Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 26 січня 2024 р.                                                                                        №520/20440/23  

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мороко А.С.,

за участю секретаря судового засідання - Домніч О.В,

представника позивача - Маркосян М.В., представника відповідача -  Книги Ю.Ю.,

розглянувши в порядку загального провадження у відкритому судовому засіданні  адміністративну справу № 520/20440/23 за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод" (просп. Героїв Харкова, буд. 275,м. Харків, 61007, код ЄДРПОУ 05750295)  до  Головного управління ДПС у Харківській області  (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 43983495)  про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Харківський тракторний завод" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00173150718 від 27.08.2021 року про встановлені порушення абзацу «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України та нарахування штрафних санкцій на суму 1 020,00 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00173120718 від 27.08.2021 про збільшення суми грошового зобов`язання (нарахування штрафу та пені) з військового збору на суму 64 313,97 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00172520702 від 27.08.2021 року про встановлення підстав для зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 67 871 509,00 грн.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що встановлені податковим органом  порушення абзацу «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України та нарахування штрафних санкцій на суму 1 020,00 грн. є помилковими, оскільки протягом 10-13.08.2021 АТ «ХТЗ» подало уточнені декларації із виправленням помилок, що вкладається в 30-ти денний термін, який встановлений п. 119.3 ст.119 ПКУ. Таким чином застосування штрафної санкції за ці порушення у податковому повідомленні-рішенні Головного управління ДПС у Харківській області № 00173150718 від 27.08.2021 року, яке складене вже після подання уточнених декларацій, є таким що суперечить нормам Податкового кодексу України. Щодо порушення ПАТ "ХТЗ" строків щодо військового збору, оскільки підприємством вчасно (08.11.2018 р.) сплачено грошові кошти за попереднім повідомленням  - рішенням № 00006801307 від 05.11.2018 р. на суму 199 252,23 грн, вказана сума не набула статусу узгодженого податкового боргу, а тому податковий орган протиправно застосував приписи ст. 87 ПК України щодо зарахування сплати грошових коштів в порядку черги виникнення попереднього податкового боргу, з огляду на що нове податкове повідомлення - рішення № 00173120718 від 27.08.2021 про збільшення суми грошового зобов`язання (нарахування штрафу та пені) з військового збору на суму 64 313,97 грн. прийнято за фактичної відсутності заборгованості зі сплати військового збору. Стосовно висновку податкового органу про заниження фінансового результату до оподаткування за 2020 рік в розмірі 3 779 046,00 грн., представник позивача вказав, що уточнююча декларація з податку на прибуток була подана до початку проведення перевірки та у відповідності до вимог ст. 50 Податкового кодексу України, а у рядку 16 додатку 6.1 до акту перевірки  від 14.07.2021 № 12080/20-40-07-02-08/05750295 зафіксовано, що в рядку 02 декларації за 2020 рік визначений фінансовий результат у розмірі 160 179 395,00 грн. Тобто контролюючим органом при перевірці фактично були враховані дані уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток, що подана 08.04.2021 року, а тому висновки щодо заниження фінансового результату до оподаткування за 2020 рік в розмірі 3 779 046,00 грн. є неправомірними.  Стосовно висновку ГУ ДПС у Харківській області про заниження доходів по взаємовідносинам з ТОВ «ХСМ-2016», яке є ризиковим контрагентом (не знайдено за місцезнаходженням) на суму 1 382 673,33 грн., представник позивача зауважив, що такі висновки відповідача ґрунтуються виключно на податковій інформації щодо контрагента позивача  - ТОВ «ХСМ-2016» та без дослідження господарських взаємовідносин саме між ПАТ "ХТЗ" та ТОВ «ХСМ-2016», на підтвердження реальності чого підприємством було надано необхідні первинні документи. Щодо нарахування у 2019 р. амортизації дисконту на поточну заборгованість перед ТОВ «ТД ХТЗ» по договорам поворотної фінансової допомоги, яка встановлена в акті перевірки як безпідставна на суму то 62 709 790,36 грн., представник позивача звернув увагу суду, що зазначені вище договори були короткостроковими відповідно до додаткових угод із контрагентом, а амортизація дисконту по договорам фінансової допомоги з ТОВ «Торговий дім ВАТ «Харківський тракторний завод» була нарахована зовсім в іншій сумі та за іншими, ніж зазначено відповідачем, договорами. Таким чином, спірні податкові повідомлення - рішення ГУ ДПС у Харківській області № 00173150718 від 27.08.2021 року № 00173120718 від 27.08.2021 № 00172520702 від 27.08.2021 року є безпідставними, необґрунтованими та прийнятими без з`ясування всіх фактичних обставин справи, а тому представник позивача скасувати вказані рішення суб`єкта владних повноважень.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, надав до суду відзив на позов, в якому вказано, що підприємству у 2019 році в електронному вигляді через електронний кабінет  платника податків повідомлено про допущення помилок у податкових розрахунках за формою 1 ДФ, однак підприємством у 30-денний строк уточнюючі розрахунки подані не були, а були подані в електронному вигляді лише у 2021 році, після проведення перевірки ПАТ "ХТЗ", що, відповідно, вказує на порушення позивачем приписів п. 119.3 ст. 119 ПК України. У спростування позиції позивача щодо неправомірності податкового повідомлення-  рішення від 27.08.2021 № 00173120718, представник відповідача зазначив, що вказане рішення прийнято за порушення, вчинені позивачем у перевіряємий період (з 01.07.2018 по 31.12.2020), штрафна санкція нарахована за несвоєчасну сплату військового збору, термін сплати якого припадає, починаючи з липня 2018 року. Водночас, за результатами попередньої перевірки у 2018 році, штрафна санкція застосована за несвоєчасну сплату військового збору, термін сплати якого припадає до 30.06.2018 року, а тому за наявності узгодженого податкового боргу у ГУ ДПС у Харківській області правомірно застосовано приписи п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України щодо черговості погашення попередньо виниклого податкового боргу. На спростування позиції позивача щодо неправомірності податкового повідомлення – рішення від 27.08.2021 № 00172520702, представник відповідача вказав, що у силу приписів п. 50.2 ст. 50 ПК України, платнику податків заборонено подавати уточнюючі декларації з податку на прибуток під час проведення перевірки, про яку позивача було завчасно повідомлено наказом про проведення перевірки та повідомленням від 16.03.2021. Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "ХСМ-2016", представник відповідача вважає, що заниження підприємством доходів на суму отриманих коштів, не пов`язаних з постачанням товарів та незмінність  задекларованих платником податків доходів від реалізації товарів при не підтвердженні реальності операцій з продажу товарів, а саме "покупцю" та одночасному встановленні реалізації товарів іншим особам з якими повинна обліковуватись дебіторська заборгованість, вказує на порушення позивачем п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України. Щодо завищення підприємством від`ємного значення об`єкта оподаткування податку на прибуток та збільшення витрат на суму 62709790,36 грн. у 2019 році, то вказане є результатом неправомірної амортизації дисконту  відповідно до наявної заборгованості перед ТОВ "Торговий дім ВАТ "Харківський тракторний завод", оскільки вказана заборгованість станом на 01.06.2020 Ат "ХТЗ" не повернута, шляхом відступлення права вимоги переведено на нового кредитора "ТОВ "Індорбуд" з іншим строком плати.

Представник позивача надав відповідь на позов, в якому вказав, що підприємство  ані через електронний кабінет платника податків, ані поштою не отримувало таких повідомлень. У випадку отримання, беззаперечно ці помилки були б виправлені. Наразі, в електронному кабінеті ці повідомлення відсутні, а тому відповідачем безпідставно встановлено порушення абзацу «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України та нараховано штрафні санкції на суму 1 020,00 грн. Щодо нарахування відповідачем військового збору, представник позивача зауважив, що сума грошового зобов`язання, визначена попереднім податковим повідомленням - рішенням № 00006801307 від 05.11.2018 р.  не могла вважатися узгодженою та набути статусу податкового боргу в строк до 19.11.2018 р., що відповідає строку на оскарження податкового повідомлення-рішення за п. 56.3. ст. 56 ПКУ. Натомість, позивачем було сплачено грошове зобов`язання податковим повідомленням-рішенням № 00006801307 від 05.11.2018 р. згідно платіжного доручення № 4343 від 08.11.2018, що, відповідно, виключає можливість податкового органу посилатися на норму п. 87.9 ст. 87 ПКУ щодо зарахування платежів в порядку календарної черговості. Щодо заниження фінансового результату до оподаткування за 2020 рік в розмірі 3 779 046,00 грн.  встановленого на підставі того, що відповідач при проведенні перевірки безпідставно не брав до уваги уточнюючу декларацію з податку на прибуток, яку підприємство подало 08.04.2021, до початку проведення перевірки контролюючим органом, невідповідність даним регістрів бухгалтерського обліку була «виявлена» в зв`язку із тим, що були порівняні уточнюючі Баланс та Форма-2 (Звіт про фінансові результати), які ПАТ «ХТЗ» подало також 08.04.2021 з декларацією з податку на прибуток, поданою 24.03.2021, проігнорувавши декларацію з податку на прибуток від 08.04.2021.  Щодо висновку ГУ ДПС у Харківській області про заниження доходів позивача по взаємовідносинам з ТОВ «ХСМ-2016» на суму 1 382 673,33 грн, представник позивача вважає, що за наявності належним чином оформлених первинних документів, за наявності фінансового та економічного результату від угод з ТОВ «ХСМ-2016», зокрема надходження грошових коштів та реалізації власного обладнання за ці кошти, відповідачем не була доведена нереальність угод з ТОВ «ХСМ-2016». Також, представник позивача звернув увагу суду, що сума амортизації раніше нарахованого дисконту у витратах в розмірі 62 709 790,36 грн. взагалі не стосується договорів фінансової допомоги з Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ВАТ «Харківський тракторний завод», АТ «ХТЗ № 1Ф (6400/16/0002) від 06.01.2016, № 7Ф від 22.12.2014, № 59Ф від 21.10.2015, № 60Ф від 27.10.2015. Ця сума була вирахувана за іншими угодами, пільговими пенсіями, векселями та іншим, що, однак, безпідставно не було досліджено податковим органом.

У судовому засіданні 25.01.2014 року представники сторін підтримали свої правові позиції по справі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 08.04.2021 по 07.07.2021, ГУ ДПС у Харківській області проведено документальну планову виїзну перевірку АТ "ХТЗ" дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, король за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за результатом чого сформовано акт перевірки від 14.07.2021 № 12080/20-40-07-02-08/05750295.

На підставі висновків зазначеного акту перевірки, ГУ ДПС у Харківській області прийнято наступні податкові повідомлення - рішення :

- № 00173150718 від 27.08.2021, за яким на позивача накладено штрафні санкції за порушення абзацу "б" п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу;

- № 00173120718 від 27.08.2021 про збільшення суми грошового зобов`язання (нарахування штрафу та пені) з військового збору на суму 64 313,97 грн.;

- № 00172520702 від 27.08.2021 року про зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 67 871 509,00 грн.

Не погодившись з актом перевірки АТ «ХТЗ» подало заперечення від 06.08.2021 року № 60/69-Д.

Про результати розгляду заперечень АТ «ХТЗ» повідомлено листом № 1602/12/20-40-07-02-15 від 20.08.2021, яким не було змінено результатів перевірки, що слугували підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

13.09.2021 податкові повідомлення рішення були оскаржені в адміністративному порядку до ДПС України.

18.07.2023 АТ «ХТЗ» отримало рішення ДПС України № 19193/6/99-00-06-01-01-06 від 14.07.2023 за результатами розгляду скарги АТ «ХТЗ», яким оскаржувані рішення ГУ ДПС у Харківській області залишені без змін.

Не погоджуючись з вищезазначеними податковими повідомленнями - рішення, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Стосовно правомірності прийняття податкового повідомлення – рішення № 00173150718 від 27.08.2021, яким на позивача накладено штрафні санкції за порушення абзацу "б" п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу, суд зазначає наступне.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п.  51.1 ст. 51 ПК України, платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску, зобов`язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, з розбивкою по місяцях звітного кварталу.

Згідно з пп.54.1 ст.54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п.54.2 ст.54 ПК України, грошове зобов`язання щодо суми податкових зобов`язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов`язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу  для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

За приписами до пп.54.3.3 п.54.3 ст. 54 ПК України, згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Підпунктом «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України  визначено: особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов`язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку - фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

Наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773 внесені зміни до  наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за № 111/26556 (із змінами), зокрема, викладено в новій редакції форми  Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку.

Відповідно до затвердженої форми Податкового розрахунку в останньому відображаються, у тому числі, повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) платника згідно з реєстраційними документами, дата та номер договору (угоди),       податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта платника.

Відповідно до приписів п. 1 Розділу IV Порядку № 4, коригування поданого і прийнятого Розрахунків проводяться на підставі самостійно виявлених платником помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом.

За змістом п.п. 5-9 Розділу IV Порядку № 4, розрахунок з типом «Уточнюючий» подається після закінчення строку подання розрахунку з типом «Звітний» та/або «Звітний новий». Уточнюючий Розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди.

Порядок заповнення «Звітного нового» та «Уточнюючого» Розрахунків при коригуванні сум податку на доходи фізичних осіб, військового збору є однаковим. Розрахунки «Звітний новий» та «Уточнюючий» подаються на підставі інформації з раніше поданих Розрахунків і містять інформацію лише за рядками з реквізитами або сумами нарахованого податку на доходи фізичних осіб, військового збору, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до платника.

Порядок заповнення Розрахунків «Звітного нового» та «Уточнюючого» (у разі коригування виключно реквізитів) для платників єдиного внеску є однаковим. Розрахунки «Звітний новий» та «Уточнюючий (у разі коригування виключно реквізитів) для платників єдиного внеску, подаються на підставі інформації з раніше поданих Розрахунків і містять інформацію лише за рядками з реквізитами та сумами нарахованого єдиного внеску, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до платника податків.

За неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку - передбачена відповідальність відповідно до п.    119.2 ст. 119 ПК України.

Згідно з п. 119.3 ст. 119 ПКУ штрафи, передбачені, зокрема п. 119.1 ст. 119 ПКУ, не застосовуються у випадках, якщо помилки щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків у податковій звітності про суми доходів, нараховані (сплачені) на користь платника податків, суми утриманого з них податку були виправлені податковими агентами самостійно, у тому числі протягом 30 календарних днів з дня надходження повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом.

      Враховуючи викладене вище, якщо у разі подання податковим агентом уточнюючого податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску уточнюються реквізити підприємства або вносяться зміни до номеру облікової картки найманого працівника, то до такого податкового агента застосовується відповідальність передбачена п. 119.1 ст. 119 ПКУ з врахуванням п. 119.3 ст. 119 ПКУ лише у разі, якщо платник податків не скористався своїм правом на самостійне виправлення помилки  протягом 30 календарних днів з дня надходження повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом.

Відтак, враховуючи вищезазначені норми прав, визначальним для спірних правовідносин є з`ясування обставин дотримання контролюючим органом порядку оформлення та  повідомлення платника податків про виявлені недоліки ведення бухгалтерського обліку у податкових розрахунках за формою 1-ДФ, за наслідком чого у підприємства виникав обов`язок усунення виявлених порушень протягом 30 календарних днів з дня надходження повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом та, відповідно, уникнення відповідальності, передбаченої  п. 119.1 ст. 119 ПКУ.

Так, у відповідності до приписів п. 42.4 ст.42 Податкового кодексу України, 42.4. платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України    "Про електронні документи та електронний документообіг" та   "Про електронні довірчі послуги". Для осіб, які є фінансовими агентами, листування з контролюючим органом в електронній формі є обов`язковим у випадках, визначених цим Кодексом.

Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, а також з фінансовими агентами у випадках, визначених цим Кодексом, здійснюється засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України    "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків або фінансовому агенту, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України   "Про електронні документи та електронний документообіг" та    "Про електронні довірчі послуги" та є доступним в електронному кабінеті.

Датою вручення платнику податків або фінансовому агенту документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків/фінансовому агенту. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків/фінансовому агенту вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків/фінансовому агенту вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

У разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків/фінансового агента рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків/фінансовому агенту (його представнику).

При цьому строк доставки документа в електронний кабінет, визначений       абзацом п`ятим цього пункту, не зараховується до строку надіслання документів, визначеного цим Кодексом.

Отже, з аналізу вищезазначених норм права випливає, що  доказом направлення податковим органом платнику податків документів через електронний кабінет є саме  квитанція про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків/фінансовому агенту, а у разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання – такі документи повинні бути скеровані на адресу платника податків листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків/фінансовому агенту (його представнику).

Представник відповідача у відзиві на позов акцентував увагу, що підприємству в електронному вигляді через електронний кабінет платника податків повідомлено щодо допущення помилок у податкових розрахунках за формою 1 ДФ, а саме: за 4 квартал 2018 року повідомлено 01.02.2019 року, реєстраційний номер 14197112, за 1 квартал 2019 року 02.05.2019 року, реєстраційний номер 19109768, за 2 квартал 2019 року 09.08.2019 року, реєстраційний номер 24722453, за 3 квартал 2019 року 02.11.2019 року, реєстраційний номер 31668587.

Так, представник відповідача залучив до матеріалів справи повідомлення про допущення платником податків помилок у податкових розрахунках за формою 1-ДФ (т.1 а.с. 149-152), в яких  конкретизовано характер допущених платником податків помилки під час заповнення звітності за IV квартал 2018 року, І-ІІІ квартал 2019 року лише у повідомленнях про допущення платником податків помилок у податкових розрахунках за формою 1-ДФ (т.1 а.с. 149-152). Зокрема:  

- в IV кварталі 2018 року  допущені помилки: № "99"(податковий номер фізичної особи не дійсний або серія та номер паспорта відсутні в окремому реєстрі ДРФО) за номерами з/п в податковому розрахунку 3,8, 164, 1461; « 77» (податковий номер фізичної особи закрито в зв`язку з повідомленням про смерть від відділів РАГС) за номерами з/п в податковому розрахунку 483, 595; "89"  за номером з/п в податковому розрахунку 1660;

- в І кварталі 2019 року допущено помилку № "99"(податковий номер фізичної особи не дійсний або серія та номер паспорта відсутні в окремому реєстрі ДРФО) за номерами з/п в податковому розрахунку 1332;

- в ІІ кварталі 2019 року допущені помилки: № "99"(податковий номер фізичної особи не дійсний або серія та номер паспорта відсутні в окремому реєстрі ДРФО) за номерами з/п в податковому розрахунку 17, 23, 1208, 1334, 1462; « 77» (податковий номер фізичної особи закрито в зв`язку з повідомленням про смерть від відділів РАГС) за номерами з/п в податковому розрахунку 29, 102, 7.;

- в ІІІ кварталі 2019 року допущені помилки: № "99"(податковий номер фізичної особи не дійсний або серія та номер паспорта відсутні в окремому реєстрі ДРФО) за номером з/п в податковому розрахунку 1346; « 77» (податковий номер фізичної особи закрито в зв`язку з повідомленням про смерть від відділів РАГС) за номерами з/п в податковому розрахунку 347, 1521.

Суд приймає до уваги дотримання податковим органом процедури заповнення повідомлень про допущення платником податків помилок у податкових розрахунках за формою 1-ДФ (т.1 а.с. 149-152), однак вказане не є беззаперечним доказом факту обізнаності платника податків про їх існування, з огляду на ненадання відповідачем доказів направлення вказаних повідомлень в електронний кабінет ПАТ "ХТЗ" (шляхом надання до суду квитанцій про доставку в електронний кабінет позивача вказаних повідомлень) або рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків/фінансовому агенту (його представнику) у відповідності до приписів п. 42.4 ст. 42 Податкового кодексу України, що, відповідно, позбавило платника податків можливості реалізувати своє право на надання уточнюючих податкових розрахунків сум доходу у строки, визначені п. 119.3 ст. 119 Податкового кодексу України.

Водночас, представник позивача у позовній заяві пояснив, що лише після отримання від ГУ ДПС у Харківській області відомостей щодо виявленого невірного відображення податкових номерів фізичних осіб, які зазначені саме в акті перевірки від 14.07.2021 № 12080/20-40-07-02-08/ НОМЕР_1 , ПАТ «ХТЗ» самостійно здійснило перевірку та виправило ці порушення шляхом з`ясування фізичних осіб та їх вірних податкових номерів та подання уточнюючих податкових декларацій з виправленням інформації.

Представником відповідача у відзиві на позов підтверджено (т. 2 а.с. 125), що уточнюючі податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку за ф. 1- ДФ за 4 зл 2018 року, 1-3 квартали 2019 року до податкового органу подано в електронному вигляді  через електронний кабінет платника податків:

- за 4 квартал 2018 року  - 10.08.2021 року ( реєстраційний номер 9312396545), 12.08.2021          року (реєстраційний номер 9312397246), 13.08.2021 року (реєстраційний номер 9312397810);

- за 1 квартал 2019 року подано 10.08.2021 року ( реєстраційний номер 9336552761);  за 2 квартал 2019 року подано 10.08.2021 року ( реєстраційний номер 9336552764), 13.08.2021          року  (реєстраційний номер 9336555618);

- за 3 квартал 2019 року подано 10.08.2021 року (реєстраційний номер 9336553170).

Так, як вбачається з акту перевірки (т.1 а.с. 206), посадовими особами відповідача виявлено наступні недоліки ведення бухгалтерського обліку, а саме за  IV квартал 2018 року, І-ІІІ квартал 2019 року у податкових розрахунках за формою 1-ДФ невірно відображені податкові номери фізичних осіб, що призвело до зміни платника податку, чим порушено п 176.2 (б) ст.. 176 Податкового кодексу України та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4.

Вказані недоліки оформлено перевіряючими у вигляді узагальнених даних про виявлені розбіжності із вказівкою лише на дані податкових номерів фізичних осіб (у декларації за 4 кв. 2018 – 1339900490, 1426418405, 1905619009, 277360173, 3071906207 в декларації за 1 кв. 2019 – 277360173, в декларації за 2 кв. 2019 - 1339900490, 1426418405, 2557306863, 277360173, 2977705826, в декларації за 3 кв. 2019 – 277360173), ознак коду, сум виплаченого доходу, сум нарахованого доходу, сум утриманого доходу.

Тобто, фахівцями контролюючого органу не конкретизовано суть порушень в частині докладного опису такого порушення із зазначенням конкретного переліку осіб та вказівки на код помилки, допущеної щодо кожної фізичної особи.

Суд звертає увагу, що відповідно до пункту   86.1 статті 86 ПК України  акт перевірки    це документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Пунктом 5 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, затвердженого  наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за № 1300/27745 передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджує наявність зазначених фактів.

Відповідно до п.п. 2 п. 4 розділу ІІІ вказаного Порядку описова частина акта (довідки) документальної перевірки складається так: у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:

викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з первинними документами, бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Суд зазначає, що незважаючи на те, що акт податкової перевірки не є самостійним предметом судового оскарження, він є одним із доказів в адміністративній справі про визнання протиправним рішення контролюючого органу, прийнятого за наслідками проведеної перевірки. Текст акта перевірки повинен деталізовано відображати зміст та суть встановлених контролюючим органом порушень та відповідати встановленим висновкам про вчинене платником податків порушення. Описова частина акта перевірки повинна бути сформульована таким чином, щоб платник податків міг зрозуміти в чому, на думку податкового органу, полягає склад вчиненого правопорушення та, заперечуючи проти встановлених у висновках акта перевірки порушень, на підставі яких прийнято податкове повідомлення-рішення, мав змогу подати заперечення проти акта перевірки чи звернутися до суду з позовом про оскарження прийнятих за наслідками такої перевірки рішень контролюючого органу.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.06.2023 у справі № 815/6819/14.

Таким чином, суд приймає до уваги, що акт перевірки у даному випадку не є належною формою фіксування обставин виявлених податковим органом порушень у податкових розрахунках за формою 1-ДФ згідно наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року       № 4       «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) (з подальшими змінами за Порядком № 727 від 20.08.2015), однак вказане не звільняє суб`єкта владних повноважень від обов`язку належного, чіткого та конкретизованого розкриття змісту допущених платником податку порушень у податкових розрахунках за формою 1-ДФ, у разі, якщо відповідачем не доведено факт попереднього належного направлення платнику податків повідомлення про помилки у податкових розрахунках за формою 1-ДФ  через електронний кабінет  або рекомендованим поштовим відправленням.

З урахуванням наведеного, а також приймаючи до уваги те, що ПАТ "ХТЗ" самостійно, після ознайомлення зі змістом акту перевірки, направлено до ГУ ДПС у Харківській області (що не заперечується відповідачем) уточнюючі податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку за ф. 1- ДФ за 4 зл 2018 року, 1-3 квартали 2019 року, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених п.119.1 ст.119 ПК України, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 00173150718 від 27.08.2021 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Стосовно правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00172520702 від 27.08.2021 року про встановлення  підстав для зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 67 871 509,00 грн., суд зазначає наступне.

Із змісту акту перевірки вбачається, що ГУ ДПС у Харківській області встановлено завищення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2020 рік на загальну суму 67 871 509,00грн., яка складається з:

- заниження фінансового результату до оподаткування за 2020 рік в розмірі 3 779 046,00 грн.;

- заниження доходів по взаємовідносинам з ТОВ «ХСМ-2016» на суму 1 382 673,33 грн.;

- неправомірного нарахування у 2019 р. амортизації дисконту на поточну заборгованість перед ТОВ «ТД ХТЗ» по договорам поворотної фінансової допомоги, що призвело до завищення витрат та вплинуло на визначення фінансового  результату за 2019 р. на суму 62 709 790,36 грн.

Щодо висновку податкового органу про заниження підприємством фінансового результату до оподаткування за 2020 рік в розмірі 3 779 046,00 грн., то зі змісту акту перевірки (розділ 3.1.1.) вбачається, що перевіркою встановлена невідповідність поданої декларації з податку на прибуток даним регістрів бухгалтерського обліку на вказану суму.

Зокрема зазначено, що за даними регістрів, узагальнення яких наведені у додатку 6 до акту вбачається сума доходу за 2020 р. у розмірі 853 161 688 грн., а за даними декларації від 24.03.2021 № 9373204678 задекларовано дохід в сумі 852 517 343 грн., тобто нижче, ніж за даними регістрів бухгалтерського обліку, що також підтверджено відповідачем у відзиві на позов (т. 2 а.с.126).

Позивачем 08.04.2021 (об 8 год. 29 хв. та прийнята ГУ ДПС у Харківській області о 8 год. 55 хв. – т.1 а.с. 123-126, 144) подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток за 2020 рік № 9373286761, де відображено суду доходів у розмірі 852517343.

Як з`ясовано судом спірним моментом у даному випадку виступає можливість підприємству подавати уточнюючу декларацію з податку на прибуток за 2020 рік № 9373286761 08.04.2021(об 8 год. 29 хв.)  - у день проведення перевірки, але до фактичного початку проведення перевірки, у той час як відповідно до пунктом 50.2  статті 50 ПК України існує заборона платнику податків надавати уточнюючі декларації під час проведення перевірки.

За приписами абзацу 4 пункту   50.1  статті 50 ПК України, якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту                     169.4  статті      169      цього      Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Зазначена норма зобов`язує платника податку надіслати до контролюючого органу уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою уточнюючого розрахунку, чинного на час подання, або виправити помилку шляхом відображення уточнюючих показників у складі поточної декларації за будь-який наступний податковий період.

Водночас, суд звертає увагу, що право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

За змістом пункту  81.1  статті  81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Отже, у разі дотримання податковим органом процедури повідомлення платника податків про початок проведення такої перевірки, контролюючий орган реалізує своє право на проведення податкової перевірки, чому корелює обов`язок платника податків допустити фахівців податкового органу до проведення перевірки.

Відтак, свідченням безпосереднього моменту допуску фахівців податкового органу до проведення перевірки платника податків та, відповідно, момент початку проведення такого заходу контролю, є, зокрема, відповідна відмітка  у журналі реєстрації перевірок.

Як вбачається з копії журналу реєстрації перевірок ПАТ "ХТЗ" (т. 1 а.с. 99-101), фахівці ГУ ДПС у Харківській області фактично розпочали перевірку господарської діяльності ПАТ "ХТЗ" 08.04.2021 об 15 год.52 хв., а тому ПАТ "ХТЗ" у відповідності до вимог чинного законодавства правомірно реалізовано своє право на надання уточненої декларації з податку на прибуток за 2020 рік № 9373286761 08.04.2021(об 8 год. 29 хв.), тобто до моменту початку перевірки податковим органом.

Суд враховує, що  пункт 50.2 статті 50 ПК України містить наступне застереження - платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом. Це правило не поширюється на випадки, встановлені     статтею 177 цього Кодексу.

При цьому, суд зауважує, що метою правового регулювання, встановленого нормами пункту 50.2. статті 50 ПК України, є обмеження зловживання платниками своїми правами шляхом подання уточнюючих розрахунків під час проведення перевірки, оскільки ціллю проведення податкової перевірки є встановлення обставин щодо дотримання платником податків норм податкового законодавства при веденні податкового обліку та сплати податків.

Системний аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що платник податків може скористатися своїм правом на виправлення значень податкових зобов`язань у разі самостійного виявлення помилки шляхом відображення відповідних сум в податковій декларації за звітний податковий період або внесення змін до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 ПК України.

Установлене пунктом 50.2 статті 50 ПК України обмеження стосується виключно подання уточнюючого розрахунку та винятково в період здійснення контрольного заходу (документальної планової та позапланової перевірки).

Водночас, у контексті вищезазначеного, суд вважає за необхідне надати оцінку фактичній підставі для висновку податкового органу про допущення платником податків заниження фінансового результату до оподаткування за 2020 рік, яке виявилось у  відхиленні між даними бухгалтерського обліку і даними деклараціями з податку на прибуток.

Так, дослідивши зміст  додатку 6.1 до акту перевірки (т. 2 а.с. 20-22 - в якому контролюючий орган наводить реєстр кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників фінансового результату до оподаткування в податковій декларації з податку на прибуток і звіті про фінансові результати (Звіті про сукупний дохід) (форма № 2), то у рядку 6 додатку 6.1 визначено, що в рядку 01 декларації «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» за 2020 рік визначена сума доходу 853 161 688,00 грн., а у рядку 16 додатку 6.1 визначено, що в рядку 02 декларації «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку чи міжнародних стандартів фінансової звітності (+, -)» за 2020 рік визначений фінансовий результат у розмірі 160 179 395,00 грн.

Тобто, ПАТ «ХТЗ» за період з 01.07.2018 року по 31.12.2020 року, не визначено відхилення між даними бухгалтерського обліку і даними деклараціями з податку на прибуток, на що посилається контролюючий орган в акті перевірки, а контролюючим органом при перевірці були враховані дані уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток, що подана 08.04.2021 року, що, відповідно, у сукупності спростовує висновок податкового органу про допущення ПрАТ "ХТЗ" заниження фінансового результату до оподаткування за 2020 рік в розмірі 3 779 046,00 грн.

Стосовно висновку ГУ ДПС у Харківській області в частині допущення ПрАТ «ХТЗ»  заниження доходів по взаємовідносинам з ТОВ «ХСМ-2016» на суму 1 382 673,33 грн., суд встановив наступне.

   Відповідно до абзаців першого та другого пункту     44.1 статті 44 ПК України   (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та / або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1. статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Пунктом 135.4 статті   135 ПК України  встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених       розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до абзацу 1 пункту   138.2 статті 138 ПК України  витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених       розділом II цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України  не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Положеннями пункту 192.1 статті 192 ПК України передбачено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, необхідною умовою для здійснення відповідного коригування податкових зобов`язань/податкового кредиту з податку на додану вартість є зміна суми компенсації вартості товарів/послуг, зокрема, наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг.

       Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Так, представник позивача пояснив, що між ПрАТ «ХТЗ» та ТОВ «ХСМ-2016» існували договірні правовідносини щодо продажу верстатів на підставі договорів продажу №№ 43200/18/0064 від 12.07.2018, 43200/19/0041 від 01.03.2019, 43200/19/0064 від 28.03.2019, 43200/19/0059 від 25.03.2019, 43200/19/0028 від 19.02.2019, 43200/18/0094 від 10.08.2018, 13200/19/0027 від 19.02.2019, 43200/18/0057 від 06.07.2018, 43200/19/0029 від 19.02.201943200/18/0057 від 06.07.2018, 43200/18/0064 від 12.07.2018, на підтвердження виконання зобов`язання по яким позивачем залучено до матеріалів справи видаткові накладні (т2 а.с. 211-238, т. 3 а.с. 1-4), акти приймання – передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (т.3 а.с. 5-32), довіреності щодо видачі товару (т.3 а.с. 33-45).

Водночас позиція податкового органу у спірних правовідносин базується на перерахуванні ТОВ «ХСМ-2016» коштів, не пов`язаних з постачанням товарів, щодо ТОВ «ХСМ-2016» в підсистемі СФП ІС "Податокий блок" міститься інформація щодо суб`єкта фіктивного підприємництва, а ГУ ДФС у Харківській області складена узагальнююча податкова інформація за ТОВ «ХСМ-2016» з позначкою "встановлено відсутність підприємства за місцем знаходження" за обставинами неможливості встановлення також директора вказаного підприємства (т.2 а.с. 153-187).

Таким чином, висновок ГУ ДПС у Харківській області про порушення ПрАТ «ХТЗ» п. 7, 9, 11, 12, МСБО "Дохід", пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України ґрунтується виключно на отриманій інформації ГУ ДФС у Харківській області щодо посадової особи контрагента позивача ТОВ «ХСМ-2016».

Водночас, ГУ ДПС у Харківській області в акті перевірки відсутні будь-які докази на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин (ПрАТ «ХТЗ» та ТОВ «ХСМ-2016» ) діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, оскільки договори укладені між позивачем та контрагентом націлені на здійснення підприємницької діяльності та пов`язані з рухом активів підприємств. Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між позивачем з його контрагентом не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності.

Вказана правова позиція узгоджується з позицією Верхового суду, яка викладена в постанові від 09.05.2023 у справі № 810/1804/17.

Крім того, позивач не повинен нести відповідальність за дії чи бездіяльність своїх контрагентів. Порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентами платника податку тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме для цих осіб. Зазначені обставини не можуть бути підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сум податку по операціях з контрагентами до складу свого податкового кредиту у випадку, коли він виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження його розміру.

При цьому, відсутність у контрагента позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.02.2018 у справі №818/418/17.

У свою чергу, податкова інформація щодо контрагента по ланцюгу постачання не спростовує реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом, оскільки відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 у справі №813/1497/17.

Верховний Суд визнає, що не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 02.04.2019 у справі №826/6245/18.

Разом з тим процес аналізу інформаційних баз даних ДПС формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов`язань й податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці. Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання і аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджується податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку.

В даному випадку до перевірки, рівно як і до матеріалів справи, надано весь необхідний перелік документів первинного бухгалтерського обліку, що свідчать про реальність вчинення господарських операцій між сторонами договорів та про настання змін в майновому стані позивача, що само по собі спростовує висновки контролюючого органу про фіктивність таких операцій.

Окрім того, ГУ ДПС у Харківській області не було надано доказів проведення перевірки первинних документів контрагента позивача, пояснень у осіб відповідальних за здійснення вказаних видів діяльності не відбирались, а тому відображені в акті перевірки позивача відомості за результатами аналізу інформаційного ресурсу бази податкового обліку відповідача є припущенням податкового органу стосовно відсутності реальності господарських операцій.

На підстав викладеного суд дійшов висновку, що позивачем правомірно сформовано показники податкової звітності з податку на додану вартість, у зв`язку з чим висновок контролюючого органу про нереальність здійснення господарських операцій за перевіряємий період між позивачем та його контрагентом, та відповідно, допущення ПрАТ «ХТЗ»  заниження доходів по взаємовідносинам з ТОВ «ХСМ-2016» на суму 1 382 673,33 грн. є необґрунтованими та недоведеними.

Стосовно висновку податкового органу про допущення позивачем неправомірного нарахування у 2019 р. амортизації дисконту на поточну заборгованість перед ТОВ «ТД ХТЗ» по договорам поворотної фінансової допомоги, що призвело до завищення витрат та вплинуло на визначення фінансового результату за 2019 р. на суму 62 709 790,36 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту  14.1.267 пункту 14.1 статті 14 ПК України   позика - грошові кошти, що надаються резидентами, які є фінансовими установами, або нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк із зобов`язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Як вбачається з акту перевірки, перевіркою встановлено, що у перевіряємий період АТ «ХТЗ» відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності/міжнародних стандартів бухгалтерського обліку здійснювало у 2019 році (на дату річного балансу) облік дисконту відповідно до наявної заборгованості перед ТОВ «Торговий дім ВАТ «Харківський тракторний завод» (код ЄДРПОУ 33412518) (кредиторська заборгованість) відповідно до наданої раніше поворотної фінансової допомоги зі строками сплати 31.03.2019, 31.12.2019 за договорами № 1Ф від 06.01.2016, 1Ф від 06.01.2016, 7Ф від 22.12.2014, 59Ф від 21.10.2015, 60Ф від 27.10.2015. Загальна сума амортизації раніше нарахованого дисконту у витратах складає 62 709 790,36 грн. Вказана заборгованість станом на 01.06.2020 АТ «ХТЗ» не повернута, шляхом відступлення права вимоги переведено на нового кредитора (ТОВ «Індорбуд» код за ЄДРПОУ 41763604) з іншим строком оплати.

Таким чином, податковий орган в акті перевірки дійшов висновку, що вказана вище заборгованість на дату 01.01.2019 повинна була обліковуватись як поточна (короткострокова) та не потребувала нарахування амортизації дисконту у розмірі 62 709 790,36 та відповідно її включення у витрати.

Водночас, представник позивача пояснив, що сума амортизації раніше нарахованого дисконту у витратах в розмірі 62 709 790,36 грн. не стосується договорів фінансової допомоги з Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ВАТ «Харківський тракторний завод», АТ «ХТЗ" № 1Ф (6400/16/0002) від 06.01.2016, № 7Ф від 22.12.2014, № 59Ф від 21.10.2015, № 60Ф від 27.10.2015. Ця сума була вирахувана за іншими угодами, пільговими пенсіями, векселями та іншим.

У своїх додаткових поясненнях від 03.10.2023 (т. 3 а.с. 182), ГУ ДПС у Харківській області зауважено, що під час перевірки позивачем не надавалось жодних пояснень та інформації щодо того, що вказана сума амортизації була вирахувана за іншими угодами, такі угоди до перевірки не надавалися.

Представник ПрАТ "ХТЗ" у своїх поясненнях від 05.10.2023 (т. 3 а.с. 223) вказав, що після ознайомлення з податковими повідомленнями-рішеннями та детальним вивченням акту та матеріалів, які надавались до перевірки контролюючому органу, АТ «ХТЗ» подано скаргу від 13.09.2021 р. № 85-100 до Державної податкової служби України, в якій зазначено, що договори фінансової допомоги з Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ВАТ «Харківський тракторний завод» АТ «ХТЗ» № 1Ф (6400/16/0002) від 06.01.2016 (два договори), № 7Ф від 22.12.2014, № 59Ф від 21.10.2015, № 60Ф від 27.10.2015  обліковуються на рахунку 6851, та є короткостроковими. Дисконтування за цими договорами у 2019 році не проводилось, оскільки ще у 2017 році були укладені додаткові угоди з контрагентом на скорочення термінів повернення заборгованості за цими договорами.

Окрім того, представник позивача звернув увагу суду, що при поданні заперечень до акту перевірки позивач був обмежений в часі і в своїх запереченнях до акту перевірки виходив виключно із інформації, яка зазначена в цьому акту. Водночас, з інформації, яка викладена в акті перевірки позивачу неможливо було зробити однозначний висновок, що вся сума амортизації нарахованого дисконту у розмірі 62709790,36 грн., яка обраховувалась на бухгалтерському рахунку 9523 буде знята з витрат відповідним податковим повідомленням-рішенням і що це пов`язано виключно з переліченими договорами.

Таким чином, суд зазначає, що спірними та визначальним моментом у спірних правовідносинах є  необхідність  встановлення, які саме зобов`язання підприємства було дисконтовано у вказаний період на суму 62 709 790,36 грн., а також слід з`ясувати чи на дату балансу зобов`язання ПрАТ "ХТЗ" були довгостроковими чи короткостроковими, оскільки від цього залежить, чи підлягають зобов`язання дисконтуванню, чи ні.

Так, пунктом Б5.1.1 Додатка Б до Міжнародного стандарту фінансової звітності 9 «Фінансові інструменти» (далі - МСФЗ 9) визначено, що для оцінки справедливої вартості позики, виданої на неринкових умовах, необхідно продисконтувати всі майбутні грошові надходження по такій позиції за переважаючою ринковою ставкою відсотка для аналогічного інструмента з аналогічним кредитним рейтингом.

Під аналогічним інструментом розуміється кредит або позика з аналогічним терміном, валютою, типом відсоткової ставки, схемою руху грошових коштів, наявністю застави і базою для нарахування відсотків.

Справедлива вартість виданої позики дорівнюватиме величині усіх майбутніх грошових потоків, дисконтованих за ринковою ставкою відсотка на подібний інструмент (подібний за валютою, строками, типом ставки відсотка та іншими ознаками). Різниця між сумою позики та її справедливою вартістю є витратами. Водночас, в процесі амортизації фінансового активу визнаються фінансові доходи (пункт 5.7.2 МСФЗ 9).

Згідно з параграфом К384 Додатка В до МСФЗ 9 грошові потоки, пов`язані з короткостроковою дебіторською заборгованістю, не дисконтують, якщо вплив дисконтування є несуттєвим.

Відповідно до п.п. 4, 5, 6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання» (далі -    П(С)БО 11), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20        (що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за №85/4306), яке визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов`язання та її розкриття у фінансовій звітності, з метою бухгалтерського обліку зобов`язання поділяються на: довгострокові; поточні; непередбачені зобов`язання; доходи майбутніх періодів.

Зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

У розумінні цього    П(С)БО 11, зокрема: довгострокові зобов`язання - всі зобов`язання, які не є поточними зобов`язаннями, а поточні зобов`язання - зобов`язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.

Сума погашення - недисконтована сума грошових коштів або їх еквівалентів, яка, як очікується, буде сплачена для погашення зобов`язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

Теперішня вартість - дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде необхідна для погашення зобов`язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

За змістом п.п. 7, 8 і 10  П(С)БО 11 до довгострокових зобов`язань належать: довгострокові кредити банків; інші довгострокові зобов`язання; відстрочені податкові зобов`язання; довгострокові забезпечення.

Зобов`язання, на яке нараховуються відсотки та яке підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, слід розглядати як довгострокове зобов`язання, якщо первісний термін погашення був більше ніж дванадцять місяців та до затвердження фінансової звітності існує угода про переоформлення цього зобов`язання на довгострокове.

Довгострокові зобов`язання, на які нараховуються відсотки, відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від умов та виду зобов`язання.

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд зазнає, що правила дисконтування із включенням суми дисконту до інших доходів поширюються лише на довгострокові зобов`язання, з огляду на що, позика, отримана товариством за відповідним договором є короткостроковою, у разі якщо сторонами погоджено можливість дострокового її погашення.

Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка висловлена у постанові  № 640/9281/19 від 21.06.2023.

Представник позивача вказав, що показники витрат у розмірі 62 709 790,36 грн. складались з:

- 2 603,36 грн. витрат по обслуговуванню заставного майна;

-  7 232 810,00 грн. актуарію з пільгових пенсій (бухгалтерський рахунок 47);

- 15 830 094,43 амортизації дисконту з відстроченої заборгованості у мировій угоді у справі про банкрутство № Б-39/109-07, яка затверджена ухвалою господарського суду Харківської області від 24.10.2014 (бухгалтерський рахунок 553);

- 10 001 285,45 грн. амортизації дисконту за договорами позики з ТОВ «НН Капитал» (раніше – ТОВ «Газ Капитал») № 19/03/ХТЗ-07 та № 18/05/ХТЗ-07 (бухгалтерський рахунок 506);

-  174 903,08 грн. амортизації дисконту за кредитним договором з ПАТ "Державний ощадний банк України" (в особі філії Харківського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України") № 43 від 27.12.2002 (бухгалтерський рахунок 501);

-  9 836 488,15 грн. амортизації дисконту за договорами фінансової допомоги з ТОВ «ТД ХТЗ» (довгостроковими № 3Ф від 26.11.2018; 3Ф від 26.11.2018, № 4Ф (64000/18/0034) від 12.12.2018 р. (бухгалтерський рахунок 531);

- 1 930 702,39 амортизації дисконту по заборгованості АТ «ХТЗ» перед Пенсійним фондом (розстрочена заборгованість з пільгових пенсій) (бухгалтерський рахунок 552);

-  17 680 902,50 амортизації дисконту по довгостроковим векселям (бухгалтерський рахунок 143).

На підтвердження вказаних обставин позивачем залучено до матеріалів справи первинні документи щодо амортизації дисконту в розрізі:

- витрати по обслуговуванню заставленого майна на суму 22 603,36 грн., підтверджуються платіжними інструкціями № 7240 від 02,12.2019, № 700 від 24.12.2019, Na 10958 від 26.12.2019;

- актуарій з пільгових пенсій на суму 7 232 810,00 грн. підтверджується копією актуарного звіту, з якого вбачається розрахована зміна вартості зобов`язань у 2019 році по плану в рядку «нарахована сума по витратам на відсотки» (22 сторінка актуарного звіту);

- амортизація дисконту з відстроченої заборгованості у мировій угоді 10.10.2014 у справі про банкрутство. № Б-39/109-07 на суму 15 830 094,43 грн., яка затверджена ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.10.2014 у справі № 5-39/109-07;

- амортизація дисконту за договорами позики з TOB «НН Капитал» (раніше - TОB «Газ Капитал») № 19/03/XT3-07 та 18/05/ХТЗ-07 на суму 10 001 285,85 грн. підтверджується копією договорів позики з TОB «НИ Капитал», копією звіту незалежного аудитора щодо річної фінансової звітності АТ «ХТЗ» за 2019 рік, на сторінці 64 якого аудиторами вирахуваний дисконт за позикою з ТОВ «НН Капитал» станом на 01.01.2019 - 44 673000.грн. та станом на 31.12.2019-34672000 грн., тому амортизація дисконту за позикою TOB «НН Капитал» (раніше - TОB «Газ Капитал») на 31.12.2019 становить 10001000 грн.;

- амортизація дисконту за кредитним договором з ПАТ "Державний ощадний банк України” (з особі філії Харківське обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України") № 43 від 27.12.2002 на суму 174 903,08 грн. підтверджується копією відповідного договору;

-  амортизація дисконту за договорами фінансової допомоги з ТОВ «ТД ХТЗ» на суму 9 836488,15 грн. підтверджується копією договорів № 3-Ф від 26.11.2018, № 4-Ф від 12.12.2018, за якими здійснювались нарахування;

- амортизація дисконту по довгостроковими векселями на суму 17 680 902,50 грн. підтверджується  копіями відповідних векселів (т. 4 а.с. 27-215).

Окрім того, позивачем залучено до матеріалів справи бухгалтерську довідку, яка розшифровує нарахування амортизації дисконту станом на 31.12.2019 (т. 4 а.с. 221-231).

Таким чином, дослідивши зміст вказаних правочинів, суд зазначає, що договори позики з TOB «НН Капитал» (раніше - TОB «Газ Капитал») № 19/03/XT3-07 та 18/05/ХТЗ-07, кредитний договір з ПАТ "Державний ощадний банк України” (з особі філії Харківське обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України") № 43 від 27.12.2002, договори фінансової допомоги з ТОВ «ТД ХТЗ» № 3-Ф від 26.11.2018, № 4-Ф від 12.12.2018 є довгостроковими, що передбачено їх умовами; за мировою угодою від 10.10.2014 у справі про банкрутство. № Б-39/109-07 на суму 15 830 094,43 грн. (яка затверджена ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.10.2014 у справі № 5-39/109-07) передбачено та закріплено графік погашення зобов`язань, що також вказує на достроковість таких зобов`язань та правомірність застосування позивачем дисконтування. Окрім того, у бухгалтерській довідці підприємства про нарахування та амортизацію дисконту АТ "ХТЗ" у 2018 та 2019 роках конкретизовано періоди дисконтування заборгованості (більше 12 місяців), що свідчить про довготривалий строк виконання зобов`язань.

Представником відповідача до суду не надано заперечень щодо неможливості віднесення вказаних зобов`язань до довгострокових, що, відповідно, унеможливило б застосування позивачем дисконтування до заборгованості по ним.

Щодо договорів фінансової допомоги з Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ВАТ «Харківський тракторний завод», представник позивача у позовній заяві вказав, що встановлені в акті перевірки договори № 1Ф (6400/16/0002) від 06.01.2016 (два договори - т.4 а.с. 46-49), № 7Ф від 22.12.2014, № 59Ф від 21.10.2015(т. 4 а.с. 150-154), № 60Ф від 27.10.2015 (т. 4 а.с. 148-149), то представник позивача пояснив, що дисконтування за цими договорами у 2019 році не проводилось, оскільки  у 2017 році були укладені додаткові угоди з контрагентом на скорочення термінів повернення заборгованості за цими договорами (т. 4 а.с. 46-49).

Суд вважає на потрібне зазначити, що ГУ ДПС у Харківській області не надано до суду доказів направлення до ПрАТ "ХТЗ" письмового запиту з вимогою про надання пояснень з первинними підтверджуючими документами щодо підстав нарахування дисконту за 2019 рік у розрізі певних договірних зобов`язань, а наявний в матеріалах запит "Про надання документів та пояснень" від 14.05.2021 (т. 2 а.с. 147) містить вимогу про надання пояснень щодо підстав не нарахування дисконту за наявними заборгованостями у проміжок часу між датами закінчення процедури санації у 2019 році, що відповідно, обмежило платника податків у реалізації його права щодо надання пояснень з первинними документами по обставинам дисконтування у спірний період, та призвело до формування у податкового органу поверхневого висновку про проведення позивачем дисконтування  відповідно до наявної заборгованості  перед ТОВ  "Торговийт дім ВАТ "Харківський тракторний завод " за договорами поворотної фінансової допомоги № 1Ф (6400/16/0002) від 06.01.2016 (два договори - т.4 а.с. 46-49), № 7Ф від 22.12.2014, № 59Ф від 21.10.2015(т. 4 а.с. 150-154), № 60Ф від 27.10.2015.

Доказів дослідження податковим органом інших зобов`язань ПрАТ "ХТЗ", по яким підприємством могло проводитись дисконтування у перевіряємий період, відповідачем до суду також не надано, як і доказів на спростування /незгоди з переліченими вище позивачем договорами, векселями, заборгованостями перед ПФУ, на які була нарахована амортизація дисконту.

Підсумовуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивачем належними доказами підтверджено показники витрат у розмірі 62 709 790,36 грн. шляхом дисконтування довгострокових зобов`язань, у той час, як відповідачем не надано до суду як доказів письмового звернення до позивача з метою отримання пояснень та документів на підтвердження обліку дисконту відповідно до наявної заборгованості у перевіряємий період, так і доказів відмови позивача від наданнятаких документів, що, відповідно, призвело, до помилкового висновку податкового органу щодо допущення позивачем неправомірного нарахування у 2019 р. амортизації дисконту на поточну заборгованість саме перед ТОВ «ТД ХТЗ» по договорам поворотної фінансової допомоги.

Таким чином, податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Харківській області № 00172520702 від 27.08.2021 підлягає скасуванню в повному обсязі.

Щодо податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00173120718 від 27.08.2021 про збільшення суми грошового зобов`язання (нарахування штрафу та пені) з військового збору на суму 64 313,97 грн., суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки (т. 1 а.с. 208-211), податковий орган  зафіксував, що попередньою перевіркою (акт від 18.10.2018 № 4335/20-40-14-02-08/05750295) встановлено, що станом на 01.07.2018 підприємством не перераховано до бюджету військового збору у сумі 42227, 34 грн. Сума боргу сплачена підприємством 02.07.2018-24.07.2018., з огляду на що податковим органом винесено податкове повідомлення- рішення № 00006801307 від 05.11.2018, яким застосовано штрафні санкції на суму 155 399,75 та пеню 1 625,14 грн. за це порушення.

При перевірці банківських та касових документів, а також рахунку 661, в порушення пп. 1.4, пп. 1.5, пп.1.6 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ пп. 168.1.2, пп. 176.2 "а" п. 176.2 ст. 176 ПК України, встановлено не своєчасна сплата до бюджету військового збору  до або  під час виплати доходу в загальній сум 244030,72 грн. за червень 2018, строк сплати якого настав у липні 2018, липень 2018, серпень 2018, вересень 2018, жовтень 2018.

Таким чином, як підтверджено відповідачем у відзиві на позов з посиланням на п. 87.9 ст. 87 ПК України, у зв`язку з наявністю у позивача податкового боргу за попередній перевіряємий період, грошові кошти, сплачені  ПрАТ "ХТЗ" були зараховані в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення.

Так, відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПКУ, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 56.3., 56.15., 56.17. ст. 56 ПКУ встановлено, що після отримання податкового повідомлення-рішення платник податків має 10 робочих днів (п. 56.3. ст. 56 ПКУ), що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення, на подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка (п. 56.15. ст. 56 ПКУ) зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

При цьому, ПКУ не ставить належність узгодження грошового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням, в залежність від подання чи не подання скарги, оскільки за п. 56.17.1. ст. 56 ПКУ, процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у строк, передбачений абзацом першим пункту 56.3.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.

Таким чином, сума грошового зобов`язання, визначена попереднім податковим повідомленням- рішенням № 00006801307 від 05.11.2018 р. не набула статусу "узгодженого податкового боргу" в строк до 19.11.2018 р., що відповідає строку на оскарження податкового повідомлення-рішення за п. 56.3. ст. 56 ПКУ.

Натомість, ПрАТ "ХТЗ" сплачено грошове зобов`язання податковим повідомленням-рішенням № 00006801307 від 05.11.2018 р. згідно платіжного доручення № 4343 від 08.11.2018 на суму 199252,23 грн. (т. 1 а.с. 70), тобто у межах строку, встановленого п. 56.3., 56.15., 56.17. ст. 56 ПКУ та, відповідно, до моменту набуття вказаного грошового зобов`язання статусу узгодженого податкового боргу.

Окрім того, позивачем залучено до матеріалів справи АТ «ХТЗ» копії платіжних доручень на підтвердження своєчасного перерахування нарахованого військового збору у відповідні періоди 2018 р. З графи «призначення платежу» платіжних доручень вбачається, що військовий збір  сплачений і підлягав зарахуванню у відповідні поточні періоди поданої АТ «ХТЗ» звітності (т. 3 а.с. 53-147).

У відповідності до статті 59 ПКУ, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до статті 113.8 ПКУ за одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої цим Кодексом та іншими законами України.

Також, згідно зі статтею 12.4. ПКУ особа не може бути притягнута двічі до відповідальності одного виду за вчинення одного і того самого податкового правопорушення.

Відтак, враховуючи те, що грошові зобов`язання за попередній перевіряємий період не набули статусу узгодженого податкового боргу, у зв`язку зі своєчасною сплатою ПрАТ "ХТЗ" грошових зобов`язань за  податковим повідомленням-рішенням № 00006801307 від 05.11.2018 р., то у ГУ ДПС у Харківській області були відсутні підстави для застосування приписів норм п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України та формування нового податкового повідомлення - рішення № 00173120718 від 27.08.2021, у зв`язку з чим останнє підлягає скасуванню.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень ст.139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод" (просп. Героїв Харкова, буд. 275,м. Харків,61007, код ЄДРПОУ 05750295)  до  Головного управління ДПС у Харківській області  (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 43983495)  про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00173150718 від 27.08.2021 року, яким до Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод" (код ЄДРПОУ 05750295) застосовано штрафні санкції у розмірі 1020 (одна тисяча двадцять)грн.00 коп. за порушення  абзацу «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00173120718 від 27.08.2021, яким Приватному акціонерному товариству "Харківський тракторний завод" (код ЄДРПОУ 05750295) збільшено суму грошового зобов`язання (нарахування штрафу та пені) з військового збору на суму 64 313 (шістдесят чотири тисячі триста тринадцять) грн. 97 коп.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00172520702 від 27.08.2021 року, яким Приватному акціонерному товариству "Харківський тракторний завод" (код ЄДРПОУ 05750295) зменшено від`ємнне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 67 871 509 (шістдесят сім мільйонів вісімсот сімдесят одна тисяча п`ятсот дев`ять) грн. 00 коп.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод" (код ЄДРПОУ 05750295) сплачену суму судового збору у розмірі 25 767 (двадцять п`ять тисяч сімсот шістдесят сім) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області  (код ЄДРПОУ 43983495).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 01 лютого 2024 року.

  Суддя                                                                                                    А.С.Мороко