УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
Іменем України
14 січня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області
в складі: головуючого – судді Забродського М.І.
суддів: Павицької Т.М., Заполовського В.Й.,
при секретарі судового засідання Никончук О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 27 жовтня 2009 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права на обов’язкову частку у спадщині,-
В С Т А Н О В И Л А:
У січні 2009 року позивач звернувся з вказаним позовом до відповідача та просив визнати за ним право на обов’язкову частку у спадщині, яка залишилася після смерті його матері ОСОБА_4.
В обгрунтування позову зазначав, що вона померла ІНФОРМАЦІЯ_2 і відповідно до заповіту, посвідченого Брусилівською державною нотаріальною конторою, спадкоємцем майна є його брат ОСОБА_2 У встановлений законом строк брат прийняв спадщину, отримавши свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок.
Оскільки позивач на день смерті матері був непрацездатним, а тому він має право на частку у спадщині. Крім того він вступив у фактичне володіння спадковим майном, а саме користувався земельною ділянкою померлої, яка передана їй у приватну власність 25 серпня 1993 року.
В послідуючому ОСОБА_1 уточнив свої вимоги та просив постановити рішення, яким визнати за ним право на обов’язкову частку у спадщині, яка залишилася після смерті матері, а саме на Ѕ частину земельної ділянки спадкодавця.
Рішенням Брусилівського районного суду Житомирської області від 27 жовтня 2009 року у задоволенні позову відмовлено за безпідставністю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його вимоги. Посилається на неповне з’ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального права.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5, яка за життя заповіла на випадок своєї смерті все своє майно з чого б воно не складалося та де б воно не з находилося ОСОБА_6(а.с.15-16).
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- Справа №22ц/61 Головуючий у суді 1-ої інстанції Коваленко В.К.
Категорія 37 Суддя-доповідач М.І.Забродський
7 липня 2004 року останній отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом, а саме на житловий будинок з надвірними спорудами, який належав померлій.
5 червня 2008 року ОСОБА_2 продав цей будинок з усіма надвірними спорудами, що знаходиться за адресою в смт. Брусилів по вул. Калініна 12. ОСОБА_3 На підставі рішення Брусилівської селищної ради 28 сесія 5 скликання від 27 листопада 2008 року він отримав ОСОБА_9 на право власності на земельні ділянки площею 0.0827 га. та 0.1500 га., які знаходяться біля цього будинку(а.с.30, 63,64).
Відповідно до ст. 125 Земельного Кодексу України, яка діяла на час відкриття спадщини, право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що хоча позивач і був спадкоємцем майна померлої, а земельна ділянка останньої розміром 0.22 га. передавалася їй у власність рішенням Брусилівської селищної ради від 25 серпня 1993 року, проте ОСОБА_9 не виготовлявся. Тому спадщина на земельну ділянку не відкривалася.
Виходячи з наведеного суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 209,304,307,308,314-315 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити..
Рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 27 жовтня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців.
Головуючий: /підпис/ Судді: /підпис/
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Житомирської області М.І.Забродський
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
З матеріалів справи видно, що 7 серпня 2009 року наказом №113 –к в.о. начальника УВТО ОСОБА_10 за порушення трудової дисципліни 4 серпня 2009 року, оскільки той знаходився на робочому місці у нетверезому стані, оголошено догану та позбавлено премії.
Задовольняючи позов ОСОБА_10 та скасовуючи наказ про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, суд першої інстанції виходив з того, що докази про вживання спиртних напоїв позивачем у робочий час відсутні.
Проте з таким висновком суду погодитися неможливо.
Судом встановлено, що ОСОБА_10 27 лютого 2009 року наказом №21-к начальника Управління виробничо-технічного обслуговування був переведений за станом здоров’я з посади розколювача плит та блоків 5 розряду тимчасово на один рік слюсарем з ремонту 4 розряду на відкритих гірничих роботах у кар’єрі (а.с.56).
Колективним договором цього підприємства на 2009 рік встановлено трудовий розпорядок робочого дня, а саме початок роботи о 8 годині, закінчення роботи о 17 годині перерва на відпочинок та харчування – 48 хв. – з 12год.12 хв. до 13 год.
4 серпня 2009 року о 16 год.30 хв. начальником гірничого цеху ОСОБА_11 був помічений ОСОБА_10 в нетверезому стані і від пропозиції пройти медичну експертизу він відмовився, що стверджується рапортом(а.с.16).
В цей же день був складений ОСОБА_9, згідно якого члени комісії підтвердили, що ОСОБА_10 знаходився у стані алкогольного сп’яніння(а.с.17).
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_12, який підписав акт, підтвердив, що в кінці робочого дня 4 серпня 2009 року він чув запах алкоголю з рота у ОСОБА_10, а тому і підписав акт про його перебування у стані алкогольного сп’яніння. Аналогічні покази дав у суді і ОСОБА_11 Член комісії ОСОБА_13, чув, як начальник цеху сварився у котельні підприємства з позивачем, а тому на прохання ОСОБА_11 він підписав акт про перебування ОСОБА_10 у стані алкогольного сп’яніння.
З пояснення ОСОБА_10, яке він власноручно написав на ім’я начальника підприємства, вбачається, що позивач відмовився від пропозиції пройти медичний огляд на стан сп’яніння, оскільки це був уже кінець робочого дня(а.с.18).
Проте суд першої інстанції не дав оцінку цим доказам.
З огляду на викладене слідує, що ОСОБА_10 перебував у стані алкогольного сп’яніння 4 серпня 2009 року на території підприємства чим порушив трудову дисципліну.
Відповідно до ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення.
Обираючи вид стягнення до позивача начальник УВТО КП „Кіровгеологія” відповідно до ст. 149 КЗпП України врахував ступінь тяжкості вчиненого проступку та попередню роботу позивача.
Доводи ОСОБА_10 проте, що керівники підприємства намагаються звільнити його з роботи, оскільки він доводить отримання ним профзахворювання на виробництві, безпідставні і не ґрунтуються на будь-яких доказах.
Враховуючи наведене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню. По справі можливо ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_10
Керуючись ст.ст. 209,304,307,309,314-315 ЦПК України, колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу Казенного підприємства "Кіровгеологія" в особі Управління виробничо-технічного обслуговування задовольнити.
Рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 22 жовтня 2009 року скасувати та ухвалити нове. В задоволенні позову ОСОБА_14 відмовити за безпідставністю.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців.
Головуючий: / підпис/ Судді: / підпис/
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Житомирської області М.І.Забродський
ОСОБА_15 з 1999 року в цьому будинку не проживає, оскільки він забрав свої речі та перейшов проживати до своєї дружини в інше житлове приміщення.
Рішенням Андрушівського районного суду Житомирської області від 17 квітня 2009 року позов задоволено. Визнано ОСОБА_15 таким, що втратив право на проживання в АДРЕСА_1 з підстав передбачених ст. 383 ЦК України та ст. 107 ЖК України та надано право на зняття його з із реєстрації з цього будинку.
В апеляційній скарзі ОСОБА_15 просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким відмовити у задоволення позову.
Вважає, що судом порушено норми процесуального та матеріального права. Зокрема відповідач з будинку не виселявся, оскільки лише періодично проживає у будинку ОСОБА_16. Крім того у спірному будинку знаходяться його особисті речі.
Судом не досліджувалася та обставина, що позовну заяву ОСОБА_17 не підписувала, оскільки вона тяжко хворіє, не може рухатися і проживає у будинку своєї дочки, яка здійснює догляд за нею. Брат ОСОБА_18. який не має права на Ѕ частину цього будинку в якій проживає мати сфабрикував підпис матері на позовній заяві і звернувся до суду.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляцій-
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- Справа №22ц/2633 Головуючий у суді 1-ої інстанції Палазюк В.М.
Категорія 44 Суддя-доповідач Забродський М.І.
ної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до п.4 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов’язки осіб, які не брали участі у справі.
Як убачається з матеріалів справи рішенням суду надано право на зняття з реєстрації ОСОБА_15 із реєстрації за адресою АДРЕСА_1
Проте, постановляючи таке рішення суд не з’ясував, який орган проводив реєстрацію відповідача за зазначеною адресою та не залучив його до участі у справі тобто вирішив питання про права та обов’язки осіб, які не брали участі у справі.
За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню, з направленням справи на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.
При новому розгляді справи слід вирішити питання про залучення співвідповідачем відповідний державний орган (юридичну особу) на який покладається обов’язок щодо реєстрації чи зняття з державної реєстрації громадян за місцем проживання.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 201 ЦПК України, суду слід з’ясувати та вирішити питання, щодо правонаступництва у справі, якщо спірні правовідносини допускають його, оскільки з довідки виконкому Нехворощенської сільської ради від 13 листопада 2009 року убачається, що позивачка ОСОБА_17 померла ІНФОРМАЦІЯ_3
Керуючись ст.ст. 2098, 304, 307, 311, 314, 315, ЦПК України, колегія суддів цивільної палати апеляційного суду,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_15 задовольнити частково.
Рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 17 квітня 2009 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим суддею.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців.
Головуючий: /підпис/ Судді: /підпис/
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Житомирської
області М.І.Забродський
Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Виходячи з наведеного суд першої інстанції правильно вважав, що відповідачі, як співвласники квартири повинні були своєчасно вносити плату за надані їм комунальні послуги з теплопостачання.
Разом з тим визначаючи розмір заборгованості суд першої інстанції не звернув увагу на те, що вона виникла в період дії ЦК України 1963 року та не застосував строки позовної давності до введення в дію нового ЦК України, який набрав чинності з 1 січня 2004 року.
Відповідно до ст.ст.71, 75, 80 ЦК України 1963 року загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність) встановлюється в три роки.
Позовна давність застосовується судом, арбітражем або третейським судом незалежно від заяви сторін.
Закінчення строку позовної давності до пред’явлення позову є підставою для відмови в позові.
За таких обставин визначена судом заборгованість за надані комунальні послуги в розмірі 5028 грн. 45 коп. є завищеною, оскільки судом не враховано строки позовної давності. Тому колегія суддів змінює рішення суду першої інстанції та зменшує розмір заборгованості з 5028 грн. 45 коп. до 2406 грн. 76 коп. Саме такий розмір боргу виник з 1 січня 2004 року по грудень 2008 року, а також зменшує розмір боргу стягнутого судом з кожного відповідача до 1203 грн. 38 коп.
В решті рішення суду залишити без змін.
Посилання ОСОБА_20 на те, що у її квартирі з 1993 року відсутні батареї опалення і вона не отримувала комунальні послуги з опалення є безпідставні. Як убачається з листа заступника міського голови та директора ПП „Житлосервіс-5”(а.с. 28,29) ОСОБА_20 не зверталася у ці органи зі скаргами, щодо зняття батарей опалення у її квартирі.
Керуючись ст.ст. 209, 304, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів цивільної палати апеляційного суду,
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_20 задовольнити частково.
Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 23 червня 2009 року змінити.
Зменшити розмір заборгованості за надані комунальні послуги з опалення стягнутої з ОСОБА_20 та ОСОБА_21 з 2406 грн. 76 коп. до 1203 грн. 38 коп. з кожного.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців.
Головуючий: /підпис/ Судді: /підпис/
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Житомирської області М.І.Забродський
Як убачається з матеріалів справи військовий прокурор Луцького гарнізону 15 червня 2009 року звернувся з позовом в інтересах держави - Державної прикордонної служби в особі Луцького прикордонного загону ДПС України до ОСОБА_22 та просив стягнути з останнього 513,49 грн. вартості виданого йому речового майна. При цьому він посилався на норми цивільного процесуального та цивільного законів. Вважав, що військовому гарнізону була спричинена майнова шкода.Відмовляючи у відкритті провадження у справі суддя керувався тим, що розгляд справ за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом, розглядається адміністративними судами в порядку адміністративного судочинства.
Проте з таким висновком судді колегія суддів не погоджується.
Відповідно до ч. 1 п.4 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встанов- лених законом.
Статтею 50 КАС України передбачено, що відповідачем в адміністративній справі є позивач та відповідач.
Громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об’єднання, юридичні особи, які не є суб’єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб’єкта владних повноважень:
1. про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об’єднання громадян;
2. про примусовий розпуск (ліквідацію) об’єднання громадян;
3. про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України;
4. про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо).
Ураховуючи викладене суддя помилково вважав, що спір між суб’єктом владних повноважень та фізичною особою, щодо стягнення майнової шкоди повинен вирішуватися в адміністративному процесі, оскільки в КАС України чітко визначено у яких випадках може фізична особа може бути відповідачем у адміністративній справі.
Виходячи з наведеного ухвала судді Олевського районного суду Житомирської області від 25 травня 2009 року постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому вона підлягає скасуванню з передачею матеріалів до суду першої інстанції для вирішення питання про її прийняття.
Керуючись ст.ст. 303,304,307,308,312-315 ЦПК України, колегія суддів цивільної палати апеляційного суду, -
У Х В А Л И Л А:
апеляційну скаргу ОСОБА_23
Ухвалу Овруцького районного суду Житомирської області від 28 травня 2009 року
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: Судді: