яке можна звернути стягнення; боржником не зареєстровано інформацію для державного статистичного спостереження сільськогосподарської діяльності; боржник не зберігає зерно на зернових складах, підключених до основного реєстру складських документів на зерно; ПП ,,Анастасія-Г” впродовж 2017-2018 рр. до управління статистики у Саратському районі не подавало жодного статистичного спостереження; за даними інформаційних систем центрального рівня ДФС станом на 09.10.2018 р. ПП ,,Анастасія-Г” перебуває на обліку в Арцизькій ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області як платник податків за основним місцем обліку, свідоцтво платника податку на додану вартість анульовано за ініціативою платника 21.11.2011 р.; за даними інформаційних систем ДФС в період з 01.12.2011 р. по 09.10.2018 р. ПП ,,Анастасія-Г” до контролюючого органу не подавало податкові декларації, розрахунки, звіти, на підставі яких здійснюється нарахування або сплата податкового зобов’язання, відображаються обсяги операцій, доходів, щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника від обов’язку нарахування і сплати податку або збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого на користь платників податків-фізичних осіб, суми утриманого та сплаченого податку; об’єктів промислової власності, що належать ПП ,,Анастасія-Г”, не виявлено; в довіднику власників вантажних вагонів держав-учасників співдружності боржник відсутній; ПП ,,Анастасія-Г” не є власником залізничного рухомого складу; боржник серед власників, які володіють акціями приватних та публічних акціонерних товариств, відсутній; ПП ,,Анастасія-Г” відсутнє у базі даних Реєстру аграрних розписок; за боржником не зареєстровані транспортні засоби (автомобілі, самохідні машини, мотоцикли тощо), об’єкти нерухомого майна (споруди, будівлі), трактори, комбайни, інші сільськогосподарські машини та техніка.

Крім того органом ДВС одинадцять разів (в період з 30.07.2018 р. по 12.11.2018 р.) направлялись запити до Державної фіскальної служби України з метою з’ясування номерів рахунків, відкритих боржником. У відповідь повідомлено, що у боржника є відкритий рахунок у АТ ,,ОСОБА_5 АВАЛЬ”, на який вже накладено арешт відповідно до постанови № 32904946 від 25.02.2013 р.

Також з наданих Татарбунарським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області документів вбачається, що: згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно воно за боржником не зареєстровано; державним виконавцем арештовано майно боржника та оголошено заборону його відчуження; ОСОБА_6 як директор боржника ознайомлена зі ст.382 КК України та попереджена про кримінальну відповідальність за невиконання судового рішення; за поданням державного виконавця судом тимчасово обмежено керівника боржника у праві виїзду за межі України; державним виконавцем направлено до поліції матеріали з метою порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст.382 КК України за умисне невиконання рішення суду, за наслідками розгляду яких кримінальне провадження закрито в зв’язку з встановленням відсутності ознак кримінального правопорушення; згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, статуту ПП ,,Анастасія-Г” засновники не несуть відповідальність за зобов’язаннями підприємства своїм майном; за результатами здійснених виходів державного виконавця за адресою, вказаною в виконавчому документі, майна боржника або його керівника не виявлено.

Відомості про всі вчинені виконавцем дії внесено до автоматизованої системи виконавчих проваджень, про що свідчать додані до заперечень на скаргу скріншоти з цієї системи.

Враховуючи викладене, господарський суд вказує, що дослідженими вище доказами не підтверджено бездіяльність державного виконавця чи порушення ним строків вчинення виконавчих дій, у зв’язку з чим у задоволенні скарги слід відмовити.

Судові витрати (оплата послуг адвоката), пов’язані з розглядом скарги, суд з урахуванням відмови в її задоволенні покладає на Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Компанія ,,НІКО-ТАЙС”.

Керуючись ст.ст.233-235,339,342,343 ГПК України, постановив:

У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Компанія ,,НІКО-ТАЙС” (зареєстрована 08.11.2018 р. за вх. № 2-5560/18) на бездіяльність державного виконавця Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області по справі № 34-16/17-3683-2011 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення і може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 26 грудня 2018 р.

Суддя                                                                                        Л.В. Лічман