Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2024 року Справа№200/7581/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

26 грудня 2023 року з використанням підсистеми «Електронний суд» адвокат Раков А.В., представник позивача Білявського Г.А., подав до суду адміністративний позов до відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову від 28.10.2022 за №14039/94395/19021/11 Мирноградського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про припинення (затримання) щомісячної страхової виплати позивачу;

- зобов`язати відповідача відновити нарахування та виплату позивачу страхових виплат з 01 жовтня 2022 року;

- зобов`язати відповідача виплатити позивачу заборгованість із щомісячних страхових виплат, яка виникла за період з 01 жовтня 2022 року по день поновлення такої виплати;

- допустити негайне виконання рішення в межах суми стягнення за один місяць.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що є внутрішньо переміщеною особою та перебуває на обліку як отримувач страхових виплат у Мирноградському міському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області. З 21 жовтня 2022 року згідно з постановою Мирноградського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області від 28.10.2022 №14039/94395/19021/11 йому було призупинено нарахування щомісячних страхових виплат з невідомих причин. Позивач вважає оскаржувану постанову протиправною, оскільки остання не відповідає вимогам Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 №1105-XIV.

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подало відзив на адміністративний позов, в якому позовні вимоги не визнало в повному обсязі, просило відмовити в їх задоволенні з таких підстав. За приписами статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (в редакції, яка була чинною на час припинення (зупинення) позивачу страхових виплат) страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються в інших випадках, передбачених законодавством. Діюче законодавство не покладає на органи Фонду обов`язку здійснювати розшук потерпілих, виявляти, які з них перемістилися з непідконтрольної українській владі території, і встановлювати їх фактичне місце перебування, банківські рахунки тощо. Отримувати страхові виплати на підконтрольній українській владі території чи ні - це виключне особисте право і воля потерпілих, які потребують активних дій саме з боку останніх. Такий же по суті висновок міститься в постановах Першого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2020 по справі №200/4158/20-а та від 19.01.2021 по справі №200/8699/20-а. У зв`язку з відсутністю інформації про місце мешкання та неможливістю ідентифікувати позивача, відсутністю телефонного зв`язку з ОСОБА_1 , нарахування щомісячних страхових виплат було призупинено з 01.10.2022 згідно з постановою Мирноградського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області від 28.10.2022 №14039/94395/19021/11.

01 січня 2024 року позивачу поновлений строк звернення до суду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

01 січня 2024 року від відповідача витребувані докази.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , громадянин України, паспорт НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 перебуває на обліку як потерпілий у Фонді соціального страхування України з 06 жовтня 2014 року, має зареєстрований страховий випадок (трудове каліцтво), що стався 16 липня 2013 року.

Згідно з довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги від 06 жовтня 2014 року серія 10ААА № 136048 ОСОБА_1 встановлено сукупний відсоток втрати професійної працездатності 5%, безстроково.

ОСОБА_1 перебував на обліку та отримував щомісячні страхові виплати в Мирноградському міському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області.

Згідно з довідкою від 25.10.2018 №0000640326 про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції тимчасовою адресою перебування ОСОБА_1 є АДРЕСА_2 .

05 квітня 2019 року ОСОБА_1 подав до Мирноградського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області заяву про тимчасове продовження раніше призначеної страхової виплати у зв`язку із нещасним випадком на виробництві за тимчасовою адресою перебування: АДРЕСА_2 .

23 квітня 2019 року Мирноградського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області прийнята постанова №0509/19021/19021/5 «Про продовження раніше призначеної щомісячної страхової виплати у зв`язку з тимчасовим місцем проживання», якою ОСОБА_1 продовжена виплата раніше призначеної щомісячної грошової суми в разі часткової або повної втрати працездатності.

28 жовтня 2022 року Мирноградського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області прийнята постанова №14039/94395/19021/11 «Про припинення (затримання) щомісячної страхової виплати», якою з 01 жовтня 2022 року ОСОБА_1 затримано щомісячну страхову виплату, на підставі п. 6 ч.1 ст. 46, ч. 2 ст. 16 Закону №1105-ХІV.

Згідно з довідкою від 26.09.2023 №1455-5002973878 про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції тимчасовою адресою перебування ОСОБА_1 є АДРЕСА_3 .

19 грудня 2023 року адвокат Раков А.В. як представник позивача ОСОБА_1 звернувся із адвокатським запитом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просив повідомити про підстави припинення щомісячних страхових виплат, а також заборгованості по страховим виплатам.

22 грудня 2023 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області листом № 0500-0202-8/111875 повідомило адвоката Ракова А.В. про припинення страхових виплат ОСОБА_1 з 01.10.2022 та інформацію щодо сум нарахованих та виплачених щомісячних страхових виплат з 01.01.2021 по теперішній час.

03 січня 2024 року начальнику юридичного управління Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області начальником управління з питань виплат подано службову записку №158/05-16 про те що, ОСОБА_1 перебуває на обліку та отримує щомісячні страхові виплати з 01.09.2023 по теперішній час: в листопаді - 3628,77 гривень, в грудні - 1209,59 гривень.

При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Україна є […] правова держава (стаття 1 Конституції України).

Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (стаття 3 Конституції України).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (стаття 46 Конституції України).

На час прийняття оскаржуваної постанови правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначалися Законом України від 23 вересня 1999 року №1105-XIV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», в редакції Закону України №2153-IX від 24.03.2022 (далі - Закон №1105-XIV).

З 01січня 2023 року набрали чинності зміни до Закону №1105-XIV.

Згідно зі статтею 4 Закону № 1105-XIV уповноваженим органом управління в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку (далі - уповноважений орган управління) є Пенсійний фонд України.

Таким чином, з 01 січня 2023 року відбулося публічне правонаступництво, тобто перехід прав та обов`язків управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області до Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області.

Статтею 36 Закону №1105-XIV визначено, що страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Відповідно до частини 1 статті 47 Закону №1105-XIV страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду: 1) потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання; 2) особам, які мають право на виплати у зв`язку зі смертю годувальника, - з дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення права на виплати.

Частинами 5 та 6 статті 47 вказаного Закону визначено, що страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв`язку із страховим випадком, а фінансування додаткових витрат згідно з цим Законом - протягом строку, на який визначено потребу в них.

Згідно зі статтею 46 Закону №1105-XIV страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються: 1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого; 3) якщо з`ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку; 4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; 5) якщо потерпілий ухиляється від реабілітації у сфері охорони здоров`я чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов`язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню та функціональному відновленню; 6) в інших випадках, передбачених законодавством.

У статті 27 Закону України від 14.01.1998 року № 16/98-ВР «Основи законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 16/98-ВР) передбачено підстави припинення страхових виплат: а) якщо виплати призначено на підставі документів, що містять неправдиві відомості; б) якщо страховий випадок стався внаслідок дії особи, за яку настає кримінальна відповідальність; в) якщо страховий випадок стався внаслідок умисної дії особи; г) внаслідок невиконання застрахованою особою своїх обов`язків щодо загальнообов`язкового державного соціального страхування; д) в інших випадках, передбачених законами.

Тобто, вказаний перелік є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати страхових виплат з інших підстав лише у випадках, прямо передбачених законом (згідно із Закону № 16/98-ВР) чи законодавством (згідно із Закону № 1105-XIV).

Відповідач не наводить інших випадків, передбачених законами, для припинення страхової виплати, а лише вказує, що нарахування щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 було припинено (затримано) у зв`язку з відсутністю інформації про місце мешкання потерпілого ОСОБА_1 та відсутністю з ним телефонного зв`язку.

Вказані аргументи не приймаються до уваги, оскільки не ґрунтуються на чинному законодавстві.

Суд зазначає, що відповідачем не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів наявності підстав для припинення виплати щомісячної страхової виплати позивачу.

Відповідно до частини 2 статті 16 Закону №1105-XIV застраховані особи, які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений лікарем, не виконують інструкцій, рекомендацій фахівців з реабілітації, необхідних для надання реабілітаційної допомоги відповідно до індивідуального реабілітаційного плану, погодженому цією особою, або не з`являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі лікарсько-консультативною комісією (далі - ЛКК) чи МСЕК, втрачають право на таку допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.

Суд зазначає, що відповідачем не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів наявності підстав для припинення виплати щомісячної страхової виплати позивачу з підстав, передбачених частиною 2 статті 16 Закону №1105-XIV.

З врахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що відповідачем не доведена правомірність прийняття спірної постанови про затримання виплати позивачу щомісячної страхової виплати з 01 жовтня 2022 року.

Крім того, підзаконні нормативно-правові акти, на які посилається відповідач, не є законами, а тому, не можуть змінювати в бік звуження права громадян, які встановлені нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.

Відповідно до статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки (пункти 1, 6).

Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб визначено Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 року № 1706-VII (далі - Закон №1706-VII).

Статтею 1 Закону №1706-VII визначено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Статус внутрішньо переміщеної особи не позбавляє права на отримання соціальних виплат. Уповноважені органи державної влади та місцевого самоврядування повинні сприяти в реалізації такими особами гарантованих Конституцією та законами України прав та свобод, створюючи належні для цього умови.

Суд звертає увагу на те, що реалізація позивачем права на вільний вибір місця проживання в України, гарантовано Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», і ніхто не може позбавляти його права на отримання призначених йому страхових сум.

Згідно з частиною 2 статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або його відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Отже, відсутність позивача за місцем проживання не може позбавляти його права на отримання страхових виплат через впроваджений механізм реєстрації внутрішньо переміщених осіб.

Суд також звертає увагу на положення статті 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Париж, 20.03.1952) які передбачають, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950) визначено, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

За наслідками судового розгляду встановлено, що виплата щомісячних страхових виплат, які призначені позивачу безстроково, припинена з 01 жовтня 2022 року з підстав та у спосіб, які суперечать вимогам Конституції та законам України.

Отже, спірна постанова є протиправною та підлягає скасуванню, а виплата позивачу щомісячної страхової виплати підлягає поновленню з моменту припинення згідно з частиною сьомої статті 47 Закону №1105-ХІV.

Судом встановлено, що з вересня 2023 року позивач знаходиться на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримав щомісячні страхові виплати за період вересень-грудень 2023 року.

Щодо вимогти про зобов`язання виплатити заборгованість із щомісячних страхових виплат, яка виникла за період з 01 жовтня 2022 року по день поновлення такої виплати, не підлягає задоволенню, оскільки, згідно з додатком до листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №0500-0202-8/111875 від 22 грудня 2023 року з 01 жовтня 2022 року нарахування страхових виплат позивачу не здійснювався, а отже відсутня заборгованість.

Зважаючи на наведене, вищевказані вимоги не підлягають задоволенню.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Статтею 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно зі статтею 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Приписами частини 1 статті 371 КАС України визначено, що негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Оскільки, присуджені позивачу виплати є періодичними та здійснюються, зокрема з Державного бюджету України, рішення підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

Згідно із частиною 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 858,88 грн., отже підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір в сумі 772,99 грн. (90% задоволених позовних вимог).

Доказів понесення інших судових витрат суду не надано.

Керуючись статтями 2, 3-10, 20, 22, 25, 47, 72-77, 90, 132, 139, 143, 215, 241-246, 250, 251, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_4 , реєстрація міста проживання внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 , тел. НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84121, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Свободи, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010, e-mail: gu@dn.pfu.gov.ua) задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову №14039/94395/19021/11 «Про припинення (затримання) щомісячної страхової виплати», яка була прийнята Мирноградським міським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області 28 жовтня 2022 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відновити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної страхової виплати з 01 жовтня 2022 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

В інший частині позовних вимог відмовити.

В частині присудження виплати щомісячної страхової виплати в межах суми стягнення за один місяць рішення суду виконується негайно.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 772 (сімсот сімдесят дві) гривні 99 копійок.

Повний текст рішення складено 01 лютого 2024 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Суддя А.І. Циганенко