Справа № 147/292/21

Провадження №11-кп/801/235/2024

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2024 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі:

головуючого – судді ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі судового засідання ОСОБА_5

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_6

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12020020300000197 від 17.10.2020,

за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні – прокурора Тростянецької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_7 на ухвалу Тростянецького районного суду Вінницької області від 26 грудня 2023 року, якою кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020020300000197 від 17.10.2020 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Зміст судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.

26.03.2021 до Тростянецького районного суду Вінницької області надійшов вказаний обвинувальний акт, у якому зазначено, що ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_9 , будучи обізнаними в тому, що у домогосподарстві за адресою: АДРЕСА_1 , належному ОСОБА_10 , протягом світлового дня, відсутній господар, вирішили вчинити крадіжку чужого майна з житлового будинку. ОСОБА_8 , реалізуючи попередню домовленість, направлену на викрадення чужого майна спільно з ОСОБА_9 , умисно, з метою крадіжки чужого майна, переслідуючи корисливі мотиви, таємно, тобто непомітно для господаря та сторонніх осіб, шляхом відчинення металевої хвіртки, проникли на подвір?я житлового домогосподарства, а в подальшому, шляхом відчинення рукою віконної шибки, через вікно, проникли до житлового будинку, звідки викрали товарно-матеріальні цінності, а саме: бензопилу марки «Lider ISO 9002» з шиною Profesional та ланцюг до вказаної бензопили «Долмар 325 32Z» вартістю 2312,70 грн. та 209,48 грн. відповідно, упаковку кави «Якобс» 60 г. вартістю 65,20 грн., коробку цукерок «Вишня в шоколаді» масою - 190 г. вартістю 61,30 грн., три пари чоловічих зимових шкарпеток під назвою «Добра Пара» розміром 25-27 загальною вартістю 58,50 грн., музичну колонку JBC 003 вартістю 302,25 грн., що на загальну суму викрадених об?єктів, які підлягали ідентифікації та подальшому визначенню їх вартості, складає 3009,43 коп. відповідно до висновку Вінницького відділення КНДІСЕ N?7454-7463/20-21 від 11.11.2020. Окрім того, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 викрали коньяк України «три зірки» ТМ V.S "Flamber" 0,5 л. вартістю 129,00 грн., чоловічу туалетну воду AVON Full Speed (75 мл) вартістю 224,00 грн., 10 чугунних казанів місткістю: 20 л. - 1 шт. вартістю 500,00 грн., 10 л. - 5 шт. вартістю 315,00 грн. кожен, 5 л. - 1 шт. вартістю 245,00 грн., 8 л. - 3 шт. вартістю 270,00 грн. кожен, три зарядних пристрої, зокрема ТМ Samsung вартістю 122,40 грн., ТМ Хіаомі вартістю 113,80 грн. та ТМ Lenovo вартістю 143,27 грн., що на загальну суму викрадених об?єктів складає 3862,47 коп. відповідно до висновку Вінницького відділення КНДІСЕ №178-181/21-21 від 15.01.2021 та грошових коштів в сумі 500 грн. Викраденими речами та грошовими коштами на загальну суму 7371 грн. 90 коп. ОСОБА_8 та ОСОБА_9 розпорядилися на власний розсуд, а саме гроші витратили для власних потреб, а викрадене майно перенесли до місця проживання ОСОБА_8 , де зберігали з метою подальшого продажу. Своїми діями ОСОБА_8 та ОСОБА_9 заподіяли потерпілому ОСОБА_10 майнову шкоду на загальну суму 7371 грн. 90 коп.

Досудовим розслідуванням дії ОСОБА_8 кваліфіковано за ч. 3 ст. 185 КК України, тобто - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане із проникненням у житло.

В підготовчому засіданні прокурор просив призначити справу до судового розгляду.

Також останнім було надано суду повідомлення про підозру ОСОБА_8 від 11.01.2021 та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 28.01.2021. Додатково прокурор зазначив, що строки досудового розслідування у даному кримінальному провадженні не продовжувалися.

Обвинувачений при вирішенні даного питання поклався на розсуд суду.

Потерпілий в підготовче засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі.

Матеріали відносно обвинуваченого ОСОБА_9 судом виділено в окреме провадження.

Ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 26.12.2023 кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020020300000197 від 17.10.2020, про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь Держави судові витрати за проведення експертизи у сумі 1307 (одна тисяча триста сім) грн. 52 коп.

До вступу ухвали суду в законну силу запобіжний захід відносно ОСОБА_8 у виді цілодобового домашнього арешту залишено без змін.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, що її подала.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу Тростянецького районного суду Вінницької області від 26.12.2023 стосовно ОСОБА_8  за ч. 3 ст. 185 КК України змінити у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.Вказати у резолютивній частині ухвали, що процесуальні витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі 1307 грн. 52 коп., віднести на рахунок держави. В решті ухвалу Тростянецького районного суду Вінницької області залишити без змін.

В доводах апеляційної скарги прокурора посилається на те, що суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване судове рішення, дійшов помилкового висновку про стягнення з ОСОБА_8 процесуальних витрат за проведення вказаної експертизи, ініціатором якої був орган досудового розслідування, сторона захисту не залучала жодних експертів, а тому зазначені витрати, відповідно до приписів ч.2 ст.122, ст.124 КПК України мають покладатися на державу.

Інші учасники кримінального провадження судове рішення не оскаржували.

Позиції учасників судового провадження

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 апеляційну скаргу прокурора підтримав та наполягав на її задоволенні, посилаючись на викладені у ній доводи.

Обвинувачений ОСОБА_8 , його захисник ОСОБА_11 та потерпілий ОСОБА_10 апеляційним судом повідомлялися належним чином про дату, час і місце апеляційного розгляду скарги прокурора, однак не виявили бажання брати особисту участь у її розгляді.

Прокурор не заперечував щодо проведення апеляційного розгляду у відсутність вказаних осіб. Також в апеляційній скарзі прокурором не ставиться питання про погіршення правового становища обвинуваченого.

Таким чином, відповідно до вимог ч. 4 ст. 405 КПК України кримінальне провадження розглянуто у відсутність обвинуваченого, його захисника та потерпілого.

Мотиви суду.

Заслухавши доповідача, виступ прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України; ухвалене на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст.94 КПК України; з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.

На думку колегії суддів, при ухваленні оскаржуваної ухвали зазначених вимог закону судом першої інстанції було дотримано не повністю.

Зокрема, колегією суддів апеляційного суду встановлено, що ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 26 грудня 2023 року виділено в окреме провадження матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020020300000197 від 17.10.2020 про обвинувачення ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Виділені матеріали кримінального провадження передано до канцелярії суду для їх реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду.

Кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020020300000197 від 17.10.2020 р., в частині обвинувачення ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України - зупинено до розшуку обвинуваченого на підставі ухвали суду від 14.12.2023 (т.2 а.к.п.158-160).

Постановляючи ухвалу про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування, Тростянецький районний суд прийняв рішення про стягнення з ОСОБА_8 на користь держави процесуальних витрат за проведення експертизи (т.2 а.к.п.185-191).

Як вбачається з матеріалів вказаного кримінального провадження, розмір процесуальних витрат у вказаному провадженні на залучення експерта для проведення судово-товарознавчої експертизи складають - 2615 грн. 04 коп., а 1307 грн. 52 коп. становить половину вартості проведеної експертизи.

Так, процесуальні витрати - це передбачені кримінальним процесуальним законом затрати, які виникають та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, понесені органами досудового розслідування, прокуратури і суду та іншими учасниками кримінального провадження. Умовно їх можна поділити на: витрати, які учасник кримінального провадження несе самостійно та витрати, які здійснюються за рахунок Державного бюджету України.

Компенсація процесуальних витрат особам, які залучаються у кримінальне провадження, перш за все є важливою гарантією повноти встановлення обставин справи, забезпечує реалізацію принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів, захищає права осіб, що здійснюють у кримінальному судочинстві покладені на них процесуальні обов`язки.

В основі механізму відшкодування процесуальних витрат лежать правовідносини між суб`єктами, що в різних процесуальних статусах залучаються у провадження та несуть у зв`язку з цим витрати, і посадовими особами та органами, які зобов`язані компенсувати зазначені витрати за рахунок публічних або приватних коштів.

При цьому, питання розподілу таких витрат повинно вирішуватися індивідуально у кожному кримінальному провадженні з урахуванням всіх обставин їх виникнення, підстав завершення кримінального провадження та судового розгляду.

Приписами ст. 118 КПК України встановлено, що процесуальні витрати складаються із 1) витрат на правову допомогу; 2) витрат, пов`язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження; 3) витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів; 4) витрат, пов`язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 122 КПК України витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів, несе сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучила спеціаліста, перекладача чи експерта, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати, а на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. При цьому, суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою в разі встановлення вини обвинуваченого (ч. 1 ст. 124, ч. 1 ст. 126, п. 13 ч. 1 ст. 368, ч. 4 ст. 374 КПК України).

Тому стягнення процесуальних витрат з обвинуваченого можливе за наявності таких підстав: визнання особи винною у вчиненні злочину, факт понесення процесуальних витрат (документально підтверджені витрати), залучення спеціаліста/експерта саме стороною захисту.

Разом з цим, кримінальним процесуальним законом прямо не передбачено стягнення процесуальних витрат з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування.

Крім того, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим КПК України, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Згода особи на закриття кримінального провадження вiдносно неi на цій підставі не є тотожною визнанню особою своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення і жодним чином не може підтверджувати винуватість особи, оскільки суперечитиме засадам презумпції невинуватості та доведеності вини (ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України).

В такому випадку, керуючись засадами справедливості та враховуючи наявність факту понесення органом досудового розслідування матеріальних загальнодозвільний тип правового регулювання кримінального провадження, наявність факту понесених органом досудового розслідування матеріальних витрат, пов`язаних із здійсненням кримінального провадження, не може бути приводом для стягнення з особи, кримінальне провадження відносно якої закрито, таких витрат.

Колегія судді звертає увагу на те, що ж стосується стягнення судом саме процесуальних витрат за проведення експертиз, то важливе значення у механізмі їх розподілу в кримінальному провадженні набуває питання про те хто призначав експертизу та за чиєю ініціативою вона проводилась, а також чи входить проведення експертизи до сфери службових обов`язків залученого експерта, чи є експерт співробітником державних експертних установ.

Так, згідно з ч. 1 ст. 69 КПК України експертом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до Закону України «Про судову експертизу» на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об`єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та дати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань.

Експертиза у кримінальному провадженні переважно проводиться експертами з державних спеціалізованих установ, їх територіальних філій, експертних установ комунальної форми власності, та її проведення належить до службових обов`язків вказаних експертів, за ними зберігається середній заробіток за місцем роботи з весь час, витрачений ними у зв`язку з викликом до органів досудового розслідування, слідчого, прокурора або суду.

Проведення судових експертиз державними спеціалізованими установами у кримінальних провадженнях за дорученням слідчого, прокурора, суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим експертним установам з Державного бюджету України. Це положення відповідає приписам ст. 15 Закону України «Про судову експертизу», а також ч.2 ст.122 КПК України.

При цьому, установи, які проводять судово-експертну діяльність, надсилають органу досудового розслідування, що здійснює відповідне кримінальне провадження, рахунок з визначенням вартості проведеної судової експертизи. Після закінчення досудового розслідування та складання обвинувального акту, у цьому процесуальному документі, серед іншого, слідчий повинен вказати відомості про розмір витрат на залучення експерта, які у разі винесення судом обвинувального вироку стягуються з обвинуваченого на користь держави (п. 8 ч. 2 ст. 291, ч. 2 ст. 124, КПК України).

За таких обставин, в ході апеляційного розгляду знайшли своє підтвердження доводи апеляційної скарги прокурора, що суд посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду вiд 17.06.2020 в справі №598/1781/17, дійшов помилкового висновку про стягнення процесуальних витрат з обвинуваченого ОСОБА_8 при вирішенні питання про закриття кримінального провадження за п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

В зазначеній постанові мова йде про витрати, понесені потерпілим на правової допомоги, а не на залучення експертів стороною обвинувачення, тобто рішення судів в справі №598/1781/17 та №147/292/21, мають різну правову природу.

Тому колегія суддів вважає, що оскільки Тростянецьким районним судом прийнято рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування, при цьому, ініціатором проведення судових експертиз у даному кримінальному провадженні був орган досудового розслідування, а сторона захисту не залучала жодних експертів, тому відповідно до приписів ч.2 ст.122, ст.124 КПК України витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі 1307 грн. 52 коп. відповідно не підлягають стягненню з ОСОБА_8 та покладаються на державу.

Вказана позиція викладена в постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12.09.2022 у справі № 203/241/14.

Апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, зокрема статей 126, 370, 372 КПК України, які перешкодили йому постановити законну та обґрунтовану ухвалу, а тому вони є істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону.

Згідно п.3 ч.1 ст. 409 КПК України істотні порушення вимог кримінального процесуального закону є підставою для зміни судового рішення першої інстанції в апеляційному порядку.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 409, 412, 418, 419, 425, 426, 532 КПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити.

Ухвалу Тростянецького районного суду Вінницької області від 26 грудня 2023 відносно ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 185 КК України – змінити.

Процесуальні витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі 1307 (однієї тисячі триста сім гривень)52 копійки віднести на рахунок держави.

В решті ухвалу залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.

Судді

ОСОБА_2                         ОСОБА_3                         ОСОБА_4