Справа № 2-3003/2010  

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И  

 18 січня 2010 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Дрішлюка А.І.,  

при секретарі судового засідання Алманової І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, -

в с т а н о в и в :  

 До Малиновського районного суду м. Одеси 09.12.2009 року звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою про визнання права власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1. Позивачка обґрунтувала свої позовні вимоги тим, що спірна квартира була придбана під час перебування сторін у шлюбі за спільні кошти, а отже, є їх спільною сумісною власністю і підлягає поділу в рівних частках   (а.с. 5)  .  

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав, про що надав суду відповідну заяву   (а.с.12)  . Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.  

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Як  встановлено  у судовому засіданні 26.08.1995 року між позивачкою та відповідачем було зареєстровано шлюб.

Згідно договору купівлі-продажу від 25 листопада 2005 року, який був посвідчений державним нотаріусом Другої Одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_3,  ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_2 купив квартиру АДРЕСА_1, яка в цілому складається з двох жилих кімнат, жилою площею 28,2 кв.м., загальною – 43,7 кв.м..   (а.с.9)  .  

Зазначена квартира належала продавцю на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Іллічівською міською державною нотаріальною конторою Одеської області 12.08.2004 року, р.№2057, бланк серія ВВК №499789 та Свідоцтва про право власності на житло, виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів 14.11.1995 року, р.№3-7170, зареєстровано в КП ОМБТІ та РОН в книзі № 486 пр., 143 пр., на стор. № 137, 132, за р.№ 279, в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним № 6635355.

29.10.2008 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів було зроблено відповідний актовий запис за №442 від 29.10.2008 року та Першим Малиновським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції було видано свідоцтво про розірвання шлюбу   (а.с.7)  .

Відповідно до ст.ст.  60-61  СК України  м айно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.  

Таким чином судом встановлено, що за час перебування у шлюбі сторонами, за спільні кошти, була придбана квартира АДРЕСА_1, яка належить сторонам на праві спільної сумісної власності, відповідно до цього суд  вважає, що позов підлягає задоволенню.  

Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.  Згідно зі ст. 317 ЦК  України власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.  Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання права. Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.  

Згідно зі ст. 217 ЦПК України суд,  який  ухвалив  рішення,  може визначити порядок його виконання,  вжити заходів  для  забезпечення  його  виконання, про що зазначає в рішенні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 60-61 СК України, ст.ст. 16, 392 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 61, 130, 208, 209, 212-215, 217  ЦПК України, СУД –

  В И Р І Ш И В :  

 Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності - задовольнити.  

Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на квартиру № 35 в будинку по вул. Гайдара, 21 в м. Одесі.  

Визнати право власності за ОСОБА_1 на Ѕ частину квартири № 35 в будинку по вул. Гайдара, 21 в м. Одесі.  

Визнати право власності за ОСОБА_2 на Ѕ частину квартири № 35 в будинку по вул. Гайдара, 21 в м. Одесі.  

Встановити порядок виконання рішення, визначивши, що це рішення, після набрання ним законної сили є підставою для реєстрації за  ОСОБА_1 права спільної часткової власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_2, та підставою для реєстрації за ОСОБА_2 права спільної часткової власності на Ѕ частину квартири № 35 в будинку по вул. Гайдара, 21 в м. Одесі.  

 Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк зі дня проголошення рішення заяви про апеляційне  оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

  ГОЛОВУЮЧИЙ                                    А.І. ДРІШЛЮК