01.02.2024 Єдиний унікальний номер 205/12320/23

Провадження № 2/205/477/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2024 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді - Терещенко Т.П.,

за участю секретаря судового засідання – Кривозуб О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерн ого товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

АТ «Акцент-Банк» звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного договору від 14 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до позивача з метою отримання банківських послуг, підписавши Анкету-заяву про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг в А-Банк. Відповідачу було надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,4 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Однак, у порушення вимог кредитного договору, що стосується своєчасного погашення заборгованості по кредиту та заборгованості по відсоткам за користування кредитом відповідач належним чином не виконала, в зв`язку з чим у відповідача перед АТ «Акцент-Банк», станом на 28 вересня 2023 року, виникла заборгованість у розмірі 25 451,72 грн. Оскільки по теперішній час відповідач грошові кошти не повернула, позивач змушений звернутись до суду з цією позовною заявою за захистом своїх прав та законних інтересів, в якому просив стягнути з відповідача на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 14 вересня 2020 року станом на 28 вересня 2023 року у розмірі 25 451,72 грн., яка складається з: 15 281,78 грн. - заборгованість за кредитом, 10 169,94 грн.– заборгованість по відсоткам за користування кредитом, а також судові витрати.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 грудня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду клопотання, у якому просив розглядати справу у його відсутності задовольнивши позовні вимоги в повному обсязі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явилася з невідомих суду причин, хоча відповідно до ст. ст. 128, 130 ЦПК України про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином, також виклик відповідача здійснювався шляхом оприлюднення повідомлення про виклик до суду на офіційному веб-сайті Ленінського районного суду м. Дніпропетровська, заперечень проти позову суду не представила, а тому суд вважає за можливе розгляд справи проводити за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів із винесенням заочного рішення.

01 лютого 2024 року ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська було вирішено питання про заочний розгляд справи.

За таких обставин, суд розглянув справу у відсутності учасників справи за правилами спрощеного позовного провадження з можливістю ухвалення заочного рішення відповідно до ст. 280 ЦПК України, оскільки відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не з`явилася в судове засідання без повідомлення причин, відзиву не подала. При цьому, представник позивача не заперечував проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що сторони у судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Положеннями ч. 1 ст. 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 14 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «Акцент-Банк» з метою отримання банківських послуг, шляхом підписання анкети-заяви № б/н від 14 вересня 2020 року про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в «А-Банку» (а. с. 7).

На підтвердження умов кредитування АТ «Акцент-Банк» надало суду копію анкети-заяви відповідача ОСОБА_1 про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в «А-Банку» (а. с. 7), витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» (а. с. 14-21), паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» (а. с. 8), довідку за картами (а. с. 12), довідку за лімітами (а. с. 13), виписку по картці (а. с. 9-11), розрахунок заборгованості (а. с. 5-6).

Також судом встановлено, що відповідачу було надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом.

Однак відповідач станом на час подання позовної заяви ухиляється від виконання зобов`язань і має перед АТ «Акцент-Банк» заборгованість.

Відповідно до наданого банком розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 28 вересня 2023 року складає 25 451,72 грн., яка складається з: 15 281,78 грн. – залишку заборгованості за тілом кредитом, 10 169,94 грн. – загального залишку заборгованості за процентами, 0,00 грн. – заборгованість за штрафами (а. с. 5-6).

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив стягнути складові його повної вартості, а саме: заборгованість за тілом кредиту та за відсотками.

Статтями 626, 628 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Частиною 1 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене та наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що заборгованість за тілом кредиту, яка станом на 28 вересня 2023 року становить 15 281,78 грн., підлягає стягненню з відповідача.

Вирішуючи питання про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за відсотками, суд дійшов таких висновків.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України вимоги про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін можуть бути застосовані лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Наведений висновок у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18, підтверджує, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість по відсоткам за користування кредитом нарахована по 28 вересня 2023 року включно.

Однак, за наявними матеріалами справи не можливо встановити строк дії кредитного договору, оскільки в Анкеті-заяві № б/н від 14 вересня 2020 року сторонами він не був погоджений.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі розмір і порядок нарахування заборгованості за відсотками, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» та Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», як невід`ємної частини спірного договору.

Оскільки умови договору приєднання розроблені банком, то вони повинні бути зрозумілими усім споживачам і доведеними до їх відома, у зв`язку із чим Банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці Умови та Правила надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих Умов та Правил надання банківських послуг, з якими він ознайомлений.

У відповідності до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Як вбачається із матеріалів справи, в Анкеті-заяві позичальника № б/н від 14 вересня 2020 року не зазначена відсоткова ставка несвоєчасне погашення кредиту, будь-яких інших угод з цього приводу між сторонами, укладено не було.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати відсотків, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Отже, суд дійшов висновку, що в цьому випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача, неодноразово змінювалися самим АТ «Акцент-Банк» в період з часу виникнення спірних правовідносин 14 вересня 2020 року, до моменту звернення до суду із вказаним позовом 14 листопада 2023 року, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», відсутність у Анкеті-заяві № б/н від 14 вересня 2020 року домовленості сторін про сплату відсотків, надані позивачем Витяги з Умов та Правил банківських послуг не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Вищезазначене повністю узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у справі № 342/180/17-ц від 03 липня 2019 року.

Крім того, суд не приймає до уваги наданий позивачем витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» з тарифами по кредитній картці «Універсальна», «Універсальна GOLD», « Зелена» в якому хоча і визначена процентна ставка щодо погашення заборгованості по кредиту, однак який не підписаний відповідачем.

При цьому, згідно із ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Стаття 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку про те, що витяг Умови та Правила банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», який міститься в матеріалах зазначеної справи та не містить підпису відповідача, а також витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» з тарифами користування кредитною карткою «Універсальна», «Універсальна GOLD», «Зелена» не підписний відповідачем, а тому ці документи не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 14 вересня 2020 року, шляхом підписання Анкети-заяви. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді сплату процентів, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по відсоткам за користування кредитом у розмірі 10 169,94 грн. не підлягають задоволенню.

Разом із тим, матеріалами справи не спростовано факт отримання відповідачем від позивача кредитної картки та проведення з її застосуванням певних операцій.

Проте, у порушення умов договору та чинного законодавства, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконала та не повернула використані кредитні кошти, а доказів протилежного суду не надала.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за тілом кредитом у розмірі 15 281,78 грн. підлягають задоволенню, в іншій частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитом у розмірі 10 169,94 грн. необхідно відмовити з підстав їх недоведеності.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 1 611,53 грн. (15 281,78 грн.*2 684 грн./25 451,72 грн.), що пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 3, 11, 15, 207, 526, 549, 551, 626, 628, 633-634, 638, 1048-1050, 1054-1055, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 133, 141, 223, 247, 259, 263-265, 273, 280, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (код ЄДРПОУ 14360080) заборгованість за тілом кредиту у розмірі 15 281,78 грн., а також понесені та документально підтверджені судові витрати у справі у вигляді судового збору в розмірі 1 611,53 грн.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Сторони:

Позивач - Акціонерне товариство «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ 14360080, місце знаходження: 49074, м.Дніпро, вул. Батумська, буд. 11.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: Т.П. Терещенко