18.12.2018

Справа №489/4914/17

Провадження №2/489/629/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2018 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого - судді Рум'янцевої Н.О.,

із секретарем судового засідання - Животовою А.В.,

за участю: представник позивача -Капцової Н.В., представників відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №646/112-К112 від 16.03.2007 року (далі - кредитний договір) по кредиту та процентам за його використання в розмірі 467675,42 доларів США та пені за прострочення строків повернення кредиту та сплати процентів у сумі 2962233,75 грн., оскільки останній не виконує зобов'язань за кредитним договором.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі у зв'язку з пропуском строку позовної давності. Зазначає, що станій платіж за кредитним договором позичальник здійснив 11.03.2011 року. 07 лютого 2018 року позивачем заявлено клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів начебто сплату ОСОБА_5 19797,94 доларів США, що еквівалентно 532085,10 грн., але ОСОБА_5 не сплачував заборгованість. Сума грошових коштів, яка була перерахована на рахунок ОСОБА_5 є сумою грошових коштів перерахованих від ГТУЮ у Миколаївській області на підставі розпорядження № 53228284 начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області. Відповідно до розпорядження № 53228284 грошові кошти у сумі 59386,40, що надійшли 09.10.2017 року на рахунок за обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого документа № 489/1681/16-ц, виданого 04.11.2016 року Ленінським районним судом м. Миколаєва про стягнення грошових коштів з ОСОБА_5 перераховані 532085,27 грн. ПАТ «Укрсоцбанк» за виконавчим провадженням в АСВП № 53228284. Фактично позивач додав до матеріалів справи підтвердження перерахування грошових коштів відділом примусового виконання рішень за іншим рішенням суду та за іншим виконавчим провадженням. Позивач фактично пропустив строк позовної давності, у зв'язку з чим просить застосувати строк позовної давності.

Від позивача надійшла відповідь на відзив. відповідно до якого позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Зазначає, що з наведених у відзиві висновками про пропуск строку позовної давності банк не погоджується через їх невідповідність дійсним обставинам справи. Банком та відповідачем зафіксовано розмір непогашеної станом на 06.06.2014 року заборгованості за кредитом у розмірі 222328,00 доларів США та нарахованими процентами в сумі 153216,83 доларів США, змінено графік погашення заборгованості, а саме встановлено суму щомісячного платежу за кредитним договором та відстроченими процентами з 10.2014 року по 02.2017 року по 7410,93 доларів США та по 5107,23 доларів США відповідно, 03.2017 року - 7410,03 доларів США та 5107,16 доларів США відповідно; змінено процентну ставку, а саме, встановлено на період з 06.06.2014 по 04.10.2014 - 1% річних, з 05.10.2014 - 13,5 % річних. З огляду на те, що перші прострочені платежі по кредиту та відстроченим процентам, графік погашення, яких встановлено Договором про внесення змін до кредитного договору № 4 від 06.06.2014 року і вимоги по стягненню яких були заявлені банком у своєму позові до відповідача, не були сплачені по строку 10.10.2014 року і є простроченими з 11.10.2014 року, строк позовної давності для вимог по їх стягненню становить з 11.10.2014 року по 10.10.2017 року. А отже, строк позовної давності позивачем не пропущений, а відтак підстави для їх застосування, та, як наслідок, для відмови у задоволенні позову банку - відсутні. Крім того, грошові кошти, які отримані банком в межах виконавчого провадження № 53228284 - це грошові кошти від реалізації предмета іпотеки. Подаючи докази погашення частини прострочених процентів за кредитним договором на загальну суму 19797,94 доларів США, яке мало місце 30.10.2017 року, банк не приховував та не заперечує, що це погашення відбулося за рахунок коштів від продажу заставного майна в ході примусового виконання судового рішення відносно відповідача. 28.05.2014 року відповідачем надано нотаріальну довіреність, в якій зазначено про його вільне волевиявлення на продаж свого майна за ціною у гривневому еквіваленті не нижче 16500, 00 доларів США на дату видачі довіреності за офіційним курсом НБУ задля погашення заборгованості за кредитним договором.

Від представника відповідача надійшли пояснення на відповідь на відзив. відповідно до п. 2.2 договору про внесення змін № 4 від 06.06.2014 року встановлено процентну ставку за користування кредитом у розмірі 1 % річних протягом чотиримісячного строку з дати підписання цього договору про внесення змін. Отже, відповідач повинен був сплачувати відсотки за користування кредитом у період з 06.06.2014 року по 04.10.2014 року - 1% річних. Так, заборгованість по сплаті за договором про внесення змін № 4 від 06.06.2014 року виникла вже після 11.07.2014 року, а тому позивач пропустив строк позовної давності. Що стосується вільного волевиявлення на продаж майна відповідача, то позивач додав до відповіді на відзив копію нотаріально посвідченої довіреності. Відповідно до довіреності строк її дії з 28.05.2014 року по 28.09.2014 року відповідно до акта реалізації майна відповідача від 23.10.2017 року майно відповідача реалізовано у жовтні 2017 року. фактично згоду на реалізацію майна відповідач надав лише у 2014 році, а реалізовано майно в 2017 року без будь-якої згоди з боку відповідача.

З'ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

16 березня 2007 року між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір №646/112-К112, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику грошові кошти в межах максимального ліміту заборгованості до 250000,00 доларів США на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання (споживчі потреби) зі сплатою 12,5 процентів річних та комісій з кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом до 15 березня 2017 року (п. 1.1, п. 1.2 кредитного договору).

Пунктом 4.2 кредитного договору визначено, що у разі прострочення позичальником терміну сплати комісії за оформлення кредитної справи та відкриття позичкового рахунку, визначеного в п. 3.3.14 цього договору, строків сплати процентів, визначених п. 2.4 цього договору, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених п. п. 1.1, 2.6.3, 3.2.3, 4.4, 5.4 цього договору позичальник сплачує кредиторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасної сплаченої суми за кожний день прострочки, що діє у цей період.

Додатковою угодою №1 від 14 червня 2007 року збільшено максимальний ліміт заборгованості до 373647,00 доларів США, а додатковою угодою №2 від 14 лютого 2008 року зменшено максимальний ліміт заборгованості до 250000,00 доларів США (а.с. 11, 12).

Як вбачається із договору про внесення змін №3 від 06 червня 2014 року, кредитний договір викладено в новій редакції, зменшено максимальний ліміт заборгованості до 222328,00 доларів США, процентну ставку встановлено в розмірі 13,5% річних (а.с. 13-19).

Договором про внесення змін №4 від 06 червня 2014 року змінено графік погашення кредиту, встановлено суму щомісячного платежу за кредитом та відстроченими процентами з 01.10.2014 року по 01.02.2017 року (до 10 кожного місяця включно) - по 7410,93 доларів США та по 5107,23 доларів США відповідно, 01.03.2017 року - 7410,03 доларів США та 5107,16 доларів США відповідно, а також змінено процентну ставку та встановлено на період з 06.06.2014 року по 04.10.2014 року - 1% річних, з 05.10.2014 року - 13,5% річних (а.с. 20-21).

Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав, ОСОБА_5 було відкрито позичковий рахунок в Банку та надано транші кредиту на загальну суму 369481,00 доларів США, про що свідчать заяви на видачу готівки та меморіальний валютний ордер та виписки по особовому рахунку (а.с. 22-28, 29, 30-32).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку станом на 04 жовтня 2017 року, сума заборгованості відповідача ОСОБА_5 за кредитним договором складає 579240,19 доларів США, що за курсом станом на 10 жовтня 2017 року (1 долар США = 26,551695 грн.) еквівалентно 15379808,86 грн., з яких: сума заборгованості за кредитом - 222328,00 доларів США, що еквівалентно 5903185,25 грн., сума заборгованості за відсотками - 245347,42 доларів США, що еквівалентно 6514389,86 грн., пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 1304144,65 грн., пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 1658089,10 грн.

Відповідно до висновку експерта № 34 від 27.08.2018 року Миколаївського науково-дослідного експертно - криміналістичного центу МВС України, згідно наданих документів, реальний розмір заборгованості по кредитному договору, Додаткової угоди № 1 від 16.03.2007 року до кредитного договору, Додаткової угоди № 2 від 14.02.2008 року до кредитного договору, Договору № 3 від 06.06.2014 року, Додатку № 1 до договору про внесення змін № 4 до договору кредиту про встановлення графіку погашення кредиту та графіку погашення процентів від 06.06.2014 року по тілу кредиту, відсотках за користування кредитом, комісії та пені, враховуючи усі сплачені в рахунок погашення заборгованості суми станом на 10.10.2017 року, становить: - заборгованість за тілом кредиту станом на 10.10.2017 року становить - 222306,09 доларів США, або еквівалент в гривнях по офіційному курсу станом на 10.10.2017 року (26,551695 грн. за 1 долар США) у сумі - 5902603,50 грн.; заборгованість за відсотками станом на 10.10.2017 року становить - 245738,11 доларів США, або еквівалент в гривнях по офіційному курсу станом на 10.10.2017 року (26,551695 грн. за 1 долар США) у сумі - 6524763,35 грн.; сума пені за несвоєчасне погашення тіла кредиту за період часу з 05.10.2016 року по 04.10.2017 року становить 49117,19 доларів США, або у еквіваленті офіційного курсу НБУ станом на 10.10.2017 року становить - 1304144,65 грн.; сума пені за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитом за період часу з 05.10.2016 року по 04.10.2017 року становить 62447,58 доларів США або у еквіваленті офіційного курсу НБУ станом на 10.10.2017 року становить - 1658089,10 грн. Згідно наданих документів, наданий до матеріалів позовної заяви ПАТ «Укрсоцбанк» розрахунок заборгованості умовам зазначених договорів та додатків та графіку погашення кредиту та процентів, станом на 10.10.2017 року відносно: заборгованості за тілом кредиту, який згідно розрахунку становить 222328,00 доларів США, документально підтверджується частково загальною сумою 222306,09 доларів США; заборгованості за відсотками, який згідно розрахунку становить 245347,42 доларів США, документально підтверджується повністю та становить - 245738,11 доларів США. (відсотки за період з 04.10.2017 (дата розрахунку банком) по 10.10.2017 (дата розрахунку експертом) становлять 500,19 доларів США.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами статті 525 цього Кодексу, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 527 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

За змістом ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями ч. 1 ст. 536 цього Кодексу передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Разом з тим, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності. Про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Так, відповідач в своєму відзиві на позовну заяву до винесення рішення у справі просив суд про застосування до виниклих спірних відносин загальної позовної давності.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Строк виконання зобов'язання за Кредитним договором був змінений, позаяк відповідач з 10.10.2014 року припинив сплачувати чергові платежі та порушив графік їх погашення, який був установлений Додатком до договору про внесення змін № 4 до договору кредиту про встановлення графіку погашення кредиту та графіку погашення процентів від 06.06.2014 року .

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про застосування строків позовної давності.

Згідно з частиною першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Вказана правова позиція узгоджується з викладеною позицією в постанові Верховного суду від 28.03.2018 року по справі №444/9519/12.

Згідно із ст. 192 Цивільного кодексу України, законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 533 Цивільного кодексу України визначено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Пунктом 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснено, що суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192, частина третя статті 533 ЦК України, Декрет).

Верховний Суд України в постанові від 10 лютого 2016 року в справі №6-1680цс15 дійшов до висновку, що якщо в кредитному договорі виконання зобов'язання визначено у вигляді грошового еквіваленту в іноземній валюті (стаття 533 ЦК України), то за наявності хоча б в однієї зі сторін зобов'язання (у банку-отримувача або в ініціатора платежу) індивідуальної або генеральної ліцензії на використання іноземної валюти на території України (стаття 5 Декрету), суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті.

З кредитного договору вбачається, що виконання зобов'язання визначено у вигляді грошового еквіваленту в іноземній валюті.

Враховуючи вищевказане, є всі підстави для стягнення основного боргу за договором в іноземній валюті.

В ході розгляду справи було встановлено, що в рахунок погашення заборгованості було зараховано кошти у сумі 19797,94 доларів США отримані від реалізації нерухомого майна та за рахунок яких було частково погашено заборгованість за відсотками по кредитному договору.

Висновок експертизи не спростовує розрахунку заборгованості наданому позивачем, незначна розбіжність у сумі заборгованості по тілу кредиту та по відсотках виникла за рахунок того, що експерт при досліджені брав меншу кількість днів. Тому при визначенні заборгованості суд приймає до уваги саме розрахунок позивача, оскільки він не спростований іншими належними да достовірними доказами.

Приймаючи до уваги порушення відповідачем зобов'язань за кредитним договором, позов підлягає частковому задоволенню з урахуванням коштів за рахунок яких було погашено частину відсотків. Таким чином з відповідача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 447877,48 доларів США, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 222328,09 доларів США; заборгованості за відсотками - 225549,48 доларів США (245347,42-19797,94) та пеню за несвоєчасне погашення тіла кредиту за період часу з 05.10.2016 року по 04.10.2017 року - 49117,19 доларів США, що еквівалентно станом на 10.10.2017 року - 1304144 грн. 65 коп.; пеню за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитом за період часу з 05.10.2016 року по 04.10.2017 року - 62447,58 доларів США, що еквівалентно станом на 10.10.2017 року - 1658089,10 грн., а всього пеню у розмірі 2962233,75 гривен.

Згідно із ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 230697 грн. 13 коп.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №646/112-К112 від 16 березня 2007 року станом на 10.10.2017 року у розмірі 447877,48 (чотириста сорок сім тисяч вісімсот сімдесят сім доларів сорок вісім центів) доларів США, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 222306,09 доларів США; заборгованості за відсотками - 225549,48 доларів США та пеню за несвоєчасне погашення тіла кредиту за період часу з 05.10.2016 року по 04.10.2017 року - 49117,19 доларів США, що еквівалентно станом на 10.10.2017 року - 1304144 грн. 65 коп.; пеню за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитом за період часу з 05.10.2016 року по 04.10.2017 року - 62447,58 доларів США, що еквівалентно станом на 10.10.2017 року - 1658089,10 грн., а всього пеню у розмірі 2962233,75 гривен (два мільйони дев'ятсот шістдесят дві тисячі двісті тридцять три гривни сімдесят п'ять копійок).

Стягнути з ОСОБА_5 на користь акціонерного товариства «Укрсоцбанк» 230697 гривен 13 копійок (двісті тридцять тисяч шістсот дев'яносто сім гривен тринадцять копійок) судового збору.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: акціонерне товариства «Укрсоцбанк», ідентифікаційний код 00039019, юридична адреса: м. Київ, вул. Ковпака, 29

Відповідач: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

Суддя Ленінського районного

суду міста Миколаєва Н.О. Рум'янцева

Повний текст судового рішення складено «28» грудня 2018 року.