ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2018 р.                                                           м. Чернівці

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду ОСОБА_1, розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 листопада 2018 року, –

В С Т А Н О В И Л А:

Цією постановою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2., Чернівецькоїї обл., тимчасово не працюючого – визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строком на один рік.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 352 грн. 40 коп..

Згідно постанови суду, ОСОБА_3, 06.09.2018 року о 04.28 год., керував автомобілем «Хюндай Туксан», державний номерний знак НОМЕР_1, по вул. Головній, 14 в м. Чернівці в стані алкогольного сп’яніння. Своїми діями порушив п.2.9А Правил дорожнього руху України.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, з постановою районного суду не погоджується та вважає її протиправною, винесеною із порушенням норма матеріального та процесуального права та такою, що не відповідає фактичним обставинам справи.

Вказує, що висновки щодо результатів медичного огляду на стан сп’яніння, складені з порушенням вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

Стверджує, що в порушення ч.2 та ч.3 ст. 266 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення та матеріали справи не містять доказів

ЄУНСС №727/9497/18 Головуючий у І інстанції: Слободян Г.М.

Провадження №33/822/96/18

Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач: Станковська Г.А.

(відомостей) про те, що попередньо працівником поліції перед направленням ОСОБА_3 до закладу охорони здоров'я, огляд ОСОБА_3 проводився працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів або наявна незгода його на проведення огляду для виявлення ознак алкогольного сп'яніння, які за висновками працівника поліції, свідчили про перебування ОСОБА_3 в стані алкогольного сп'яніння та у відповідності до ч. 1 ст. 266 КУпАП було відсторонено від керування транспортним засобом та направлено для проведення медичного огляду.

Просить постанову суду першої інстанції скасувати як незаконну та прийняти рішення про закриття провадження щодо ОСОБА_3, за відсутності в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до наступного.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Вказані вимоги закону районним судом було дотримано в повному обсязі.

Висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за наведених в постанові обставин, підтверджений сукупністю зібраних та належним чином перевірених в судовому засіданні доказів, є правильним і доводи апеляційної скарги цього не спростовують.

Згідно диспозиції статті 130 КУпАП відповідальність передбачена як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.9а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення апеляційний суд приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 складено відповідно до ст. 256 КпАП України.

Не дивлячись на наведені в апеляційній скарзі доводи, наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення відповідальність за яке, передбачено ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується зібраними у справі про адміністративне правопорушення й розглянутими в судовому засідання доказами, яким дана правильна юридична оцінка.

Згідно даних, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії БД №440398 від 06.09.2018 р. вбачається, що ОСОБА_3, 06.09.2018 р. о 04 год. 28 хв., в м. Чернівці, по вул. Головній, 14, керував т/з «Хюндай Туксан», державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп’яніння. Огляд на стан сп’яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога в ЧОНД по вул. Миколаївська, 30А. Своїми діями ОСОБА_3 порушив вимоги п.2.9а ПДР України (а.с.1), за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.

Вказані обставини підтверджені оглядом на стан сп’яніння, який проводився у встановленому законом порядку в КМУ «Чернівецький наркологічний диспансер» і згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №1791 від 06.09.2018 р. встановлено, що ОСОБА_3 перебуває в стані алкогольного сп’яніння (а.с.2). Доказів, які б спростовували легітимність проведеного лікарем огляду на стан сп’яніння та підстави вважати вказаний документ недійсним, апелянтом не доведені.

Більше того, судом встановлено, що даний висновок був складений відповідно до інструкції «Про порядок виявлення або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735 та ст. 266 КУпАП. З даним висновком ОСОБА_3 було ознайомлено, про що свідчить його підпис у вказаному висновку, однак будь-яких пояснень чи зауважень при ознайомленні обстежуваного із результатами його огляду не зазначено.

Протокол про адміністративне правопорушення від 06.09.2018 року складений о 05 год. 30 хв. та вищезазначений висновок були підписані ОСОБА_3, при цьому будь-яких зауважень, доповнень чи пояснень до них надано не було. Більш того, матеріали справи не містять жодних клопотань про те, що він не згідний із результатами проведеного огляду та бажає повторно пройти дослідження на стан сп’яніння.

Крім того, як вбачається із Акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КМУ «Чернівецький обласний наркологічний диспансер» №1791 від 06.09.2018 року складеного о 04 год. 50 хв., лікарем ОСОБА_4 (а.с.16), у ОСОБА_3 виявлено наступні ознаки: поведінка – не адекватна, збуджена, напружена; мовна здатність – змазаність мови; хода – хитка, хода із швидкими поворотами – із заносами; точні рухи – з промахуванням.

Отже, на підставі викладеного, вважаю, що огляд на стан алкогольного сп’яніння ОСОБА_3 у лікаря-нарколога Чернівецького ОНД проведено у відповідності до «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

Таким чином, апеляційний суд приходить до переконливого висновку, що підстав вважати наявні в матеріалах справи докази невірними і неналежними, як на це посилається у своїй апеляційній скарзі апелянт, у суду немає, оскільки вони складені у відповідності до вимог законодавства. Інші докази, на які посилається апелянт, в матеріалах справи відсутні і не надані суду апеляційної інстанції, зокрема і ті, на які захисник ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 посилається у своїй версії захисту.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що ОСОБА_3 в судовому засіданні апеляційного суду було надано можливість реалізувати своє право передбачене статтею 268 КУпАП та при цьому, він, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду поданої в його інтересах апеляційної скарги, в судове засідання не з’явився та про причини своєї неявки суд не повідомив, що, відповідно до ст. 294 КУпАП, не є перешкодою для розгляду справи без її участі.

Будь-яких порушень норм КУпАП, які б стали підставою для скасування рішення суду першої інстанції, в тому числі при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, апеляційним судом не встановлено.

Приймаючи до уваги всі докази наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до остаточного висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що доводи апелянта є такими, що не ґрунтуються на законі, а тому не знаходить підстав для скасування постанови районного суду та закриття справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3, як про те апелює захисник в інтересах останнього.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -        

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну захисника ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 листопада 2018 року щодо ОСОБА_3, якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КпАП України - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Чернівецького

апеляційного суду ОСОБА_1