Дата документу 18.12.2018 Справа № 331/8101/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 331/8101/17 Головуючий у 1-й інстанції: Жукова О.Є.

Провадження № 22-ц/807/342/18 Суддя-доповідач Крилова О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2018 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Крилової О.В.,

Суддів Кухаря С.В.,

Полякова О.З.,

секретар Бурима В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 21 березня 2018 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до ОСОБА_3 про стягнення вартості не облікованої електричної енергії,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року ПАТ «Запоріжжяобленерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення вартості не облікованої електричної енергії.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 10.05.2017 року при здійсненні працівниками «Запоріжжяобленерго» перевірки дотримання відповідачами вимог "Правил користування електричною енергією для населення", було виявлено факт порушення відповідачем вищевказаних правил, що виразилося в споживанні електричної енергії без обліку, про що було складено акт № 00141349.

Внаслідок споживання відповідачем електричної енергії без обліку, ПАТ «Запоріжжяобленерго" були заподіяні збитки на суму 53839,23 гривень. Відповідач добровільно розраховану на підставі акту суму збитків не сплатив.

Посилаючись на ці обставини, просив стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за електроенергію спожиту без обліку в сумі 53839,23 гривень , судові витрати.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 21 березня 2018 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 (на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» вартість не облікованої електричної енергії у розмірі 53839 гривень 23 копійки, судовий збір 1600 гривень 00 копійок.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду, ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставин справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

За ст. 263 судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення не повною мірою відповідає зазначеним вимогам.

Так, розглядаючи справу, суд першої інстанції вважав повністю доведеними позовні вимоги та виходив з того, що відповідно до п. 48 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою КМУ від 26.07.1999 року споживач несе відповідальність за порушення Правил користування електричною енергією для населення; розкрадання електричної енергії в разі самовільного підключення до електричних мереж і споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження приладу обліку та інші дії за які законодавством передбачена відповідальність.

Судом першої інстанції було встановлено, що ПАТ «Запоріжжяобленерго» здійснює постачання електричної енергії до будинку, де зареєстрований ОСОБА_3

При апеляційному розгляді було встановлено, що відповідач є власником лише частини будинку, інші співвласники мають відокремлені квартири.

Незважаючи на заперечення відповідача щодо порушень, допущених працівниками позивача при складанні акту, суд першої інстанції зробив висновок про те, що актом № 00141349 від 10.05.2017 року було встановлено порушення відповідачем за адресою: м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 23 Правил користування електричною енергію для населення , що виразилося в самовільному підключенні електропроводки до електричної мережі енергопостачальника з порушенням схеми обліку. Підключення було поза засобом обліку частини будинку. Точки самовільного підключення знаходяться на клемах не облікованого до облікового перемикача у ванній кімнаті. Контролер без застосування технічних засобів не мав можливості виявити дане порушення.

Суд першої інстанції вважав, що зазначений акт відповідає вимогам п.53 Правил користування електричною енергією для населення, його підписано трьома представниками енергопостачальника та зазначено, що ОСОБА_3 від підпису в акті відмовився в присутності трьох представників енергопостачальника.

Заперечуючи проти достовірності зазначених у акті відомостей, відповідач посилався на те, що акт взагалі не складався, йому не пропонувалося його підписати, у акті містяться перелік приладів енергоспоживання, які не належать йому (сусідський кондиціонер), а деяких взагалі у нього немає (водонагрівач).

На підставі акту складений і відповідний розрахунок.

З метою перевірки доводів відповідача щодо невідповідності фактичним обставинам змісту складеного контролерами акту, при апеляційному розгляді було допитано у якості свідка електромонтера ОСОБА_4 який приймав участь у складенні акту про порушення.

Зазначений свідок пояснив про те, що акт про порушення не був оформлений безпосередньо на місті огляду, був складений за межами помешкання відповідача, а відтак судова колегія вважає, що відомості, зазначені у цьому акті не можуть вважатися достовірними.

Зокрема, перелік приладів енергоспоживання був включений у акт без належної перевірки їх належності позивачеві та без будь-якої фіксації їх кількості на місці перевірки.

Також з актом не міг бути ознайомлений споживач , виходячи з того, що при ньому такий акт не складався.

Тож і зазначення у акті про те, що споживач відмовився від підпису є сфальсифікованим, не відповідає дійсності.

Відтак і решта відомостей, зазначених у акті не можуть вважатися достовірно встановленими.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно пункту 3 вказаної частини, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи, що позивачем не доведений факт достовірності акту про порушення, який не був складений безпосередньо на місці огляду, не пропонувався до підпису та зауважень споживача, судова колегія вважає, що позов не може бути задоволений.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 382 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 21 березня 2018 року у цій справі скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до ОСОБА_3 про стягнення вартості не облікованої електричної енергії залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 26 грудня 2018 року

Головуючий О.В. Крилова

Судді: С.В. Кухар

О.З. Поляков