УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
Іменем України
28 січня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області
в складі: головуючого – судді Забродського М.І.
суддів: Миніч Т.І., Заполовського В.Й.,
при секретарі судового засідання Никончук О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 2 грудня 2009 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-
В С Т А Н О В И Л А:
У березні 2009 року позивач звернувся до відповідачів та просив стягнути з них 2069 грн. 13 коп. матеріальної шкоди, 30 тис. грн. моральної шкоди та 120 грн. витрат на правову допомогу.
В обгрунтування позову зазначав, що 9 березня 2008 року біля 24 год. по вул. Пролетарській в смт. Городниця ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заподіяли йому тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості. Від отриманих травм він втратив свідомість внаслідок чого був госпіталізований до Новоград-Волинської лікарні. Знаходячись на лікуванні він витратив 1015,37 грн. на придбання ліків, що стверджується відповідними чеками аптек. Після лікування у районній лікарні виникла необхідність у додатковому обстеженні і він був направлений до м. Скадовськ Херсонської області на що витратив 387 грн. 19 коп.
Крім того йому була спричинена моральна шкода, оскільки він був позбавлений можливості нормально навчатися, спілкуватися з рідними та працювати.
В процесі розгляду справи позивач збільшив та уточнив свої вимоги і просив стягнути з відповідачів на відшкодування майнової шкоди 3269.9 грн., а на відшкодування моральної шкоди 300 тис. грн.
Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 2 грудня 2009 року позов ОСОБА_1 було задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у солідарному порядку на його користь 2558.71 грн. майнової шкоди та 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду в частині визначеного судом розміру змінити та задовольнити його вимоги у повному обсязі.
Вважає, що судом порушено норми матеріального права. Зокрема він безпідставно не задовольнив його вимоги, щодо стягнення коштів за проїзд на автомобілі ВАЗ- 21043 від смт. Городниця до м. Житомира і назад.
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- Справа №22ц/177 Головуючий у суді 1-ої інстанції Савицька Л.Й.
Категорія 31 Суддя-доповідач Забродський М.І.
Крім того судом неправильно визначений розмір на відшкодування моральної шкоди. Ступінь його моральних страждань, психоемоційна сфера, яка знаходиться у депресивному стані, стресові нервові перевантаження продовжують давати свою негативну психотравмуючу дію. Проте судом ця шкода оцінена неправильно.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом 9 березня 2008 року близько 24 години в смт. Городниця по вул. Пролетарській Новоград-Волинського району ОСОБА_3 та ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння безпричинно із хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок спричинили тілесні ушкодження середнього та легкого ступенів тяжкості ОСОБА_1
Постановою Новоград-Волинського міськрайонного суду від 2 лютого 2009 року ОСОБА_2 був звільнений від кримінальної відповідальності за ст.ст. 122 ч.1, 96 ч. 1 КК України внаслідок акту амністії, а ОСОБА_3, вироком цього ж суду від 2 лютого 2009 року, був визнаний винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 296 ч.2 КК України та обрано йому покарання у виді одного року шести місяців обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України він був звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік.
За таких обставин суд першої інстанції правильно вважав, що з вини відповідачів позивачу була спричинена як майнова так і моральна шкода.
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями, бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
На підставі наданих позивачем доказів, які свідчать про понесені ним витрати пов’язані з його лікуванням, суд першої інстанції правильно задовольнив позов та стягнув з відповідачів на користь ОСОБА_1 у солідарному порядку 2558 грн. 71 коп. заподіяної майнової шкоди.
Доводи апеляційної скарги проте, що суд безпідставно не стягнув з відповідачів понесені витрати пов’язані з проїздом позивача від смт. Городниця до м. Житомира і назад є безпідставні, оскільки доказів того, що ця поїздка була здійснена з метою його лікування суду не надано.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана особі неправомірними діями чи бездіяльністю відшкодовується особо., яка її завдала за наявності її вини.
Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в п. 9 постанови від 31 березня 1995 року №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди” розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров’я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Визначаючи розмір на відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000 тис. грн. суд першої інстанції виходив саме з таких роз’яснень.
За наведених обставин суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 209, 304, 307, 308, 314,315 ЦПК України, колегія суддів цивільної палати апеляційного суду,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 2 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців.
Головуючий: /підпис/ Судді: /підпис/
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Житомирської області М.І.Забродський
ОСОБА_6 з 1999 року в цьому будинку не проживає, оскільки він забрав свої речі та перейшов проживати до своєї дружини в інше житлове приміщення.
Рішенням Андрушівського районного суду Житомирської області від 17 квітня 2009 року позов задоволено. Визнано ОСОБА_6 таким, що втратив право на проживання в АДРЕСА_1, з підстав передбачених ст. 383 ЦК України та ст. 107 ЖК України та надано право на зняття його з із реєстрації з цього будинку.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким відмовити у задоволення позову.
Вважає, що судом порушено норми процесуального та матеріального права. Зокрема відповідач з будинку не виселявся, оскільки лише періодично проживає у будинку ОСОБА_7. Крім того у спірному будинку знаходяться його особисті речі.
Судом не досліджувалася та обставина, що позовну заяву ОСОБА_8 не підписувала, оскільки вона тяжко хворіє, не може рухатися і проживає у будинку своєї дочки, яка здійснює догляд за нею. Брат ОСОБА_9. який не має права на Ѕ частину цього будинку в якій проживає мати сфабрикував підпис матері на позовній заяві і звернувся до суду.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляцій-
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- Справа №22ц/2633 Головуючий у суді 1-ої інстанції Палазюк В.М.
Категорія 44 Суддя-доповідач Забродський М.І.
ної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до п.4 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов’язки осіб, які не брали участі у справі.
Як убачається з матеріалів справи рішенням суду надано право на зняття з реєстрації ОСОБА_6 із реєстрації за адресою АДРЕСА_1
Проте, постановляючи таке рішення суд не з’ясував, який орган проводив реєстрацію відповідача за зазначеною адресою та не залучив його до участі у справі тобто вирішив питання про права та обов’язки осіб, які не брали участі у справі.
За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню, з направленням справи на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.
При новому розгляді справи слід вирішити питання про залучення співвідповідачем відповідний державний орган (юридичну особу) на який покладається обов’язок щодо реєстрації чи зняття з державної реєстрації громадян за місцем проживання.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 201 ЦПК України, суду слід з’ясувати та вирішити питання, щодо правонаступництва у справі, якщо спірні правовідносини допускають його, оскільки з довідки виконкому Нехворощенської сільської ради від 13 листопада 2009 року убачається, що позивачка ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_1
Керуючись ст.ст. 2098, 304, 307, 311, 314, 315, ЦПК України, колегія суддів цивільної палати апеляційного суду,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 17 квітня 2009 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим суддею.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців.
Головуючий: /підпис/ Судді: /підпис/
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Житомирської
області М.І.Забродський
Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Виходячи з наведеного суд першої інстанції правильно вважав, що відповідачі, як співвласники квартири повинні були своєчасно вносити плату за надані їм комунальні послуги з теплопостачання.
Разом з тим визначаючи розмір заборгованості суд першої інстанції не звернув увагу на те, що вона виникла в період дії ЦК України 1963 року та не застосував строки позовної давності до введення в дію нового ЦК України, який набрав чинності з 1 січня 2004 року.
Відповідно до ст.ст.71, 75, 80 ЦК України 1963 року загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність) встановлюється в три роки.
Позовна давність застосовується судом, арбітражем або третейським судом незалежно від заяви сторін.
Закінчення строку позовної давності до пред’явлення позову є підставою для відмови в позові.
За таких обставин визначена судом заборгованість за надані комунальні послуги в розмірі 5028 грн. 45 коп. є завищеною, оскільки судом не враховано строки позовної давності. Тому колегія суддів змінює рішення суду першої інстанції та зменшує розмір заборгованості з 5028 грн. 45 коп. до 2406 грн. 76 коп. Саме такий розмір боргу виник з 1 січня 2004 року по грудень 2008 року, а також зменшує розмір боргу стягнутого судом з кожного відповідача до 1203 грн. 38 коп.
В решті рішення суду залишити без змін.
Посилання ОСОБА_11 на те, що у її квартирі з 1993 року відсутні батареї опалення і вона не отримувала комунальні послуги з опалення є безпідставні. Як убачається з листа заступника міського голови та директора ПП „Житлосервіс-5”(а.с. 28,29) ОСОБА_11 не зверталася у ці органи зі скаргами, щодо зняття батарей опалення у її квартирі.
Керуючись ст.ст. 209, 304, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів цивільної палати апеляційного суду,
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_11 задовольнити частково.
Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 23 червня 2009 року змінити.
Зменшити розмір заборгованості за надані комунальні послуги з опалення стягнутої з ОСОБА_11 та ОСОБА_12 з 2406 грн. 76 коп. до 1203 грн. 38 коп. з кожного.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців.
Головуючий: /підпис/ Судді: /підпис/
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Житомирської області М.І.Забродський
Як убачається з матеріалів справи військовий прокурор Луцького гарнізону 15 червня 2009 року звернувся з позовом в інтересах держави - Державної прикордонної служби в особі Луцького прикордонного загону ДПС України до ОСОБА_13 та просив стягнути з останнього 513,49 грн. вартості виданого йому речового майна. При цьому він посилався на норми цивільного процесуального та цивільного законів. Вважав, що військовому гарнізону була спричинена майнова шкода.Відмовляючи у відкритті провадження у справі суддя керувався тим, що розгляд справ за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом, розглядається адміністративними судами в порядку адміністративного судочинства.
Проте з таким висновком судді колегія суддів не погоджується.
Відповідно до ч. 1 п.4 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встанов- лених законом.
Статтею 50 КАС України передбачено, що відповідачем в адміністративній справі є позивач та відповідач.
Громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об’єднання, юридичні особи, які не є суб’єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб’єкта владних повноважень:
1. про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об’єднання громадян;
2. про примусовий розпуск (ліквідацію) об’єднання громадян;
3. про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України;
4. про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо).
Ураховуючи викладене суддя помилково вважав, що спір між суб’єктом владних повноважень та фізичною особою, щодо стягнення майнової шкоди повинен вирішуватися в адміністративному процесі, оскільки в КАС України чітко визначено у яких випадках може фізична особа може бути відповідачем у адміністративній справі.
Виходячи з наведеного ухвала судді Олевського районного суду Житомирської області від 25 травня 2009 року постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому вона підлягає скасуванню з передачею матеріалів до суду першої інстанції для вирішення питання про її прийняття.
Керуючись ст.ст. 303,304,307,308,312-315 ЦПК України, колегія суддів цивільної палати апеляційного суду, -
У Х В А Л И Л А:
апеляційну скаргу ОСОБА_14
Ухвалу Овруцького районного суду Житомирської області від 28 травня 2009 року
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: Судді: