ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2018 року  м.ПолтаваСправа № 440/3471/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –   Удовіченка С.О.,    

за участю:

секретаря судового засідання –   Кисличенко О.В.,                 

представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Кременчуцької міської ради Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4 про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

02 жовтня 2018 року ОСОБА_3 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Кременчуцької міської ради Полтавської області про скасування рішення XXX Кременчуцької міської ради VII скликання від 30 травня 2018 року в частині відмови ОСОБА_3 у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 0,0900 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по вул. Заводській, 85.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

В обгрунтування позовної заяви позивач вказував на протиправність оскаржуваного рішення. Стверджував, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розробку технічної документації, при цьому відповідачем відмовлено з інших підстав. Пояснював, що у зв'язку із відмовою у наданні дозволу на розробку технічної документації, позбавлений можливості набути право власності на самочинно збудоване нерухоме майно          після смерті ОСОБА_5.

15 листопада 2018 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшли пояснення ОСОБА_3, у яких позивач зазначила, що 02 серпня 2017 року у Другій Кременчуцькій державній нотаріальній конторі отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на будинок по вул. Заводській, 85. З метою набуття права власності на вказаний будинок в порядку спадкування за заповітом, позивач вимушена була звернутися до Кременчуцької міської ради із заявою про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі орієнтовною площею 0,0900 га. При цьому, для звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинно збудований будинок, за адресою: вул. Заводська, 85 в м.Кременчуці, позивачу, згідно статті 376 Цивільного кодексу України, повинна бути надана у встановленому порядку земельна ділянка на якій вже самочинно збудований об'єкт нерухомого майна (а.с. 136-138).

16 листопада 2018 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив Кременчуцької міської ради, у якому відповідач заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що право власності ОСОБА_3 на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом не набуте, а тому підстави для надання дозволу на розробку проекту землеустрою відсутні (а.с. 139-141)

19 листопада 2018 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшло клопотання ОСОБА_3 про відкладення розгляду справи (а.с. 189).

За результатами розгляду клопотання позивача розгляд справи відкладено на 11 грудня 2018 року.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4.

10 грудня 2018 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшло клопотання Кременчуцької міської ради Полтавської області про проведення судових засідань в режимі відеоконференції (а.с. 243-244).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року розгляд справи №440/3471/18 за позовом ОСОБА_3 до Полтавської міської ради Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4 про скасування рішення вирішено проводити в режимі відеоконференції (а.с. 256-257).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

02 серпня 2017 року державним нотаріусом Другої кременчуцької державної нотаріальної контори Полтавської області ОСОБА_6 складено постанову про відмову ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченим приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_7 26 грудня 2015 року за №2708 на житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться в м.Кременчуці, вул. Заводська №85 та належить ОСОБА_5, померлому 29 грудня 2016 року (а.с. 112).

Відмовляючи у видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус виходив з того, що на житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться в м.Кременчуці, вул. Заводська, 85, відсутні правовстановлюючі документи і є наявність тільки довідки КП "Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації" 12 липня 2017 року за №61/2911, де вказано, що право власності не зареєстровано.

31 березня 2018 року ОСОБА_3 звернулася до Кременчуцької міської ради із заявою у якій просила надати рішення про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських споруд (присадибна ділянка), 900 кв.м. по вул. Заводській, 85 (а.с. 203).

До вищевказаної заяви було додано: копію паспорта та ідентифікаційного номера; графічні матеріали (схеми розташування, абрис, план меж земельної ділянки); витяг з рішення від 31 січня 2017 року "Про надання дозволу на розроблення технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місці) громадянам в м.Кременчуці; свідоцтво про смерть; заповіт; постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій; технічні паспорти.

Рішенням XXX сесії VII скликання Кременчуцької міської ради відмовлено в наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі ОСОБА_3  орієнтовною площею 0,0900 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по вул. Заводська, 85 у зв'язку з ненабуттям права на об'єкт нерухомого майна - житловий будинок в порядку спадкування цією особою з урахуванням статті 120 Земельного кодексу України, статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та статей 334, 1268, 1299 Цивільного кодексу України та у зв'язку з реєстрацією заяви про вступ у спадщину за законом від іншої особи на об'єкт спадкового майна - житловий будинок №85 по вул. Заводській (а.с. 202).

Позивач не погоджуючись із таким рішенням звернувся до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, судом встановлено наступне.

Згідно частини першої статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

В силу положень статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до статті 38 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

Громадяни України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами (стаття 40 Земельного Кодексу України).

Згідно частини першої статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

За приписами частини першої статті 791 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Згідно частини першої статті 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до частин першої - третьої статті 116 Земельного кодексу України  громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками  із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_8 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_8 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Тобто перелік для відмови є вичерпний.

Кременчуцька міська рада Полтавської області приймаючи оскаржуване рішення у свою чергу посилалася на статтю 120 Земельного кодексу України та реєстрацію заяви про вступ у спадщину за законом від іншої особи на об'єкт спадкового майна, з приводу цього суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Як слідує із матеріалів справи ОСОБА_5 за життя не набув право власності на жилий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться в м.Кременчук, вул. Заводська 85, що зокрема підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с. 131), у зв'язку із чим посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на статтю 120 Земельного кодексу України є безпідставними.

Щодо тверджень відповідача про вступ у спадщину за законом іншої особи на об'єкт спадкового майна - житловий будинок №85 по вул. Заводській, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житловий будинок, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

За приписами статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

При цьому, як було зазначено судом вище право власності на жилий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться в м.Кременчук, вул. Заводська 85 у встановленому чинним законодавством України не зареєстровано, а тому посилання відповідача, як на підставу для відмови ОСОБА_3 у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою, на реєстрацію заяви про вступ у спадщину іншої особи, суд вважає необгрунтованими.

Відповідно до частини третьої статті 376 Цивільного кодексу України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

На підставі частини п'ятої статті 376 Цивільного кодексу України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Таким чином визнання судом права власності на самочинне будівництво можливе лише за вимогою особи, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно та власника (користувача) земельної ділянки, що здійснив самочинне будівництво на цій ділянці.

Констатуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що без розроблення технічної документації на земельну ділянку за адресою: вул. Заводська, 85 у м.Кременчуці, позивач фактично позбавлений можливості набути право власності на жилий будинок з господарськими будівлями після смерті ОСОБА_5

У відповідності до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного рішення покладено на Кременчуцьку міську раду Полтавської області.

Однак, відповідачем суду таких доказів не надано.

Приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог ОСОБА_3

Згідно пункту 2 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволеня позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

За приписами частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, для ефективного захисту прав та інтересів ОСОБА_3, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним і скасувати рішення XXX Кременчуцької міської ради VII скликання від 30 травня 2018 року в частині відмови ОСОБА_3 у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 0,0900 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по вул. Заводській, 85.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -                  

В И Р І Ш И В:

          Позов ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, адреса місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) до Кременчуцької міської ради (код ЄДРПОУ 24388300, площа Перемоги, 2, м.Кременчук, Полтавська область, 39600), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4 про скасування рішення - задовольнити.

          Визнати протиправним та скасувати Рішення XXX сесії VII скликання Кременчуцької міської ради Полтавської області від 30 травня 2018 року в частині відмови ОСОБА_3  у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 0,0900 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по вул. Заводській, 85, у м.Кременчуці.

          Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кременчуцької міської ради (код ЄДРПОУ 24388300, площа Перемоги, 2, м.Кременчук, Полтавська область, 39600) на користь ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, адреса місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) судові витрати у зв'язку зі сплатою судового збору 704,80 грн.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються у відповідності до пункту 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року).

Повне рішення складено 29 грудня 2018 року.

        Суддя                    ОСОБА_9