Україна

 АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц/2227     Головуючий у 1-й інстанції Рафальський Й.Л.

Категорія 55     Доповідач Широкова Л.В.

РІШЕННЯ

 Іменем   України

20 листопада 2008 року

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді     Широкової Л.В.

суддів     Франовської К.С. Худякова А.М.

при секретарі судового

засідання     Забеліній О.О.

з участю

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2,  подану на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 08 жовтня 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання умов договору,  що обмежують права споживача недійсними,  стягнення вартості повернутого товару та відшкодування моральної шкоди,  -

встановила:

У травні 2007 р. ОСОБА_2 звернулася до суду з даним позовом,  просила визнати недійсними умови договору про повернення грошової суми оплаченої за товар у разі розірвання договору купівлі-продажу меблів,  у зв'язку з їх істотними недоліками,  лише після їх продажу відповідачем третім особам; стягнути з відповідача на її користь 5200 грн. вартості повернутого м'якого куточка „Соната" та моральну шкоду в розмірі 4000 грн. Позивач посилалась на те,  що 13.03.2007 р. придбала у приватного підприємця ОСОБА_3 м'який куточок „Соната" за 5200 грн. Виявивши істотні недоліки меблів (диван-ліжко повністю не розкладалось,  так як нормально не працював розкладальний механізм,  меблі мали токсичний запах,  виділяли хімічні речовини в повітря),  в першу добу після їх придбання,  вона повернула їх в магазин. Проте,  відповідачка відмовилась у добровільному порядку повернути їй вартість придбаного товару,  чим порушила її права як покупця.

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 08 жовтня 2007 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 5200 грн. за повернутий м'який куточок „Соната" та 51 грн. державного мита на користь держави. В решті вимог відмовлено за безпідставністю.

Не погоджуючись з даним рішенням,  позивач подала апеляційну скаргу,  в якій просить рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасувати та ухвалити нове про задоволення цих вимог. В суді апеляційної інстанції уточнила прохання,  зазначивши,  що не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у відшкодуванні моральної шкоди,  вважаючи,  що відповідачка заподіяла їй таку шкоду.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги,  колегія суддів приходить до висновку про те,  що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2 в частині відшкодування моральної шкоди,  суд першої інстанції виходив з того,  що позивач в судовому засіданні не надала доказів та не довела,  що відповідачем їй завдана така шкода.

Проте,  з таким висновком погодитись неможливо,  виходячи з наступного.

Як встановив суд,  13 березня 2007 року позивач придбала у відповідача корпусні меблі - м'який куточок „Соната" за 5200 грн.,  що підтверджено талоном №133 (а.с. 5). Таким чином,  правовідносини,  що склались,  регулюються положеннями Цивільного Кодексу,  Законом України „Про захист прав споживача" та Правилами роздрібної торгівлі непродовольчими товарами.

Судом також встановлено,  що придбані меблі позивач повернула наступного дня продавцеві,  як такі,  що мають недоліки - специфічний неприємний задушливий запах від обивочного матеріалу та дефект розкладного механізму. У зв'язку з цим позивач вважала,  що товар є неякісним.

Згідно із  ст. 12 Закону України „Про захист прав споживача" споживачі мають право вимагати від продавця,  щоб якість придбаного ним товару відповідала вимогам нормативних документів ( технічним нормам),  умовам договору,  санітарно-гігієнічним умовам,  а також інформації про товар.

Вважаючи позовні вимоги ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди необгрунтованими,  суд першої інстанції не дав правильної оцінки поясненням ОСОБА_2 та доказам,  добутим на їх підтвердження,  щодо бездіяльності Продавця в частині виконання вимог Закону України „Про захист прав споживана" при зверненні споживача,  на те,  що вимоги позивача були підставними,  але з вини продавця її права своєчасно відновлені не були,  що змусило її звертатись до суду з позовом,  нести витрати по наданню юридичної допомоги,  втрачати особистий час для урегулювання спірних питань та що позивач тривалий час не могла користуватись належними її коштами. Все це,  імовірно,  створювало постійний дискомфорт,  виводило позивача із стану рівноваги,  породжувало знервованість,  відчуття приниження,  погіршувало загальний емоційний стан. Таке дає підстави стверджувати про наявність психотравмувальної ситуації,  а відтак про наявність підстав для відшкодування моральної шкоди.

Вирішуючи питання про розмір морального відшкодування,  колегія суддів приймає до уваги тривалість та глибину душевних страждань позивачки,  і,  виходячи з принципу розумності та справедливості,  вважає,  що достатнім для відновлення немайнових прав позивачки буде сума грошового стягнення в одну тисячу грн. з Продавця.

Керуючись  ст.   ст.  303, 304,  307,  313,  316 ЦПК України,  колегія суддів,  -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 08 жовтня 2007 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди скасувати та постановити нове,  яким стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1000 грн. моральної шкоди. В решті рішення залишити без зміни.

Рішення може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного
Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням
апеляційного суду.