ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                        РІШЕННЯ

                                                      ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

"27" грудня 2018 р.                                                                                                      №0940/2207/18

м. Івано-Франківськ  

          Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Гундяка В.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Надвірнянського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -  

                                                              ВСТАНОВИВ:

19.11.2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Надвірнянського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання відмови у виконанні судових рішень при обчисленні пенсії по втраті годувальника протиправною та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії по втраті годувальника в розмірі 50% пенсії на час настання смерті померлого годувальника з урахуванням винесених судових рішень.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.11.2018 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 як дружина померлого ОСОБА_2, 31.08.2018 року звернулася до пенсійного органу із заявою про перехід на пенсію по втраті годувальника. Зазначила, що згідно постанови Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 11.05.2016 року №348/329/16-а та постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 року №876/359/17, годувальнику - ОСОБА_2 було проведено перерахунок пенсії, яка виплачувалася йому до 22.08.2018 року. Однак у виплаті позивачу пенсії по втраті годувальника в розмірі 50% пенсії, яку отримував на час настання смерті померлий годувальник, з урахуванням вказаних судових рішень, їй відмовлено. Вказану відмову позивач вважає протиправною та просить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії по втраті годувальника з 31.08.2018 року в розмірі 50% пенсії, яку отримував на час настання смерті померлий годувальник з урахуванням наявних судових рішень та виплатити недоотримані нею в повному розмірі суми пенсії і виплачувати пенсію в подальшому згідно проведеного перерахунку.

Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив з мотивів, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи. Просив суд в задоволенні позову відмовити з урахуванням тієї обставини, що судові рішення, відповідно до яких було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2, стосуються виключно його пенсійного забезпечення. Вказав, що у зв’язку із смертю ОСОБА_2, настав кінцевий термін виконання вказаних судових рішень, а тому законних підстав для їх врахування при обчислені пенсії позивачу немає.

Розглянувши матеріали адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у відповідності до вимог статті 263 КАС України, дослідивши наявні в матеріалах адміністративної справи письмові докази та заперечення проти них, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на нижчевикладене.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Надвірнянському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Івано-Франківської області.

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу від 28.07.1990 року є дружиною ОСОБА_2.

31.08.2018 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про перехід на пенсію по втраті годувальника - свого чоловіка ОСОБА_2, який помер 22.08.2018 року.

19.09.2018 року позивач звернулася до Надвірнянського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою в якій просила зазначити у зв’язку з чим при призначені пенсії у зв’язку з втратою годувальника їй ненараховано 50% від пенсії, яку отримував її чоловік на день смерті.

Листом від 25.09.2018 року за №329/М-15 пенсійним органом повідомлено позивача про те, що пенсія у зв’язку з втратою годувальника їй нараховується, однак судові рішення відповідно до яких було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 стосуються виключно його пенсійного забезпечення, а у зв’язку із смертю останнього наступив кінцевий термін виконання вказаних судових рішень, тому законних підстав для їх врахування при обчислені пенсії ОСОБА_1 немає.

За наслідками судового розгляду суд не погоджується з такою відмовою у перерахунку та виплаті позивачу пенсії і вважає дії щодо непроведення такого перерахунку протиправними згідно наступного.

Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-VI (надалі - №1058-VI) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №1058-VI в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Частиною 1 статті 10 Закону №1058-VI особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Згідно частини 1 статті 36 Закону №1058-VI пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у  частині другій  статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (ОСОБА_3), - незалежно від тривалості страхового стажу.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 36 Закону №1058-VI непрацездатними членами сім'ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого     статтею 26     цього Закону.

Частиною 1 статті 37 Закону №1058-VI пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Відповідно до частини 1 статті 38 Закону №1058-VI пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із     частиною другою     статті 36 цього Закону, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого     статтею 26     цього Закону, - довічно.

Частини 3 статті 45 Закону №1058-VI переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства, пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається із заробітку годувальника чи пенсії годувальника, тобто в залежності від того доходу, який мав годувальник на час настання смерті.

Таким чином отримання пенсії у зв’язку з втратою годувальника безпосередньо залежить від виду та розміру пенсійного забезпечення, що було призначене померлому годувальнику.

Судом встановлено, що позивач є непрацездатним членом сім’ї померлого годувальника ОСОБА_2

На момент смерті годувальника ОСОБА_2 йому була призначена та виплачувалась пенсія за віком, зокрема з урахуванням постанови Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 11.05.2016 року №348/329/16-а та постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 року №876/359/17, які набрали законної сили 05.07.2016 року та 06.07.2017 року, відповідно.

Так зі змісту вищенаведених норм слідує, що виплата пенсії повинна проводитись у відповідному відсотковому співвідношені до пенсії, яку отримував померлий годувальник саме на час настання його смерті.

Отже, оскільки пенсія на момент смерті годувальнику ОСОБА_2 була призначена та виплачувалась на підставі поданих ним документів, зокрема і згідно постанови Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 11.05.2016 року №348/329/16-а та постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 року №876/359/17, то пенсію позивача у зв’язку з втратою годувальника слід призначити в розмірі 50% пенсії, яку отримував померлий годувальник на час настання смерті, в тому числі з урахуванням вказаних судових рішень.

Твердження представника відповідача про те, що судові рішення відповідно до яких було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2, мають кінцевий термін їх виконання, а тому законних підстав для їх врахування при обчислені пенсії ОСОБА_1 немає є  протиправними, оскільки дані судові рішення визначали розмір пенсії годувальника позивача і були чинними на момент його смерті та не мають безпосереднього відношення до обчислення розміру пенсії  ОСОБА_1 по втраті годувальника.

З цих підстав суд відхиляє також посилання представника відповідача на статтю 1227 ЦК України.

Як зазначено судом вище, позивач в даному адміністративному позові просив суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у виконанні постанови Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 11.05.2016 року №348/329/16-а та постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 року №876/359/17 при обчисленні пенсії по втраті годувальника, однак відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинство України звернення до суду з вимогою про визнання протиправними дій суб’єкта владних повноважень на виконання рішення суду можливе тільки в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинство України та виключно особою-позивачем, на користь якої ухвалено таке судове рішення, у зв’язку з чим у задоволенні даної вимоги позивача слід відмовити.

Проте суд вважає за необхідне в порядку частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог, так як це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень, що є завданням адміністративного судочинства відповідно до частини 1  статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

На переконання суду, вихід за межі позовних вимог в даній справі безумовно узгоджується з захистом прав, свобод та інтересів фізичної особи, та відповідно спрямований на ефективне відновлення порушених прав цієї особи.

Таким чином, враховуючи вищевказану норму частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішекнні даного публічно-правового спору суд виходить за межі позовних вимог шляхом визнання протиправними дій Надвірнянського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з обчислення та виплати ОСОБА_1 пенсії у зв’язку з втратою годувальника без врахування постанови Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 11.05.2016 року №348/329/16-а та постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 року №876/359/17.

Відтак, у зв’язку з протиправними діями пенсійного органу суд дійшов висновку про необхідність зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії призначеної ОСОБА_1 у зв’язку з втратою годувальника з 31.08.2018 року в розмірі 50% пенсії, яку отримував померлий годувальник на час настання смерті, з урахуванням постанови Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 11.05.2016 року №348/329/16-а та постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 року №876/359/17 та виплатити недоотримані ОСОБА_1 суми пенсії.

В той же час, вимога позивача про зобов’язання пенсійного органу виплачувати таку пенсію в подальшому до задоволення не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства свідчить про те, що задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

В розумінні Кодексу адміністративного судочинства України судовий захист осіб завжди є наступним, тобто можливість такого захисту в обов’язковому порядку передбачає наявність встановленого судом факту порушення прав, свобод та інтересів цих осіб.

Із наведених положень вбачається, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

З огляду на зазначене, оскільки Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає можливості захисту порушених прав та інтересів осіб на майбутнє, а судове рішення не повинно містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та про зобов'язання відповідача вчинити чи утриматись від вчинення певних дій на майбутнє, позовна вимога в частині зобов'язання відповідача здійснювати виплату вказаної пенсії у подальшому є передчасною та задоволенню не підлягає.

За таких обставин позовні вимоги є частково обґрунтованими, а позов таким що підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, що підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Факт сплати позивачем судового збору у розмірі 704,80 грн. підтверджується квитанцією за №125.118.1/21522346 від 17.11.2018 року.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                                  УХВАЛИВ:

позов задоволити частково.

Визнати протиправними дії Надвірнянського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з обчислення та виплати ОСОБА_1 пенсії у зв’язку з втратою годувальника без врахування постанови Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 11.05.2016 року №348/329/16-а та постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 року №876/359/17.

Зобов’язати Надвірнянське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок пенсії призначеної ОСОБА_1 у зв’язку з втратою годувальника з 31.08.2018 року в розмірі 50% пенсії, яку отримував померлий годувальник на час настання смерті, з урахуванням постанови Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 11.05.2016 року №348/329/16-а та постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 року №876/359/17 та виплатити недоотримані ОСОБА_1 суми пенсії.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Надвірнянського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. судових витрат.  

Згідно ст.255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з 27.12.2018 року, як дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), вул. Річна, 95, м. Надвірна, Івано-Франківська область, 78405;

відповідач: Надвірнянське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, (код ЄДРПОУ 40386749), м-н Шевченка, 3, м. Надвірна, Івано-Франківська область, 78405.

Суддя                                                                                                         Гундяк В.Д.