Номер провадження: 22-ц/785/6575/18

Номер справи місцевого суду: 521/18054/17

Головуючий у першій інстанції Плавич І. В.

Доповідач Погорєлова С. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Погорєлової С.О.,

суддів - Заїкіна А.П., Калараш А.А.

розглянувши у порядку, передбаченому ст. 369 ЦПК України, апеляційну скаргу ОСОБА_2 у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, на рішення Малиновського районного суду м. Одеси, ухвалене під головуванням судді Коваленко О.Б. 04 квітня 2018 року в м. Одесі, -

встановила:

У січні 2018 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, в обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що 12 серпня 2006 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_2. Від шлюбу у них народилися син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. На момент звернення з позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_2 проживали окремо, припинили вести спільне господарство, відповідач участі в утриманні дітей не приймав.

Позивач, з урахуванням уточнень, остаточно просила суд стягнути з ОСОБА_2 аліменти у розмірі 3 809 грн. щомісячно на утримання кожної дитини.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позов підтримали, просили його задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти забезпечення позову. Просив суд задовольнити позов частково та стягнути 33% від усіх видів заробітку відповідача.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 04 квітня 2018 року позов задоволено частково.

Ухвалено стягувати з відповідача ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_3 у розмірі 1500 грн щомісячно на утримання сина ОСОБА_4 та 1500 грн щомісячно на утримання доньки ОСОБА_5, починаючи з дня звернення з позовом і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 грн.

У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_3 - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2,посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить суд скасувати рішення Малиновського районного суду м. Одесивід 04 квітня 2018 року та ухвалити нове, яким стягнути з ОСОБА_2 аліменти у розмірі 33% від усіх видів заробітку на утримання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до досягнення ними повноліття, а саме: до ІНФОРМАЦІЯ_6, потім по 25% до ІНФОРМАЦІЯ_7, але не менше, ніж до 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд невмотивовано визначив аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 80% від заробітку відповідача, крім того, послався на ст.ст. 180, 181, 182, 183, 184, 191 СК України в редакції, яка втратила чинність.

Відповідно до ст. 274 ЦПК України, зазначена справа відноситься до малозначних.

Справу розглянуто без виклику учасників справи в порядку ст. 369 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази у справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні в частині визначення розміру аліментів, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1, 2 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач є працездатною особою, інших неповнолітніх дітей на утриманні не має. Утримання малолітньої дитини потребує значних матеріальних коштів, зокрема, на придбання дитячого харчування, одягу, предметів гігієни, ліків тощо. Позивач не в змозі самостійно забезпечити утримання дітей. Оскільки між сторонами по справі в добровільному порядку не досягнуто домовленості про спосіб виконання батьківських обов'язків по утриманню дітей, суд першої інстанції вважав, що вимоги позивача про стягнення аліментів у розмірі 1 500 гривень щомісячно на кожну дитину правомірні та основані на законі, а тому підлягають задоволенню.

Однак, колегія суддів частково не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 знаходяться у зареєстрованому шлюбі, вказане підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3, виданим Другим відділом реєстрації актів цивільного стану Малиновського районного управління юстиції м. Одеси, актовий запис №366 від 12 серпня 2006 року.

Згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 14 березня 2007 року, ІНФОРМАЦІЯ_8 народився ОСОБА_4, батьками вказані - ОСОБА_3 та ОСОБА_5

Згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 15 жовтня 2013 року, ІНФОРМАЦІЯ_9 народилася ОСОБА_5, батьками вказані - ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Відповідно до довідки від 12 березня 2018 року вих.№01-14./13, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, відвідує Одеський дошкільний навчальний заклад «Ясла-садок №265 Одеської міської ради Одеської області» з серпня 2016 року по теперішній час. За період з 01 вересня 2017 року до 31 березня 2018 року ОСОБА_3 за харчування доньки сплачено 2 167, 90 гривень.

Згідно з довідкою №6 від 14 березня 2018 року, ОСОБА_4 навчається у третьому класі в КПНЗ «Дитяча музична школа №3» по класу гітари. Щомісячна оплата за навчання становить 200 гривень.

Крім того, ОСОБА_4 навчається в Одеській гімназії №4 Одеської міської ради Одеської області у 1(5)-А класі.

Як вбачається з довідки №13 від 06 березня 2018 року, ОСОБА_3 працює у ТОВ «Полімед» на посаді фармацевта з 15 серпня 2017 року до теперішнього часу, її заробітна плата склала 20 246 гривень за період з вересня 2017 року до лютого 2018 року.

Згідно з довідкою №188 від 26 лютого 2018 року, ОСОБА_2 працює у ТОВ «Союз» з 23 травня 2011 року на посаді водія транспортно-прибиральної машини. Дохід за період з 01 серпня 2017 року до 31 січня 2018 року склав 19 771, 88 гривень.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, підтвердила, що діти проживають з матір'ю, яка матеріально забезпечує дітей, приділяє належну увагу вихованню, навчанню та оздоровленню дітей. Батько не приймає участі у вихованні дітей.

З огляду на викладене, судом вірно встановлено, що діти проживають з матір'ю, яка матеріально забезпечує дітей, займається їх фізичним та моральним розвитком.

На підставі ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1997 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть однакову відповідальність за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Як передбачає ст. 181 ч.ч.1,2,3 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

В силу ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Як передбачає ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_3 визначила розмір аліментів у сумі 1 500 гривень щомісячно на кожну дитину, посилаючись, зокрема, на працездатний вік відповідача, відсутність у нього інших неповнолітніх дітей та на те, що ОСОБА_2 отримує заробітну плату у розмірі 14 000 гривень.

Однак, на порушення вимог статті 81 ЦПК України, ОСОБА_3 не надано, а судом першої інстанції також не встановлено наявність належних, достовірних і достатніх доказів на підтвердження того, чи може відповідач може надавати матеріальну допомогу у визначеному позивачем розмірі.

Так, у матеріалах справи наявна довідка з місця роботи відповідача від 26 лютого 2018 року, згідно якої ОСОБА_2 працює у будівельному підприємстві ТОВ «Союз» на посаді водія транспортно-прибиральної машини. Розмір доходу за період з 01 серпня 2017 року по 31 січня 2018 року, з урахуванням податків і зборів, складає 19 771, 88 гривень, тобто, середній заробіток відповідача за один місяць дорівнює 3 295, 30 гривень.

Таким чином, стягнення аліментів на двох дітей у розмірі 3 000 гривень, що становить 91% середнього заробітку ОСОБА_2 за один місяць, є таким, що можепризвести до погіршення матеріального стану відповідача.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_2 має інші види доходу, окрім офіційного, відсутні докази наявності грошових коштів на банківських рахунках та у фінансових установах, у зв'язку із чим колегія суддів вважає за необхідне визначити щомісячний розмір аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання сина та дочки, у сумі 1 000 гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи з 31 жовтня 2018 року, і до досягнення дітьми повноліття.

Одночасно, колегія суддів не може погодитись із доводами апеляційної скарги ОСОБА_2, що відповідач погоджується сплачувати аліменти у розмірі 33% з усіх його доходів, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки ч.3 ст. 181 Сімейного кодексу України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом із яким проживає дитина.

Сам спосіб стягнення аліментів визначає той із батьків, з яким проживає дитина. Таким чином, спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, може бути зміненим рішенням суду за позовом одержувача або платника аліментів.

Враховуючи, що сторони у справі до суду першої інстанції із відповідним позовом про зміну способу стягнення аліментів не звертались, суд апеляційної інстанції позбавлений правової можливості щодо вирішення такого питання.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 376 ЦПК України, підставами для зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи наведене, встановивши невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції частково задовольняє апеляційну скаргу, а оскаржуване судове рішення змінює в частині визначення щомісячного розміру аліментів та постановляє стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1 000 гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи з 31 жовтня 2018 року, і до досягнення дітьми повноліття.

Керуючись ст. 374, ч.1 ст. 376, ст.ст. 381-384, ст.390 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Малиновського районного суду м. Одесивід 04 квітня 2018 року - змінити в частині визначення щомісячного розміру аліментів.

Стягнути з ОСОБА_2, (ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1), аліменти на користь ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП НОМЕР_2, місце реєстрації: АДРЕСА_1)на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1 000 гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи з 31 жовтня 2018 року, і до досягнення дітьми повноліття.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає за винятками, передбаченими п.2«а» - 2»г» ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складений 13 грудня 2018 року.

Головуючий суддя: С.О. Погорєлова

Судді: А.П. Заїкін

А.А. Калараш