ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2009 року м. Одеса

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду  в складі:

головуючого – Димерлія О.О.

суддів – Єщенка О.В., Шеметенко Л.П.

при секретарі – Коєвій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Центрального районного суду міста Миколаєва від 17 жовтня 2007 року за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Миколаївського обласного військового комісаріату, головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про захист права на пенсійне забезпечення,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2007 року ОСОБА_5 звернувся до суду з адміністративним позовом, предметом якого є: визнання неправомірними дій Миколаївського обласного військового комісаріату, порушивших його право на донарахування пенсійного забезпечення до рівня, визначеного чинними нормативно-правовими актами України, прийнятими після його звільнення зі служби; зобов’язання головного управлінню Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести донарахування і виплату йому проіндексованої пенсії за минулий час з урахуванням: з 01 вересня 1999 року 40% надбавки посадового окладу, введеної Указом Президента України №847/99 від 14 липня 1999 року, з 01 січня 2003 року – 100% надбавки, введеної Указом Президента України №173 від 23 лютого 2002 року, з 01 травня 2003 року – 90% надбавки, введеної Указом Президента України №389/03 від 05 травня 2003 року, з 01 березня 2001 року – 33,3 % премії, передбаченої пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України №829 від 22 травня 2000 року і Наказом Міністра оборони України №75 від 05 березня 2001 року; зобов’язання відповідачів провести донарахування і виплату йому проіндексованих недоплачених 50% пенсії за 2005 рік; зобов’язання відповідачів рішення суду довести до негайного виконання.

17 жовтня 2007 року Центральний районний суд м. Миколаєва прийняв постанову, якою відмовив у задоволенні позову. Рішення суду мотивовано тим, що право на перерахунок розміру надбавок мають лише ті особи, які отримували відповідні складові грошового забезпечення до звільнення з військової служби.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позов.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовою колегією встановлено, що ОСОБА_5 є військовим пенсіонером, прослужив у Збройних Силах України 27 років. З 25.11.1982 року позивач був звільнений з дійсної військової служби, йому призначена пенсія. Визначення розміру пенсії здійснювалось без урахування змін грошового забезпечення військовослужбовців, що стались після звільнення ОСОБА_5 зі служби.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що підставою для перерахунку пенсії є збільшення розміру тих складових грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавка за вислугу років тощо), які пенсіонер отримував до звільнення. Оскільки надбавки, що є предметом позову, не виплачувались ОСОБА_5 за часів служби, підстав для їх перерахунку немає.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком Центрального районного суду м. Миколаєва, вважає його вірним з наступних підстав.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб " (надалі – Закон) від 09.04.1992 року, який визначає умови та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, пенсійне забезпечення військовослужбовців, які мають право на пенсію здійснюється відповідними відомствами в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 вищевказаного Закону, в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, пенсії особам офіцерського складу обчислюються з грошового забезпечення цих військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу. При цьому для обчислення їм пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби у порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року  № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; окладу за військове або спеціальне звання; процентної надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).

Вказане свідчить, що перерахунок розміру пенсії здійснюється у разі збільшення тих видів грошового забезпечення, які пенсіонер отримував до звільнення.

Судовою колегією встановлено, і сторони це не заперечують, що позивачу здійснювався  перерахунок пенсії у зв’язку зі збільшенням окладів та надбавок, які він отримував під час проходження служби.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону (зі змінами в ред. від 28.12.2007 року), нарахування пенсії здійснюється з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, куди включаються оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентна надбавка за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством. Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх  справ та деяких інших осіб" передбачено право на перерахунок пенсії з урахуванням зазначеного положення Закону, однак наведена правова норма набрала чинності з 1 січня 2005 року і  не має зворотної дії в часі.

Відповідно до положень ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( що діяли до 1 січня 2005 року ), призначені військовослужбовцям пенсії перераховувались з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, які мали право на пенсію за цим законом.

Отже, відмовляючи в перерахунку пенсії з урахуванням надбавок та премій, запроваджених після звільнення позивача зі Збройних Сил України, військовий комісаріат діяв у встановлених законодавством межах.  

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки ОСОБА_5 на момент звільнення вказаних надбавок не отримував, так як звільнений до їх запровадження, а тому підстав для скасування судового рішення та задоволення вимог апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись: ст. ст.185, 195, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 – залишити без задоволення.

Постанову Центрального районного суду міста Миколаєва від 17 жовтня 2007 року за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Миколаївського обласного військового комісаріату, головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про захист права на пенсійне забезпечення – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: