ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА Справа №22а-9116/2008
Головуючий першої інстанції суддя – Алєйніков В.О. Категорія У-4
Доповідач суддя – Димерлій О.О.
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.12.2009 року м. Одеса
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого – Димерлія О.О.
суддів – Яковлева Ю.В., Єщенка О.В.
при секретарі – Коєвій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 30.07.2008 року за адміністративним позовом державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва до ОСОБА_5, до товариства з обмеженою відповідальністю «Шерус» про визнання недійсними установчих документів та свідоцтва платника податку на додану вартість,
ВСТАНОВИЛА:
В березні 2008 року позивач звернувся до суду з вказаним вище позовом та просив: визнати установчі та реєстраційні документи ТОВ «Шерус» недійсними з дати реєстрації, зокрема: статуту ТОВ «Шерус» зареєстрованого виконавчим комітетом Миколаївської міської ради за №15221020000010166 від 16.08.2006 року; свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ «Шерус» за №15221020000010166 від 16.08.2006 року видане виконавчим комітетом Миколаївської міської ради. Визнати недійсною реєстрацію ТОВ «Шерус» в якості платника податку на додану вартість та визнати недійсним свідоцтво №19772585 від 28.08.2006 року про реєстрацію платника податків на додану вартість з дати видачі (28.08.2006 року). Скасувати державну реєстрацію ТОВ «Шерус» код ЄДРПОУ 34566126 зареєстрованого виконавчим комітетом Миколаївської міської ради за №15221020000010166 від 16.08.2006 року. Визнати недійсними всі первинні бухгалтерські документи, податкові накладні з відбитком печатки ТОВ «Шерус», з реквізитами ТОВ «Шерус», з прізвищем гр. ОСОБА_5, з моменту їх видачі.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 30.07.2008 року позов державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва залишено без розгляду.
Постановляючи означену ухвалу на підставі п.1.ч.1 ст.155 КАС України, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст. ст. 22, 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» від 15.05.2003 року, позивач міг звернутись до суду лише з вимогою про припинення юридичної особи. З позовом про скасування державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності, ліквідації юридичної особи, визнання судом недійсної реєстрації юридичної особи позивач не може звертатися до суду, оскільки він є особою, яка не має адміністративно-процесуальної дієздатності.
У поданій апеляційній скарзі державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для вирішення питання, просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до Центрального районного суду м. Миколаєва для продовження розгляду справи по суті.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.3 ст.48 КАС України здатність органу державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування здійснювати свої адміністративно-процесуальні права та обов’язки, у тому числі доручати ведення справи представникові – адміністративно-процесуальна дієздатність.
Отже, в. п.1 ч.1 ст.155 КАС України йдеться про наділення, (делегування) суб’єкту владних повноважень державою такого обсягу прав за яких він може здійснювати визначені йому Законом повноваження. Право на звернення до суду є одним із цих прав.
В Законі України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» не йдеться про звуження права податкового органу на звернення до суду, законодавцем визначаються підстави за яких припиняється діяльність юридичної особи, що не пов’язана з її банкрутством.
Звідси, суд першої інстанції прийшов до помилкового та такого, що не відповідає вимогам закону, висновку про залишення позовної заяви держаної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва – без розгляду.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 18.04.2008 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Алєйніков В.О. прийняв рішення про відкриття провадження у цій справі.
Однією з підстав для відкриття провадження стало: «Заява подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність…».
Пункт 1 ч.1 ст.155 КАС України, на яку послався суд першої інстанції, не передбачає залишення без розгляду справи, відносно якої відкрито адміністративне провадження. За вказаною нормою Закону можливе залишення без розгляду тільки позовної заяви.
Що стосується обґрунтованості позову та відповідності його вимогам Закону, це питання повинно вирішуватись судом шляхом постановлення судового рішення.
Керуючись: ст.. ст. 155, 185, 195, 199, 202, 205, 206 КАС України, судова колегія,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва - задовольнити.
Ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 30.07.2008 року за адміністративним позовом державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва до ОСОБА_5, ТОВ «Шерус» про визнання недійсними установчих документів та свідоцтва платника податку на додану вартість – скасувати, а справу направити до Центрального районного суду м. Миколаєва для продовження розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та окремому оскарженню від рішення суду не підлягає.
Доповідач суддя:
Судді: