Справа № 22 Ц - 2950 \ 2008 р. Головуючий у 1-й інстанції Шинкар А.О.
Категорія Доповідач - Мережко М. В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2008 p. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого - Воробйової Н.С.
Суддів - Мережко М. В., Коцюрби О.П.
При секретарі - Ніговській Н.Д.
розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 травня 2008 p., додаткове рішення від 04 червня 2008 року , ухвалу суду від 23 травня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності , ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду , перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів ,
встановила:
У лютому 2008 р. позивачі звернулися в суд з позовами до ОСОБА_1ділової репутації про захист честі, гідності, відшкодування моральної шкоди в сумі 10 000 грн. кожному . Свої вимоги обґрунтовували тим, що вони працюють в Броварському відділенні Київської обласної філії АКБ „ Укрсоцбанк".
13 лютого 2007 року між відділенням Київської обласної філії „ Укрсоцбанка „ в особі начальника відділення – Запорожець Т.І. та відповідачкою був укладений договір кредиту № 41 ОМ 7\07 -Пі та іпотечний договір № 07\1 -07 від 13 лютого 2007 року .
25 жовтня 2007 року ОСОБА_1 звернулася в органи внутрішніх справ з заявою , що в ніч з 24 на 25 жовтня 2007 року були припинена спроба підпалу її будинку, який знаходиться за адресою ; АДРЕСА_1 . Копію такої заяви відповідачка направила до голови правління Акціонерно - комерційного банку соціального розвитку „ Укрсоцбанк" Тімонькіна Б.В.
ОСОБА_1 в своїх заявах вважала , що протиправні дії по підпалу будинку мали намір вчинити працівники Броварського відділення Київської обласної філії АКБ „ Укрсоцбанк" -позивачі по справі.
На думку відповідачки , мотивом скоєння даного злочину є намір за рахунок страхової компанії приховати порушення діючого законодавства на ринку фінансових послуг, які нібито позивачі допустили при оформленні договорів кредиту та іпотеки.
По даному факту працівниками Броварського MB ГУ МВС України проведено перевірку, за результатами якої, постановою від 15 листопада 2007 року відмовлено у порушенні кримінальної справи на підставі п.1 ст. б КПК України , отже відомості поширені відповідачкою не відповідають дійсності.
22 жовтня 2007 року та 08 листопада 2007 року відповідачка звертається із скаргами до голови правління АКБ „Укрсоцбанк" Тімонькіна Б.В. та до голови державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України Альошина В.Б. про вчинення працівниками банку порушень законодавства на ринку фінансових послуг.
По вказаним скаргам було проведене внутрішнє службове розслідування службою безпеки банку, в ході якого позивачі, як посадові особи банку вимушені були давати пояснення стосовно даних скарг. Факти викладені у скаргах, за своїм змістом ганьблять честь , гідність позивачів як громадян, ділову репутацію працівників банку перед співробітниками та клієнтами.
Неправомірними діями відповідачки завдана моральна шкода кожному позивачу , яку вони оцінюють у суму 10 000 грн кожний. Моральна шкода полягає у душевних переживаннях, внаслідок проведення перевірок по заявам відповідачки.
Відповідачка не маючи жодної підстави та причини, поширила неправдиві відомості про позивачів, чим нанесла їм образу та принизила людську гідність.
Позивачі просили задовольнити їх вимоги, визнати відомості такими , що не відповідають дійсності , викладені у заяві від 25 жовтня 2007 року до органів внутрішніх справ про вчинення спроби підпалу будинку по АДРЕСА_1 , у скаргах від 22 жовтня 2007 року та 08 листопада 2007 року до голови правління АКБ „Укрсоцбанк" Тімонькіна Б.В. та до голови державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України Альошина В.Б. про вчинення працівниками банку порушень законодавства на ринку фінансових послуг.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 травня 2008 р. позови задоволені частково. Визнано такими , що не відповідають дійсності відомості поширені ОСОБА_1 у заяві до органів внутрішніх справ від 25 жовтня 2007 року. Стягнуто на користь кожного позивача 4000 грн моральної шкоди. Додатковим рішенням від 04 червня 2008 року стягнуто з відповідачки судові витрати, 515 грн кожному позивачу. Ухвалою суду від 23 травня 2008 року накладено арешт на майно ОСОБА_1. в межах суми позову ( 30 900 грн.)
Не погоджуючись з рішенням та додатковим рішенням суду, ухвалою суду про накладення арешту , відповідачка подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду , посилаючись на їх незаконність, ухвалу суду та в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до ст. . 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ст. . 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою , яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових обов’язків, вважається юридична особа, у якій вона працює.
Задовольняючи вимоги в частині спростування відомостей , що порочать честь та гідність, суд дійшов правильного висновку , що відомості поширені ОСОБА_1 в заяві від 25 жовтня 2007 року до УБОЗ ГУ МВС України в Київській області , оскільки постановою Броварського MB ГУ МВС України в Київській області від 15 листопада 2007 року відмовлено в порушенні кримінальної справи на підставі п .1 ст. 6 КПК України ( за відсутністю події злочину ) . Дана
Постанова не оскаржувалася. .
Відповідно до ст. . 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .
Відповідно до ст. . 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає : у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв"язку з каліцтвом або іншими ушкодженнями здоров’я, ; у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до вимог закону , позивачі не надали суду будь-яких доказів щодо завдання ним моральної шкоди . тому правові підстави для задоволенні вимог в цій частині відсутні . За таких обставин рішення в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням рішення про відмову у задоволенні позову.
Додаткове рішення суду стосується розподілу між сторонами судових витрат . Оскільки рішення в частині стягнення моральної шкоди скасовано, додаткове рішення в частині стягнення 500 грн кожному позивачу підлягає скасуванню, з відмовою в задоволенні цих вимог.
Відповідно до ст. . 154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядав.
Якщо заяву залишено без розгляду , вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення.
Оскільки в задоволенні позову про стягнення моральної шкоди та судових витрат відмовлено, підстави для накладення арешту відсутні , тому ухвала суду від 23 травня 2008 року підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів , -
Вирішила ;
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 травня 2008 року - в частині стягнення моральної шкоди скасувати. Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди . В іншій частині рішення залишити без змін. Додаткове рішення від 04 червня 2008 року - в частині стягнення на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 по 500 грн кожному скасувати, в цій частині позову відмовити. В іншій частині додаткове рішення залишити без змін.
Ухвалу суду від 23 травня 2008 року про накладення арешту на майно ОСОБА_1 скасувати.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено протягом двох місяців в касаційному порядку до Верховного Суду України.