ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2009 року                                 м. Одеса

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

Головуючого Димерлія О.О.

         Суддів: Яковлева Ю.В., Шеметенко Л.П.

         при секретарі Коєвій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2009 року за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом про визнання дій відповідача в особі управління праці та соціального захисту населення Білгород-Дністровської районної державної адміністрації неправомірними та зобов’язання відповідача провести повний розрахунок за минулий час.

13 березня 2009 року Одеський окружний адміністративний суд постановив ухвалу, якою повернув позовну заяву позивачеві з підстави порушення ОСОБА_1 правил предметної підсудності.

У поданій апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу на новий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що предметом позову ОСОБА_1 є визнання дій управління праці та соціального захисту населення Білгород-Дністровської районної державної адміністрації щодо невиплати разової соціальної допомоги неправомірними та зобов’язання провести повний розрахунок за минулий час. Позивачка зазначила, що право на отримання разової грошової допомоги до 5-го травня передбачено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Повертаючи адміністративний позов позивачеві, суд першої інстанції виходив з того, що за правилами предметної підсудності спір підлягає розгляду судом загальної юрисдикції.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком, вважає його вірним з наступних підстав.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 18 КАС України врегульовано, що усі адміністративні справи у спорах фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання соціальних виплат, доплат та допомоги, підсудні місцевим загальним судам як адміністративним.

За змістом п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України поняття «суб’єкт владних повноважень» включає в себе наступні види: а) орган державної влади; б) орган місцевого самоврядування; в) посадова чи службова особа органу державної влади або органу місцевого самоврядування; г) інші суб’єкти, що здійснюють владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що усі адміністративні справи у спорах фізичних осіб з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання соціальних виплат, доплат та допомоги, підсудні місцевим загальним судам як адміністративним.

Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, ОСОБА_1 посилається, на ч. 3 ст. 18 КАС України, за якою законодавцем передбачена альтернативна підсудність у разі оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб органів державної влади.

Згідно ч. 2 ст. 2 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року посадовими особами вважаються керівники та заступники керівників державних органів та  їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка оскаржує дії «…відповідача в особі управління праці та соціального захисту населення Білгород-Дністровської районної державної адміністрації», тобто дії саме органу державної влади, а не його посадової чи службової особи, а відтак спір підлягає розгляду місцевим загальним судам за правилами КАС України, як це передбачено п. 3 ч. 1 ст. 18 кодексу.

Вказане свідчить, що при вирішенні питання щодо предметної підсудності спору, Одеський окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням вимог процесуального права, що, відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, є підставою для залишення реляційної скарги ОСОБА_1 без задоволення, а ухвали суду – без змін.

 Керуючись ст.ст. 185, 195, 199, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів –

 У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2009 року за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий:

Судді: